Рішення № 7112048, 01.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р. Справа № 63/221-09

вх. № 8788/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Литовченко О.О. дов. б/н від 02.01.2009 року; відповідача - Костенко О.О. дов. б/н від 20.03.2009 року; 3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО", м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Остапенко Михайло Валентинович, м. Харків

про стягнення 15060,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 15060,90 грн. майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу. Позов обгрунтовано статтями 993, 1166, 1172, 1188, 1191 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

01.12.2009 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій він надає свої заперечення на відзив відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, долучає її до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 01.12.2009 року представник відповідача проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до господарського суду 16.11.2009 року.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24 жовтня 2008 року сталася дородньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Note, державний номер АХ5202ВМ, під керуванням Медяник О.Ю. та автомобіля Toyota, державний номер 777-28 ХА, під керуванням Остапенко М.В. В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю Nissan Note, державний номер АХ5202ВМ.

Відповідно до довідки ВДАІ водієм Остапенко М.В. були порушені вимоги Правил дорожнього руху (п. 13.1 ПДР України), що призвело до ДТП та пошкодженню вищевказаного автомобілю.

Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 29.12.2008 року винним у ДТП визнано водія Остапенко М.В.

Між Остапенком М.В. та ВАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" (далі - відповідач) укладений договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, щодо відповідальності за шкоду, спиричинену внаслідок експлуатації автомобіля Toyota, державний номер 777-28 ХА, про що свідчать твердження відповідача у запереченнях на позов (поліс № ВВ/0853812 від 25.02.2008 року).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

05.08.2008 року між ЗАТ СК "ВУСО" (далі - позивач) та Медяником О.Ю. укладений договір добровільного страхування наземного танспорту № 030288-02-21-01, відповідно до якого страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування згідно з договором страхування є рахунок СТО (п. 5.2 Договору страхування).

Відповідно статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до рахунку-фактури ЗАТ «Акко-Інвест» № ХН1-0003065 від 11.11.2008 року та рахунку-фактури СПД ФО Светлічної В.В. № 1-000000000001 від 10.12.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 16 830, 90 грн. З вказаної суми, на підставі п. 11.3.1 договору страхування, було виключено матеріали загальною вартістю 1 260, 00 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до статті 25 Закону України "Про страхування" на підставі заяви Страхувальника, страхового акту № 86-02 від 09.01.2009 року. Платіжними дорученнями № 187 від 09.01.2009 року та № 196 від 12.01.2009 року Страхувальнику було сплачено страхове відшкодування у розмірі 15 060,90 грн.

На підставі статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 15060,90 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу є обгрунтованою, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 78, код ЄДРПОУ 31650052) - 15060,90 грн. матеріальної шкоди, 150,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 01 грудня 2009 року