Ухвала суду № 71170098, 21.12.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" грудня 2017 р. м. Київ Справа № 911/3773/17

Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»,ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстраційних дій та визнання права власності на частку у статутному капіталі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», ОСОБА_2, у якому просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ «Колос», оформленого протоколом від 09.12.2017;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ «Колос» від 09.12.2017;

-скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.12.2017 за №№13381050034001030, 1338106003500103, 13381070033001030;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у статутному капіталі СТОВ «Колос» у розмірі 60%, що у грошовому виразі складає 39 439,22грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення його корпоративних прав як учасника СТОВ «Колос». При цьому, заявник стверджує, що є учасником товариства, якому належить частка у розмірі 60% статутного капіталу товариства, яку він не відчужував, між тим до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни щодо складу засновників товариства, керівника товариства.

Вказана заява подана до суду 14.12.2017.

Разом з позовною заявою заявником подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, у якому ОСОБА_1 просив суд:

- заборонити ОСОБА_2 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатись, у т.ч., але не виключно продавати, міняти, дарувати, передавати у заставу, управління тощо, часткою у статутному капіталі СТОВ «Колос» у розмірі 60%, що у грошовому виразі становить 39438,22грн;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора юридичних осіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо СТОВ «Колос», у т.ч., але не виключно державну реєстрацію змін про юридичну особу, скасування реєстраційних дій, актуалізації відомостей (даних).

Вказане клопотання мотивовано тим, що вжиття саме таких заходів може забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України №2147 VIII від 03.10.2017, відповідно до підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень якого, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як визначено ч.1 ст.176 ГПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Одним із відповідачів за даним позовом є фізична особа ОСОБА_2, у звязку з чим, у відповідності з ч. 6 ст.176 ГПК України, суд звернувся із запитом до Управління державної міграційної служби України у Київській області щодо надання інформації про місце переживання (перебування) вказаної особи.

Таким чином питання щодо відкриття провадження у справі за відповідним позовом буде вирішено судом після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача 2 у даній справі.

Як визначено ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, відповідна заява, як визначено ч.1 ст.140 ГПК України, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи; винятки щодо порядку розгляду визначені ч.3,4 цієї норми.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

При цьому, як визначено п.4 ч. 5 ст.137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частиною 10 вказаної норми передбачено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу; в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, провадження за яким на даний час не відкрито, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню лише в частині з огляду на наступне.

Як вбачається з протоколу загальних зборів СТОВ «Колос» та статуту вказаного товариства від 30.10.2017, а також відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.12.2017 ОСОБА_1 зазначений як учасником СТОВ «Колос», якому належить частка у статутному капіталі товариства у розмірі 60% - 39 438,22грн. Також, з витягу вбачається, що частку у статутному капіталі товариства мають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - по 20% у кожний.

Поряд з цим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2017, а також станом на момент винесення даної ухвали єдиним учасником СТОВ «Колос» є ОСОБА_2.

При цьому, заявник у даній справі заперечує факт відчуження своєї частки будь-кому, у т.ч. ОСОБА_2 та просить визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі СТОВ «Колос» у розмірі 60%, що у грошовому виразі складає 39 438,22грн.

Таким чином, за поданим позовом, позивач оспорює право власності на частку у статутному капіталі товариства, власником якої за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_2, у звязку з чим суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатись, в т.ч., але не виключно продавати, міняти, дарувати, передавати в заставу, управління тощо часткою у статутному капіталі СТОВ «Колос». Забезпечуючи позов відповідним заходом, суд виходить з того, що невжиття такого заходу ускладнить ефективне поновлення права позивача, у разі якщо буде встановлено факт його порушення при розгляді його позову.

Судом не можуть бути задоволенні вимоги заяви щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора юридичних осіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо СТОВ «Колос», оскільки, як передбачено ч. 5 ст. 137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у відповідній справі шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством владні повноважень, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Між тим, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії, по-перше, не визначеному колу осіб, по-друге, - дій, які прямо не стосуються предмета спору, оскільки такі дії фактично вже вчинені (зміни на підставі спірного рішення та договору внесені), а у заяві позивач просить заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, у т.ч., але не виключно державну реєстрацію змін про юридичну особу, скасування реєстраційних дій, актуалізації відомостей (даних).

Отже, у застосуванні відповідних заходів забезпечення позову суд відмовляє.

Як визначено ч. 1 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1.Заяву ОСОБА_1 (стягувач за даною ухвалою, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 83050, АДРЕСА_1) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити ОСОБА_2 (боржник за даною ухвалою, РНОКПП НОМЕР_2, 09117, АДРЕСА_2) відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатись, в т.ч., але не виключно продавати, міняти, дарувати, передавати у заставу, управління тощо, часткою у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» у розмірі 60%, що у грошовому виразі складає 39 438,22грн.

3.В іншій частині заяви у задоволенні відмовити.

4.Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та може бути предявлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

5.Ухвалу направити стягувачу та боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання; та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвалу підписано 21.12.2017

Суддя А.Р. Ейвазова