Постанова № 7112522, 01.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2009 № 4/356

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шипка В.В.

суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2009

у справі № 4/356 (суддя

за позовом субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до ЗАТ "Страхова компанія "Провідна"

про стягнення 101218,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 дов. № 18 від 01.06.2009

від відповідача Богуш С.М. дов. № 09/860 від 02.11.2009

ВСТАНОВИВ :

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням уточнень та доповнень позовних вимог від 17.06.2009) до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” (надалі відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача 92620,00 грн. страхового відшкодування згідно договору №06/0032785/0206/08 від 26.08.2008, 1904,84 грн. 3% річних, 10510,86 грн. втрат внаслідок інфляції, а також витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00 грн. та витрат, що понесені у звязку з проїздом до місця розгляду справи та виконанням ухвали суду щодо отримання довідки, в сумі 850,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 у справі № 4/356 позов задоволено повністю; стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 92620,00 грн. страхового відшкодування, 1906,84 грн. 3% річних, 10510,86 грн. індексу інфляції, 10000,00 грн. адвокатських послуг, 1050,18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 92620,00 грн. страхового відшкодування згідно договору № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобовязання по оплаті за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено та позивачем доведено, що відповідачем в порушення умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008, не здійснено виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 92620,00 грн. Судом першої інстанції зазначено, що витрати позивача в розмірі 10000,00 грн. на послуги адвоката також підлягають задоволенню, оскільки факт надання вказаних послуг підтверджується матеріалами справи (договором від 15.01.2009 та довідкою Державного ощадного банку України). Крім того, місцевим судом зазначено, що витрати в сумі 850,00 грн., понесені у звязку з проїздом до місця розгляду справи та виконанням ухвали суду щодо отримання довідки, відшкодуванню не підлягають за відсутності доказів на підтвердження зазначеної суми витрат в матеріалах справи.

Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Провідна”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 03-08/8589 від 14.09.2009, у відповідності до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 у справі № 4/356 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом при прийнятті рішення неповно зясовано обставини справи, а також допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи та спричинило прийняття необґрунтованого та помилкового рішення. Відповідач стверджує, що, оскільки причиною загорання трактора була несправність його паливної системи (яка відноситься до агрегатів та одиниць вузлової зборки), то, відповідно, причиною загорання була поломка деталей, вузлів та агрегатів застрахованого трактору під час його експлуатації, а тому відповідачем було цілком правомірно, у відповідності до умов укладеного договору страхування, прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, так як подія, що відбулася із застрахованим майном позивача, у договорі передбачена як виключення зі страхових випадків. Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було взято до уваги ту обставину, що при укладенні договору страхування між позивачем та відповідачем було погоджено франшизу у розмірі 2000,00 грн. (про що зазначено в додатку до договору страхування).

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні. Разом з тим, позивач та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції погодилися з доводами відповідача про те, що при укладенні договору страхування між позивачем та відповідачем було погоджено франшизу у розмірі 2000,00 грн. (про що зазначено в підписаному позивачем додатку до договору страхування).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, між позивачем субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (як страхувальником) та відповідачем Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Провідна” (як страховиком) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0032785/0206/08 від 26.08.2008, відповідно до якого сторони домовились проте, що страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхувальнику або вигодонабувачу виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених цим договором, Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 20601 від 20.10.20067 та чинним законодавством, а страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначений договором строк та виконувати інші умови цього договору (копія договору а.с. 126-136).

Розділом 1 договору № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008 передбачено:

-страховик за заявою страхувальника здійснює страхування наземного транспорту (автомобільного) протягом строку дії договору;

-обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими транспортними засобами (далі ТЗ) та додатковим обладнанням;

-застраховані ТЗ та додаткове обладнання, зазначені у додатку №1 до цього договору;

-застраховані ТЗ належать страхувальникові на праві приватної власності;

-страхувальник призначив вигодонабувача - ОСОБА_1, АДРЕСА_1

У відповідності до додатку № 1 до названого договору (а.с.137) предметом страхування є трактор колісний К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 р. випуску.

