Ухвала суду № 71137998, 20.12.2017, Франківський районний суд м. Львова

466/2736/16-ц

2/465/1917/17

УХВАЛА

судового засідання

"20" грудня 2017 р. Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Козюренко Р.С.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» про скасування технічного паспорту, визнання дій незаконними та зобовязання до вчинення дій, суд,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відвід головуючого судді Франківського районного суду м.Львова Козюренка Р.С., мотивуючи наявністю у неї сумнівів в обєктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки її представник ОСОБА_3 зверталася з численними скаргами на дії головуючого судді та до останнього застосовано дисциплінарне стягнення. Просить відвід задовольнити.

Позивач та відповідач в судове засідання не зявилися, позивач у поданій заяві просить здійснювати розгляд питання за її відсутності.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу (ч.2 ст.40 ЦПК України).

Дослідивши та вивчивши подану заяву, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, в силу чого вона підлягає до задоволення.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо, зокрема, існують, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.

Частиною другою ст. 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

В силу положень ст. 6 Конвенцієї про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод». Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і обєктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищенаведене, з метою виключення підстав та мотивів учасників справи для сумніву у безсторонності, уникнення в подальшому сумнівів у обєктивності розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів щодо упередженості чи необєктивності, а також упередження скарг та відводів в адресу судді, слід дійти висновку про обґрунтованість заяви позивача про відвід судді та наявність підстав для її задоволення.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 36-40, 258-261 ЦПК України, суд, -

постановив:

заяву позивача ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Козюренку Р.С. задоволити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Р.С. Козюренко