Рішення № 71146492, 21.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. ЛуцькСправа № 803/1931/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, далі ГУ ДФС у Волинській області, заявник) звернулось до суду із заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44240, Волинська область, Любешівський район, село Бірки, далі ФОП ОСОБА_1, відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вказана заява мотивована тим, що заявником на підставі наказу № 3774 від 08.12.2017 у відповідності до вимог пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 80.8. статті 80 Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» призначено фактичну перевірку з 13.12.2017 торгівельного обєкту, розташованого за адресою: Волинська область, Любешівський район, село Бірки, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2

На підставі вказаного наказу і направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу 14.12.2017 здійснено виїзд за місцем проведення господарської діяльності відповідачем, де зроблено контрольну закупку товару на суму 89,00 грн., яка не була проведена через РРО, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа. Після предявлення відповідних службових посвідчень було запропоновано особі, яка проводить розрахункові операції ознайомитись з копією наказу на проведення перевірки та направленнями, однак вказана особа, відмовила у допуску до проведення фактичної перевірки, у звязку із чим було складено акт відмови від допуску до перевірки № 16/40-01 від 14.12.2017.

18.12.2017 о 12:00 год. ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у звязку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

У звязку із наведеним ГУ ДФС у Волинській області просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Представник заявника в судове засідання не прибула, подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Подану заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підтримала із підстав у ній викладених, та просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений у спосіб, визначений статтею 268 КАС України.

Відповідно до ухвали суду від 21.12.2017 дану справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2017 на підставі пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 80.8. статті 80 Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» начальником ГУ ДФС прийнято наказ № 3774 про проведення фактичної перевірки торгівельного обєкту, розташованого за адресою: Волинська область, Любешівський район, село Бірки, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 з 13.12.2017 тривалістю 10 діб, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв в тютюнових виробів, а також видано направлення на перевірку від 08.12.2017 № 706, № 707, № 708 (а.с. 8-11).

14.12.2017 працівниками ГУ ДФС у Волинській області було здійснено виїзд за місцем проведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, однак особа, яка фактично проводила розрахункову операцію відмовила у допуску до проведення фактичної перевірки, у звязку із чим було складено акт відмови від допуску до перевірки № 16/40-01 від 14.12.2017 (а.с. 12).

ФОП ОСОБА_1 відмовився від отримання акту відмови від допуску до перевірки та надання письмових пояснень щодо отримання вказаного акту, про що складено акт відмови від отримання акту відмови від допуску до перевірки № 17/40-01 від 14.12.2017 та акт відмови від надання пояснень за фактом відмови в отриманні акта відмови від допуску до перевірки № 18/40-01 від 14.12.2017 (а.с. 13, 14).

18.12.2017 о 12:00 год. начальником ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1В, у звязку із відмовою в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (а.с. 7).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 80.1. статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок передбачені статтею 81 ПК України.

Зокрема, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 81 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, посадові особи ГУ ДФС у Волинській області за наявності наказу на проведення перевірки та направлень на перевірку, не були допущені до проведення фактичної перевірки торгівельного обєкта ФОП ОСОБА_1 особою, яка здійснювала розрахункові операції, що підтверджується відповідними актами.

Доказів про оскарження наказу на проведення перевірки чи рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1В в судовому чи адміністративному порядку суду не подано.

Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків (пункт 94.1 статті 94 ПК України).

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Так, вимогами підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу доходів і зборів (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Зазначена норма ПК України кореспондує з частиною сьомою статті 283 КАС України, відповідно до якої у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Як встановлено пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту не допуску особою, яка здійснювала розрахункові операції посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно у відповідності до статті 94 ПК України застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_1 згідно з рішенням від 18.12.2017, тому вимога щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду, прийняте по суті заявлених вимог визначених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 268, 283, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44240, Волинська область, Любешівський район, село Бірки, ідентифікаційний код НОМЕР_1), застосованого рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 18 грудня 2017 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах визначених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України (підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків), не перешкоджає його виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

До початку функціонування Єдиної судово-інформаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Волинський окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2017 року.

Головуючий Р.С.Денисюк