Ухвала суду № 71171990, 21.12.2017, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1253/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейір О. О. при секретарі Ердевдій І.С., з участю прокурора Кенийза Р.І., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070000000159 від 29.09.2016 року, відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

В провадженні Берегівського районного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні 21 грудня 2017 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про повернення законному володільцю ОСОБА_1 вилученого рухомого майна, а саме автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Клопотання мотивовано тим, що вказаний транспортний засіб було вилучено разом з належними обвинуваченому ОСОБА_1 документами під час огляду 29 вересня 2016 року в рамках даного кримінального провадження. Оскільки після вилучення автомобіля слідчий та прокурор не звертались до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, захисник вважає, що автомобіль в силу вимог ч. 5 ст. 171 КПК України підлягає негайному поверненню.

В судовому засіданні прокурор Кенийз Р.І. заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки відповідно до ст. 100 КПК України, майно повертається власнику, однак ні захисником, ні обвинуваченим не було надано доказів того, що ОСОБА_5 є власником автомобіля.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду справи з приводу заявленого клопотання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з копії протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.09.2016 року, по закінченню огляду транспортний засіб ВАЗ 21099, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, направлено на майданчик тимчасово утримання (а. с. 49-64).

Вказаний автомобіль постановою ст. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 18.05.2017 року було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12016070000000159 від 29.09.2016 року, автомобіль постановлено зберігати на майданчику утримання транспортних засобів Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області до завершення розслідування (а. с. 133-134).

Згідно з вимогами ст. 283 КПК України, досудове розслідування закінчується, зокрема, у звязку зі зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом.

Так, прокурор звернулася до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 06 червня 2017 року (а. с. 10).

Однак, вищевказаний транспортний засіб ОСОБА_1 повернуто не було, а як вбачається з повідомлення ст. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6, для вирішення питання про повернення вилученого рухомого майна ОСОБА_1 та його захиснику необхідно звернутися до Берегівського районного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

При цьому, зреєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до вилученого автомобіля сторона обвинувачення не зверталася,на вилучений транспортний засіб також не було накладено арешт. Однак автомобіль не було повернуто особі, у якої його вилучено. У звязку з наведеним, суд вважає утримання вказаного транспортного засобу без належних для того підстав на майданчику утримання транспортних засобів Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, протиправним та таким, що порушує права законного володільця на його володіння та користування.

Разом з тим, посилання прокурора Кенийза Р.І. на те, що автомобіль не підлягає поверненню ОСОБА_1, так як докази того, що останній є його власником, відсутні, суд до уваги не приймає, у звязку з наступним.

Як встановлено в судовому засіданні, власником транспортного засобу є ОСОБА_7, що вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 64). Останній уповноважив ОСОБА_8 користуватися та розпоряджатися автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 66), який, в свою чергу, видав довіреність ОСОБА_1 на право користування та розпоряджання автомобілем (а. с. 65). Тобто суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 є законним володільцем та користувачем автомобіля.

Однак, вищенаведене твердження прокурора суд вважає хибним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 372, 392 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 про повернення вилученого рухомого майна задоволити.

Негайно повернути ОСОБА_1 транспортний засіб ВАЗ 21099, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що зберігається на майданчику утримання транспортних засобів Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, як законному володільцю.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_9