Рішення № 71177768, 14.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6923/17 Справа № 204/3758/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участі секретаря: Григор»євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради та ОСОБА_5 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивачка звернулася до суду із позовом, посилаючись на те, що вона з 01.11.2016 року по 03.04.2017 року працювала на посаді юрисконсульта у КП «Теплоенерго» ДМР.

03.04.2017 року вона була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗУпП. В порушення вимог ст. 116 КЗпП розрахунок по заробітній платі з позивачем було проведено не в день звільнення, а лише 25.05.2017 року, не виплачено грошові кошти в сумі192,45грн. Інформації щодо належних їй до виплат сум вона не отримувала.

При розрахунку середнього заробітку позивач брала заробітну плату за лютий та березень 2017 року. Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 15 949,74 грн.

При цьому посилалась на положення ст.ст.116, 117 КЗпП, а також положення п.п. 2, 3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

У звязку з викладеним позивач звернулась до суду з даним позовом та просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку заробітної плати.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року за час затримки розрахунку- задоволено частково.

Стягнуто зКомунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради(м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.37, ЄДРПОУ - 32688148) на користьОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 1, кв. 239, РНОКПП - НОМЕР_1)середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6 020,00 (шість тисяч двадцять гривень, 00 копійок) з утриманням з цієї сумиподатків та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити по справі нове рішення яким задовольнить позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В апеляційній скарзі КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити по справі нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 листопада 2016 року ОСОБА_5 була прийнята до Комунального підприємства Дніпропетровської міської Ради «Теплоенерго» на посаду юрисконсульта до служби реалізації та збору платежів (наказ № 490к від 28.10.2016), що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.5).

ОСОБА_6 наказу № 100-к від 03 квітня 2017 року, позивач ОСОБА_5 була звільнена з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 5).

ОСОБА_6 статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

ОСОБА_6 ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положеньст. 116 КЗпП України,при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було та остаточний розрахунок при звільнені було проведено лише 25 травня 2017 року, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» № 4KGC-K440-HM7R-3Q48 від 12 червня 2017 року (а.с.6).

Так, згідно вказаної довідки № 4KGC-K440-HM7R-3Q48 від 12 червня 2017 року, останні нарахування (зарплата) ОСОБА_5 були здійсненні відповідачем КП «Теплоенерго» 19.05.2017 року у розмірі 38,49 грн., 23.05.2017року у розмірі 46,19 грн., 25.05.2017 року у розмірі 107,77 грн., а всього на загальну суму 192,45 грн. Вказані обставини визнавалися також і відповідачем.

Враховуюче викладене, в червні 2017 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом і просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 15 949,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» №JVUA- 2BVM-PF6Q R78P від 12 червня 2017 року,03 квітня 2017 рокуКП «Теплоенерго» було нараховано до виплати ОСОБА_5 зарплата - 3166,50 грн. (2436,39 грн.+730,11 грн.) (а.с.8).

Також, згідно вказаної довідки № JVUA- 2BVM-PF6Q R78P від 12 червня 2017 року, КП «Теплоенерго» нарахувало до виплати ОСОБА_5 заробітну плату у розмірі 794,49 грн. 12 квітня 2017 року (а.с.8).

ОСОБА_6 непрацездатності, серія АДБ № 094976 виданим КЗ ДЦ ПМСД №7 визначеноперіод непрацездатності ОСОБА_5 з 16.03.2017 року по 24.03.2017 року (а.с.25). У даному листку непрацездатності зазначено, що до роботи позивач мала стати 25 березня 2017 року, листок зданий до табельника 27 березня 2017 року.

Загальна сума коштів, що підлягали перерахуванню відділенням Фонду на рахунок підприємства складала 58 452,84 грн., з яких 986,94 грн. за період тимчасової непрацездатності (з 16.03.2017 р. по 24.03.2017 р.) на імя ОСОБА_5 (а.с.26-27).

11 квітня 2017 року Соборна районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснила перерахування коштів, відповідно до вищевказаної заяви - розрахунку, що підтверджено платіжним дорученням № 3412 від 11.04.2017 року (а.с.28).

12 квітня 2017 року КП «Теплоенерго» направлено на адресу КБ Приватбанк відомість розподілу заробітної плати щодо перерахування ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 794,49 грн. (допомога по тимчасовій непрацездатності після утримання податків та зборів) (а.с.29), які 12.04.2017 року перераховані банком на особисту карту позивача, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» № JVUA- 2BVM-PF6Q R78P від 12 червня 2017 року (а.с.8).

При цьому суд враховує, що згідно наказу № 72 від 31.11.2017 року виданого КП «Теплоенерго» ДМР (а.с. 42) вбачається, що на підприємстві у період з 01 травня 2017 року по 15 жовтня 2017 року введено трьохденний робочий тиждень (з додатковими вихідними днями у четвер та пятницю).

З дати звільнення ОСОБА_5, тобто з 03.04.2017р. по день фактичного розрахунку з нею 25.05.2017 року, враховуючи трьохденний робочий тиждень підприємства у травні 2017 року, пройшло 28 робочих днів (19 днів у квітні 2017 року та 9 робочих днів у травні 2017 року). Тобто, кількість робочих днів за період з 04 квітня 2017 року по 25 травня 2017 року складає 28 днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 04 квітня 2017 року по 25 травня 2017 року складає: 28 день х 215,00 грн. = 6 020,00 грн.(вказана сума визначена без урахування податків й інших обов'язкових платежів, належних до утримання).

У відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

З даним висновком колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня - заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня. середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку,

Даний Порядок не містить жодної вимоги для взяття в базу розрахунку заробітну плату за листопад та грудень.

Так позивач працювала протягом листопада, грудня, січня, лютого, березня та навіть декількох днів квітня. Суд посилаючись на наявність помилки у кількості відпрацьованих днів у березні, як на основних мотив неврахування цього місяця до розрахунку, належним чином не зазначив вичерпних та законних мотивів неврахування січня та лютого 2017 року у розрахунку середнього заробітку. З такою позицією суду ми також погодитись не можемо, оскільки вона не ґрунтується на Законі.

Порядок розрахунку визначений Постановою Кабінету Міністрів України №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» в якому зазначено що середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плат за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні па число відпрацьованих робочих днів.

Періодом затримання виплати всіх належних до сплати коштів, з точки зору позивача, є дати з 04.04.2017 року по 24.05.2017 року.

Щодо кількості відпрацьованих робочих днів у березні 2017 року, то відповідно до табелю обліку відпрацьованого часу позивачка відпрацювала 79 годин, в той час як у розрахунковому листі за цей місяць зазначено 87 годин. Відповідно і нарахування здійснювались у розмірі 87 годин, замість 79 годин, що були фактично відпрацьовані, це в свою чергу призвело до безпідставного отримання позивачем грошових коштів за відпрацьовані нею 8 годин. Тому для розрахунку середньої заробітної плати потрібно брати лише дані за фактично відпрацьовані дні (години) та отримані за них доходи (заробітну плату).

Враховуючи те. що на комунальному підприємстві «Теплоенерго» з 01 травня 2017 року почав діяти наказ №72 від 31.01.2017 року «Про зміни в організації виробництва і праці, та встановлення неповного робочого тижня, перенесенні робочого дня», яким встановлено триденний робочий тиждень із додатковими вихідними днями у четвер та п'ятницю (п. 1 Наказу), то період затримки, в розмінні абз. 2 п.8 Порядку №100. склав 27 днів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку задовольняючи позов, оскільки відповідно до вищенаведеного Порядку у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоду.

За таких обставин відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції від 31 серпня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч.3 ст. 209, ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради задовольнити.

РішенняКрасногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: