Постанова № 7112470, 08.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2009                                                                                           № 20/39

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явився;

від відповідача - Брунь Ю.І. (дов. б/н від 15.10.2009 р.);

від третьої особи - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2009

у справі № 20/39 (суддя

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна музика"

до                                                   ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

про                                                   зобов"язання вчинити певні дії

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду Бондаря С.В. від16.11.2009 р. №01-23/6 розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів: Буравльова С.І., Моторного О.А.

Ухвалою від 16.11.2009 р. колегією суддів у складі: Андрієнка В.В., Буравльова С.І., Моторного О.А. було продовжено строк розгляду справи.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду Бондаря С.В. від08.12.2009 р. №01-23/6 розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів: Буравльова С.І., Вербицької О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від26.08.2009р. у справі №20/39 позовні вимоги задоволено частково; заборонено Державному підприємству „Українське агентство з авторських та суміжних прав” надавати на території України дозволи на використання та одержувати авторську винагороду за використання музичних творів, які є предметом даного спору; зобов’язано Державне підприємство „Українське агентство з авторських та суміжних прав” вилучити із дозволів на використання музичні твори, які є предметом даного спору, шляхом повідомлення про вилучення таких творів всіх користувачів, які володіють чинними дозволами Державного підприємства „Українське агентство з авторських та суміжних прав” на використання музичних творів; зобов’язано Державне підприємство „Українське агентство з авторських та суміжних прав” відповідно до ст. 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права” провести розподіл винагороди, що була зібрана відповідачем в період з 01.01.2008 р. до моменту винесення рішення суду, за використання музичних творів, та виплатити Товариству з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” зазначену винагороду, шляхом направлення відповідного звіту та проекту договору на виплату Товариству з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” протягом одного календарного місяця з моменту набрання рішення законної сили; припинено провадження у справі № 20/39 в частині заявлених позовних вимог щодо музичних творів „За что”, „Я тебя не помню”, „В этом проблема”, „Я влюбилась”, „Подснежник”, „Она (красиво прощалась с любовью)”, „Повертайся”, „За туманом-туман”, „Самота”, „Не плачь”, „Я-весна”, „Я-весна” (mix)”, „Просто зима”, „Плачь”, „Снегопад” ( № № 2-5, 9, 10, 11, 14, 19-20, 31, 43, 44, 45-46 переліку до заяви позивача № 770/06/09 від 10.06.2009 р.); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та не довів обставини, які мають значення для справи. В мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд вказує на те, що позивач є суб’єктом авторського права, який володіє виключними майновими авторськими правами на використання заявлених музичних творів, фонограм і кліпів на території України. Такі висновки господарського суду є невмотивованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Суд допустив порушення положень ст. 4-7 ГПК України, не дослідивши всі обставини справи в судовому засіданні, та не навів жодних мотивів щодо відхилення суджень відповідача стосовно встановлення належності позивачу відповідних авторських прав на заявлених перелік творів. Суд зобов’язав відповідача вилучити з дозволів на використання твори Ю.Рибчинського, М. Бурмаки, Л. Вінна, А. Кузьменка, в той час як власне зазначені автори власноруч передали свої виключні майнові авторські права на перелічені в рішенні твори в колективне управління відповідача. Відповідач зазначає, що рішенням суду було незаконно заборонено відповідачу, без зазначення строку, надавати на території України дозволи на використання та одержувати авторську винагороду за використання творів, перелічених в п. 2 резолютивної частині цього рішення, та зобов’язано відповідача вилучити з дозволів на використання музичні твори, перелік яких наведено в п. 3 резолютивної частини рішення, оскільки згідно договору № 17/08 від 01.07.2008 р. позивач володіє авторськими правами на використання зазначених творів тільки до 31.12.2009 р. Відповідач стверджує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, допустив неправильне застосування норм матеріального права. Відповідач вважає, що позивач не є суб’єктом авторського права на наведений в рішенні перелік творів, а тому й не мав права звертатися до суду з відповідними позовними вимогами.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу необгрунтованою та такою, яка є не підлягає задоволенню. Позовні вимоги позивача складали тільки твори, належність авторських прав яких була підтверджена ланкою всіх договорів від автора до позивача. Всі твори, за якими позивач не знайшов відповідних договорів від авторів, було виключено із предмету позову. Що стосується деяких авторів, що нібито передали свої авторські права в управління відповідача, то це твердження відповідача не підтверджується належними доказами.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, належним чином був повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, поважних причин відсутності представника суду не надано.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі докази по справі, заслухавши пояснення представника відповідача, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про визнання вилученими творів, які наведені в додатку №1 від 01.07.2008р. до Ліцензійного договору №17/08 від 01.07.2008р., укладеного між позивачем та ПП «Студія МУН», з 07.11.2008р. із дозволів на використання, які надаються відповідачем, шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об’єкти; про зобов’язання відповідача виплатити винагороду, що була зібрана відповідачем в період з 01.01.2008р. до винесення відповідного рішення судом на підставі отриманих від відповідача звітів користувачів.

Під час розгляду справи позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог в частині заборони відповідачу будь-яке використання творів, що наведенні у додатку до заяви № 751/05/09 від 06.05.2009 р., заборони відповідачу здійснювати збір винагороди за будь-яке використання творів третіми особами.

Потім позивач надав заяву про зменшення позовних вимог до переліку творів, які наведенні в додатку до заяви.

В подальшому позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд заборонити відповідачу надати на території України дозволи на використання та одержувати авторську винагороду за використання музичних творів, що наведені в додатку № 1 до даної заяви; зобов’язати відповідача вилучити із дозволів на використання музичні твори, що наведені в додатку № 1 до заяви, шляхом повідомлення про вилучення таких творів всіх користувачів відповідно до переліку, що наведений у реєстрі отриманих від користувачів звітів; зобов’язати відповідача відповідно до ст. 49 Закону України „Про авторське прав і суміжні права” провести розподіл винагороди, яка була зібрана відповідачем в період з 01.01.2008р. до винесення рішення суду, за використання творів, які є предметом спору, та виплатити позивачу цю винагороду, шляхом направлення відповідного звіту та проекту договору на виплату позивачеві протягом одного календарного місяця з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішенням Господарського суду м.Києва від26.08.2009р. позовні вимоги задоволено частково; заборонено відповідачу надавати на території України дозволи на використання та одержувати авторську винагороду за використання музичних творів, які є предметом даного спору; зобов’язано відповідача вилучити із дозволів на використання музичні твори, які є предметом даного спору, шляхом повідомлення про вилучення таких творів всіх користувачів, що володіють чинними дозволами Державного підприємства „Українське агентство з авторських та суміжних прав” на використання музичних творів; зобов’язано відповідача провести розподіл винагороди, яка була зібрана відповідачем в період з 01.01.2008 р. до моменту винесення рішення суду, за використання музичних творів, та виплатити позивачу винагороду, шляхом направлення відповідного звіту та проекту договору на виплату протягом одного календарного місяця з моменту набрання рішення законної сили; припинено провадження у даній справі в частині заявлених позовних вимог щодо музичних творів „За что”, „Я тебя не помню”, „В этом проблема”, „Я влюбилась”, „Подснежник”, „Она (красиво прощалась с любовью)”, „Повертайся”, „За туманом-туман”, „Самота”, „Не плачь”, „Я-весна”, „Я-весна” (mix)”, „Просто зима”, „Плачь”, „Снегопад” ( № № 2-5, 9, 10, 11, 14, 19-20, 31, 43, 44, 45-46 переліку до заяви позивача № 770/06/09 від 10.06.2009 р.); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Оцінивши в сукупності всі докази по справі, зясувавши всі обставини справи, апеляційний господарський суд вважає вказаний висновок суду першої інстанції необгрунтованим, у зв’язку з чим дане рішення підлягає зміні з огляду на наступне.

Встановлено, що позивач та Приватне підприємство «Студія «МУН» уклали ліцензійний договір №17/08 від 01.07.2008 р. та додаткові угоди до нього.

Відповідно до п. 3.1 даного договору ліцензіату (позивачу) надаються наступні права:

- відтворювати твори, кліпи без обмеження тиражу на будь-яких матеріальних носіях, будь-яких форматів, у тому числі, шляхом запису у пам’яті ЕОМ;

- імпортувати екземпляри творів, кліпів з метою розповсюдження;

- публічно показувати твори, кліпи (та/або їх частини/фрагменти);

- публічно виконувати твори (та/або їх частини/фрагменти);

- сповіщувати твори, фонограми, кліпи, об’єкти в ефір та по кабелю;

- доводити твори, фонограми, кліпи, об’єкти до загального відома таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ із будь-якого місця, у будь-який час за власним бажанням;

- отримувати винагороду за вказані у даному договорі способи використання фонограм;

- укладати субліцензійні договори;

- ліцензіат має право на отримання від організацій колективного управління винагороди (роялті), які вони зібрали від користувачів прав.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.07.2008 р. до ліцензійного договору п. 2.1 договору змінено та записано в наступній редакції „Згідно з договором ліцензіар передає ліцензіату права на використання творів, фонограм, кліпів способами, що визначені дійсним договором, а також права на дозвіл і заборону використовувати твори іншими особами”.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 17.06.2009 р. до ліцензійного договору «строк» – період часу, протягом якого ліцензіат вправі використовувати права, який починається з 01.07.2008р. та закінчується 31.12.2009 р.

Вбачається, що Приватне підприємство «Студія «МУН» набуло виключні майнові права на музичні твори, які є предметом даного спору, на підставі договорів з авторами та суб’єктами авторських прав.

Умовами укладеного ліцензійного договору №17/08 від 01.07.2008 р. та додаткових угод до нього доведено, що позивачу було передано виключні майнові авторські права на наступні музичні твори:

Назва Виконавець Автор Автор слів

твору музики

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» об’єктом авторського права є музичні твори з текстом і без тексту.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.

Суб’єкт авторського права самостійно визначає спосіб управління своїми правами.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

Згідно з ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням ст. 31 -33 цього Закону;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як суб’єкт виключних майнових прав на території України не передавав повноважень на управління своїми правами відповідачу на перелічені музичні твори.

Між тим, в матеріалах справи наявні докази, що на адресу відповідача, як організації колективного управління, позивачем було направлено листи від 07.11.2008р. та від 26.12.2008р. (які зареєстровані відповідачем за вх. №7034 та №8086), у відповідності до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права», про вилучення з колективного управління майнових авторських прав на всі заявлені твори; заборону видавати дозволи (ліцензії) та збирати авторську винагороду за використання заявлених творів будь-яким способом, передбаченим п. 3 ст. 15 Закону; зобов’язання сповістити всіх користувачів про зміст листів, перелік творів, та про наслідки невиконання вимог ТОВ «Чесна музика»; виплатити зібрану станом на 07.11.2008р. винагороду.

Встановлено, що відповідачем, як організацією колективного управління, було надано дозволи на використання мізичних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, та було здійснено використання зазначених музичних творів користувачами, що підтверджується звітами користувачів.

Відповідач не заперечував факт отримання винагороди за використання вказаних творів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про заборону відповідачу надавати на території України дозволи на використання та одержувати авторську винагороду з використання зазначених музичних творів на невизначений строк, оскільки відповідно до ліцензійного договору №17/08 від 01.07.2008р. строк дії цього договору закінчується 31.12.2009 р., а тому вказана заборона повинна бути строковою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, відповідно до ч. 2 статті 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, має право вимагати вилучення творів із дозволів на використання, які надаються відповідачем як організацією колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти, щодо перелічених музичних творів, оскільки позивач є суб’єктом авторського права щодо цих творів на території України, та має право заборонити відповідачеві надавати дозволи на використання вказаних творів та одержувати авторську винагороду за їх використання.

Між тим, вилучення заявлених творів із дозволів на використання також повинні бути проведені до закінчення строку дії ліцензійного договору №17/08.

Крім цього, судом першої інстанції не було враховано те, що договір про передачу прав від Н.Могилевської до ПП „Студія МУН” від 26.08.2006 р., предметом якого є твори: „Ла-Ла-Ла”, „Вспоминай”, „Морская сказка”, „Девочка с волосами цвета лилий”, „Звездные ночи”, „На золотом крильце”, „Дорога”, „Романс о любви” Н.Могилевської, „Гімн хорошему настроению (Я самая)” Н.Могилевської, „Только Я”, „Ты не знаешь”, „Місяць”, „Новая судьба твоя (на осенний пляж)”, „Я вернусь”, „Девочка, давай”, „Милый” , „Я по тебе схожу с ума”, „Белый аист”, „Небо мое”, „Лимоновый фонарь”, „В Киеве осень”, „Більше никогда”,„Просто зима”, „ Осень, я и осень”, „Я не такая” , „Дай мне быть”, „Грустная история”, „Знаешь.net”, „Мелодия дождя”, укладено на три роки, та відповідно до умов договору та умов додатку № 1 до цього договору строк дії авторських прав складає з 26.08.2006 р. по 26.08.2009 р., тобто, на даний час у ПП „Студія Мун” відсутні права на зазначені твори, а відповідно й позивач на підставі договору з ПП „Студія Мун” не може володіти правами на такі твори.

На час винесення рішення суду у ПП „Студія Мун” були відсутні права на зазначені твори, а відповідно і позивач на підставі договору з ПП „Студія Мун” не може володіти правами на такі твори. Відповідно до умов іншого наданого позивачем договору про передачу прав від Н.Могилевської до ПП „Студія Мун” від 03.04.2007 р., предметом якого є твори: „Этот танец”, „Девочка с волосами цвета лилий”, „Листопад”, права на зазначені твори передані ПП „Студія Мун” до 03.10.2009 р., тобто фактично ПП „Студія Мун” не володіє правами на зазначені твори.

При таких обставинах, колегія суддів вважає небхідним виключити зазначені твори з додатку до ліцензійного договору №17/08 від 01.07.2008р.

За змістом ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин.

У резолютивній частині оскаржуваного рішення має бути остаточна відповідь щодо всіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Так, апеляційна інстанція вважає, що всупереч вимогам ст. 84 ГПК України судом першої інстанції було зобов’язано відповідача відповідно до ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» провести розподіл винагороди за використання заявлених музичних творів, що була зібрана відповідачем в період з 01.01.2008р. до моменту винесення рішення суду, без зазначення конкретного розміру винагороди, яка підлягає стягненню.

Враховуючи ту обставину, що суду не було надано витребуваних доказів на підтвердження розміру винагороди, яка була зібрана відповідачем за використання творів, наведених в додатку № 1 до уточненої позовної заяви, апеляційна інстанція вважає необхідним, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, в зазначеній частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у частині позовних вимог, оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині музичних творів «За что», «Я тебя не помню», «В этом проблема», «Я влюбилась», «Подснежник», «Она (красиво прощалась с любовью)», «Повертайся», «За туманом-туман», «Самота», «Не плачь», «Я-весна», «Я-весна (mix)», «Просто зима», «Плачь», «Снегопад» (№№ 2-5, 9, 10, 11, 14, 19-20, 31, 43, 44, 45-46 переліку до заяви позивача №770/06/09 від 10.06.2009р.).

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 81, 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Українське агентство з авторських та суміжних прав” задовольнити частково, рішення Господарського суду м.Києва від26.08.2009 р. у справі №20/39 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1.”Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” задовольнити частково.

2. Заборонити до 31.12.2009 року Державному підприємству „Українське агентство з авторських та суміжних прав” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) надавати на території України дозволи на використання та одержувати авторську винагороду за використання наступних музичних творів:

Назва Виконавець Автор Автор слів

твору музики

3.          Зобов’язати Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) в строк до 31.12.2009 року вилучити із дозволів на використання наступні музичні твори:

Назва Виконавець Автор Автор слів

твору музики

шляхом повідомлення про вилучення таких творів всіх користувачів, які володіються чинними дозволами Державного підприємства „Українське агентство з авторських та суміжних прав” на використання музичних творів.

4. Залишити без розгляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” в частині розподілу та виплати винагороди за використання музичних творів.

5. Припинити провадження у справі №20/39 в частині заявлених позовних вимог щодо музичних творів «За что», «Я тебя не помню», «В этом проблема», «Я влюбилась», «Подснежник», «Она (красиво прощалась с любовью)», «Повертайся», «За туманом-туман», «Самота», «Не плачь», «Я-весна», «Я-весна (mix)», «Просто зима», «Плачь», «Снегопад» (№№ 2-5, 9, 10, 11, 14, 19-20, 31, 43, 44, 45-46 переліку до заяви позивача №770/06/09 від 10.06.2009р.).

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з Державного підприємства „Українське агентство з авторських та суміжних прав” ( 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) в дохід Державного бюджету України 127, 50 грн. державного мита.”

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” (м. Київ, бул. Лихачова, 1/27, оф. 106-107, код ЄДРПОУ 33628584) на користь Державного підприємства „Українське агентство з авторських та суміжних прав” ( 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) 63,75 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Справу №20/39 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.12.09 (відправлено)