Перелік застрахованих ризиків міститься у п.2.2 названого договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що загальна страхова сума за цим договором складає 100000,00 грн.

Згідно п.3.6 договору розмір франшизи за кожним застрахованим ТЗ та додатковим обладнанням зазначений в додатку №1.

Як вбачається додатку №1 до договору, який підписаний позивачем (а.с.137), за ризиками, передбаченими у п.п.2.2.1-2.2.4 та п.2.2.5 договору, розмір франшизи становить 2000,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що 11.09.2008 під час оранки поля фермерського господарства “Акіра” в с. Бондурівка Чечельницького району, у результаті несправності паливної системи (а саме: пошкодження паливопроводу високого тиску, що призвело до витоку дизельного пального з подальшим займанням пального від вихлопного колектору) відбулося загорання застрахованого трактора К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1, і його повне знищення вогнем.

Факт пожежі та причина пожежі (несправність паливної системи застрахованого трактора К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1) встановлені актом про пожежу (а.с. 36-37), складеним 12.09.2008 комісією служби Державного пожежного нагляду Чечельницького району ГУ МНС України у Вінницькій області та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.09.2008 (а.с. 34-35).

Згідно з 2.1 договору № 06/0032785,0206/08 від 26.08.2008 страховим випадком є подія, що виникла від настання одного або декількох страхових ризиків, у результаті якої нанесено прямі збитки майновим інтересам страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим ТЗ та/чи застрахованим додатковим обладнанням, і у зв'язку з якою виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Пунктом 2.2.3 названого договору передбачено, що застрахованим ризиком, зокрема, є “пожежа, вибух, самозаймання, не пов'язані з протиправними діями третіх осіб (ризик „Пожежа”).

Договором передбачено, що страховик відповідно до пп.пп. 1.1.-1.5, 2.1, 2.2.3, 3.1-3.6, 6.1.1, 6.4.4, 8.4, 8.4.1, 9.12 договору зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування впродовж 15 робочих днів після складання страхового акту, який в свою чергу має бути складений на протязі 10 робочих днів після отримання всіх необхідних документів.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.09.2008 позивачем було подано відповідачу заяву № 0201/06/0138 про виплату страхового відшкодування та всі необхідні документи (а.с 24-25).

На подану позивачем заяву від № 0201/06/0138 від 16.09.2008 про виплату страхового відшкодування відповідачем листом № 17-05/10318 від 11.12.2008 (а.с.22) відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.10.1.7 №06/0032785,0206/08 від 26.08.2008 (яким передбачено, що страховиком не відшкодовується збиток внаслідок поломки, відмови, виходу з ладу деталей, вузлів й агрегатів ТЗ під час його експлуатації), а тому пошкодження застрахованого трактору К-700, реєстраційний номер НОМЕР_1, під час його експлуатації (оранки поля) не вважається страховим випадком і підпадає під загальні виключення, що передбачені умовами договору страхування, а отже, відсутні підстави визнати даний випадок страховим та здійснити виплату страхового відшкодування.

Судова колегія вважає, що місцевий суд підставно та обґрунтовано не взяв до уваги такі доводи страховика, оскільки матеріалами справи підтверджено, що на застрахованому тракторі під час його експлуатації сталася пожежа, не повязана з протиправними діями третіх осіб.

Відповідно до п.2.2.3 договору № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008 така подія прямо визначена як застрахований ризик.

Згідно п.2.1 названого договору внаслідок настання цього застрахованого ризику виник страховий випадок.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України „Про страхування” страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п.3 ст.20 Закону України „Про страхування” страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з п.п. 8.4.1-8.4.2 договору страхування № 06/0032785,0206/08 від 26.08.2008, протягом 10 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків, страховик зобов'язаний скласти страховий акт із зазначенням розміру страхового відшкодування і в строк 15 робочих днів здійснити виплату або приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Однак, відповідачем свої зобовязання за укладеним договором не виконано, суму страхового відшкодування позивачу не виплачено.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.9.1 договору № 06/0032785/0206/08 від 26.08.2008 за цим договором страховик відшкодовує прямі матеріальні збитки, яких зазнав страхувальник при настанні страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, застрахований трактор К-700 був повністю знищений вогнем.

