Ухвала суду № 71177761, 18.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1495/17 Справа № 202/4689/17 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Крот С.І.

за участю секретаря Солодовник О.Д.

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку за кадастровим №1223286500:03:001:0007 та будинок №26, розташовані на вул. Покровській в с. Спаське, Новомосковського району Дніпропетровської області (власник ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1);

- земельну ділянку за кадастровим №1223286500:03:001:0008, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вул.Покровська, 26 (власник ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2);

- групу інвентарних обєктів у складі будівель та споруд, що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул. Паторжинського, 23 (власник СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «ДІОН», код ЄДРПОУ:25516791);

- комплекс будівель по переробці сільгосппродукції, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Кірова, буд.253-А (власник ТОВ АПК «Оліком», код ЄДРПОУ:30740904);

- квартиру АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3);

- земельну ділянку за кадастровим №1210100000:07:132:0006 та будинок №6, розташовані по вул. Соснова в м.Дніпрі (власник ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_4);

- земельні ділянки за кадастровим №1223884000:01:001:0053, №1223884000:01:001:0041, як розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с/рада Осадченська (власник ОСОБА_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5);

- будинок №13 по вул. Чкалова в с.Осадче, Петропавлівського району, Дніпропетровської області (власник ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_6);

- квартиру АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_7);

- будинок 44 по вул.Шухевича Романа в м.Дніпрі (власник ОСОБА_11, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8);

- квартиру АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_12, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9);

- земельну ділянку 1/106 садівниче товариство «Золотий ренет» в м.Дніпрі, кадастровий №1210100000:04:263:0796 та квартиру АДРЕСА_4 (власник ОСОБА_13, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10);

- земельні ділянки за кадастровим №1211900000:04:018:0025 №1211900000:04:018:0060,будинок №42, розташовані по вул. Кривецькій в м.Новомосковську в Дніпропетровській області та будинок 27 по вул. Яблуневій в с.Новоолександрівка, Дніпровського р-ну в Дніпропетровській області, (власник ОСОБА_14, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11);

- земельну ділянку за кадастровим №1210100000:04:118:0014, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Макухи Василя, 67 (власник ОСОБА_15, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12);

- земельну ділянку за кадастровим №3524983100:02:000:5338 в с/раді Луганська Петрівського району Кіровоградської області, квартиру АДРЕСА_5 (власник ОСОБА_16 - дівоче прізвище ОСОБА_17, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13);

- квартиру АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_18, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14);

- квартиру АДРЕСА_7 (власник ОСОБА_19, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_15);

- все нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_16);

- все нерухоме майно, що належить ОСОБА_21 (РНОКПП №2317513516);

- все нерухоме майно, що належить ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_17).

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що клопотання прокурора є обґрунтованим, оскільки існують ризики можливості подальшого відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб, що перешкоджатиме встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_8, що належить на праві власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3), відмовивши в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в частині накладення арешту на вищевказану квартиру.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що їй на підставі договору дарування від 07.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_23 і зареєстрованого в реєстрі за № 775. на праві власності належить квартира АДРЕСА_9. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2011 року у справі № 2-1961/2011 в якості забезпечення позову ОСОБА_24 до законного представника неповнолітньої ОСОБА_25 про визнання договору дарування недійсним на зазначену квартиру накладена заборона на відчуження. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2013 року в задоволені позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.08.2013 р. вищевказане рішення залишено без змін. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2015 року у справі № 2-1961/11 заходи забезпечення позову скасовані.

Зазначає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, тому що об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_9 не має ознак, які ідентифікують її, як речовий доказ в кримінальному провадженні, апелянт не є ані свідком, ані підозрюваною, ані обвинуваченою в кримінальному провадженні, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, квартира не є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки дії, що вчинені державними виконавцями Індустріального ВДВС м. Дніпро, мають розпорядчий характер, пов'язаний із внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав. Тобто скоєння правопорушення, якщо таке мало місце, не пов'язано безпосередньо із фізичним використанням об'єкту нерухомості, квартира не містить на собі сліди правопорушення, або відомості щодо обставин скоєння правопорушення, вона набута правомірним шляхом. Посилання ж слідчого судді на те, що існує ризик подальшого неправомірного відчуження нерухомого майна, на перешкоджання встановленню обставин кримінального правопорушення, на можливе подальше утруднення чи неможливість виконання вироку суду є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу обґрунтованості таких висновків.

Вважає, що оскаржувана ухвала грубо порушує її право власності на об'єкт нерухомості, оскільки вона фактично позбавлена можливості реалізовувати права власника щодо нього без достатніх правових підстав для такого обмеження, та принцип співмірності заходів захисту суспільних інтересів із ступенем обмеження її права власності.

Заслухавши доповідь судді, думку представника апелянта адвоката ОСОБА_2, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ОСОБА_3участіусудовому засіданні не приймала, про оскаржуване судове рішення останній стало відомо 26.10.2017 року, 13.11.2017 року вона звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, за результатами якого 15.11.2017 року було постановлено ухвалу про відмову в його задоволенні, колегія суддів приходить до висновку, щострок на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017042630000075 від 12 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Як вбачається з матеріалів, 12 червня 2017 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_26 в інтересах ОСОБА_27 про те, що державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, зловживаючи службовим становищем, без наявності відповідних документів, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, припинив обтяження, накладене ухвалою суду на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 77/3.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом квітня червня 2017 року державними виконавцями Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_28 та ОСОБА_29, безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про припинення обтяжень №10873232, №17901244, №18770517, №18770509, №11100584, №9437960, №11890162, №12095353, №10916806, №6083893, №7368670, №9237162, №6138463, №12916258, №14849490, №9498978, №9498682, №12590117, №12589916, №16059309, №3417142, №9519215, №6209310, №19282117, №6507937, №17371890.

Прийняті рішення державними виконавцями Недожогіним С.А. та Хелемендиком В.В. про припинення вказаних вище обтяжень здійснено з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інших законодавчих актів України.

В подальшому, після вчинення державними виконавцями вказаних вище неправомірних дій, обєкти нерухомого майна, на які накладено обтяження, були відчужені на користь третіх осіб.

Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 від 20 червня 2017 року вищезазначене нерухоме майно, у тому числі квартиру АДРЕСА_8, що належить на праві власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42017042630000075 від 12 червня 2017року.

Колегія суддів, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що дане нерухоме майно має суттєве значення для зясування обставин скоєного злочину особами, злочинні дії яких направлені на незаконні операції з нерухомістю та існують ризики можливості подальшого відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб, приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на нерухоме майно, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від субєкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Що стосується посилань апелянта на відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення та недостатню вмотивованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів оцінює критично з міркувань, наведених вище щодо обґрунтованості підозри у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення та відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року.

Апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 та накладено арешт на нерухоме майно у кримінальному провадженні №42017042630000075 від 12 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

____ _______ ____

Г.П. ОСОБА_30 ОСОБА_31 Піскун