Пунктом 9.10 названого договору передбачено, що у випадку конструктивної загибелі застрахованого ТЗ розмір страхового відшкодування (за домовленістю страхувальника та страховика) складає величину, що розраховується шляхом вирахування із страхової суми зносу застрахованого ТЗ (з врахуванням 15% зносу ТЗ за 1 календарний рік за період дії цього договору відповідно до фактичного строку дії цього договору), загальної суми страхових відшкодувань, що були проведені раніше, франшизи, вартості залишків пошкодженого застрахованого ТЗ. Залишки пошкодженого застрахованого ТЗ страхувальник залишає у себе.

У відповідності до п.3.4 договору та додатку №1 до нього, страхова сума становить

100000,00 грн., розмір франшизи за ризиком, передбаченим у п.2.2.3 договору, становить 2000,00 грн.

Оскільки з моменту укладення договору страхування (26.08.08р.) до дати настання страхового випадку (11.09.08р.) пройшло менше місяця, то у відповідності до п.9.10 договору відсутні підстави для вирахування зносу ТЗ за період дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, після складання та оформлення відповідних документів у страховій компанії та в службі державного пожежного нагляду, залишки трактора позивачем були здані у вигляду металобрухту в кількості 8 200 кг, за що позивачу було виплачено 7380,00 грн., що підтверджується актом про приймання побутового металобрухту № 436 від 21.09.2009 (копія - а.с.123).

Отже, розмір страхового відшкодування, яке відповідач зобовязаний був сплатити позивачу, складає 90620,00 грн. (100000,00 грн. 2000,00 грн. (франшиза) 7380,00 грн. (вартість металобрухту) = 90620,00 грн.).

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано погоджену сторонами франшизу у розмірі 2000,00 грн. (яка зазначена в додатку до договору страхування), у звязку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач зобовязаний сплатити страхове відшкодування у сумі 92620,00 грн.

Позивачем суду апеляційної інстанції були надані письмові пояснення (а.с.139), у відповідності до яких позивач зазначає, що під час оформлення документів ним було втрачено додаток № 1 до договору страхування № 06/0032785,0206/08 від 26.08.2008, а відтак, він не заперечує проти часткового задоволення позову (за вирахуванням франшизи в розмірі 2000,00 грн.).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 12.4 договору № 06/0032785,0206/08 від 26.08.2008 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судовою колегією встановлено, що розмір інфляційних втрат був розрахований позивачем неправильно, без врахування положень чинного законодавства та листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, оскільки при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно необхідно вважати, що сума, яка має бути сплачена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, - то розрахунок починається з наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до наявного у позовній заяві (а.с.55) розрахунку суми індексу інфляції, позивачем нараховані інфляційні втрати за 10 днів жовтня 2008 року, що є неправильним.

За таких обставин судовою колегією зроблено перерахунок інфляційних втрат, понесених позивачем у звязку з відмовою відповідача у виплаті страхового відшкодування, за результатами якого встановлено, що за період листопад 2008 травень 2009 з відповідача підлягає стягненню 10 240,06 грн. збитків внаслідок інфляції (індекс інфляції за вказаний період становить 111,3 %) та 1809,92 грн. 3% річних.

З врахуванням усього вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають часткового задоволенню у сумі 90620, грн. страхового відшкодування, 1809,92 грн. - 3% річних, 10240,06 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є невідповідність висновків, викладених у цьому рішенні, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 у справі № 4/356 підлягає зміні на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно задоволених позовних вимог. Витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00 грн. судом першої інстанції підставно та обгрнутовано були покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.п. 3, 4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 у справі № 4/356 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 у справі № 4/356 за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” викласти в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25, р/р 265003941501 в ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” м. Київ, МФО 300120, код 23510137, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2) 90620 (девяносто тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1809 (одна тисяча вісімсот девять) грн. 92 коп. - 3% річних, 10240 (десять тисяч двісті сорок) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 1026 (одна тисяча двадцять шість) грн. 70 коп. державного мита, 115 (сто пятнадцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. адвокатських послуг.

4. В іншій частині в позові відмовити”.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 4/356 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді