Ухвала суду № 71119141, 12.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/4265/2017 Головуючий у 1 інстанції Шапутько С.В.

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач Масенко Д.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Зайчишиної Т.В.

за участі:

прокурора Попадин Я.І.

представника власника майна, адвоката Агафонова Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «ІК АКТИВ» - ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадина Я.І. та накладено арешт на майно TOB «ІК АКТИВ» Код ЄДРПОУ 36208668, а саме - на об'єкт нерухомого майна за адресою - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3 (номер об'єкта в РПВН 2364157, складові частини об'єкта нерухомого майна - їдальня з/б, В (загальна площа 927,5 кв. м., зарядна цегла, 3 загальна площа 247,7 кв.м., разпредустр з/б, И загальна площа 120,3 кв. м., насосна з/б, Л загальна площа 43,5 кв.м., дренажна насосна з/б, М загальна площа 7,8 кв. м., резервуар води з/б О загальна площа 400 кв. м., склад хімпомішок з/б, С загальна площа 157,2 кв. м., адміністративно-побутовий корпус х/б, Б-4 загальна площа 4 183,3 кв. м., відстійник з/б, Б{ 1}, резервуар води з/б В {1}, загальна площа 100 кв. м., склад готової продукції з/б, Г-1 загальна площа 13 575 кв. м., огорожа 1, 2, 6, 7, 10, вимощення тротуарна плитка, IV, вимощення І, частина матеріального складу (в спільному користуванні в рівних частках по 440 кв.м.), А1-1 загальна площа 880 кв.м., із забороною відчуження та розпорядження ним.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував правові підстав для накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, та прийшов до висновку про задоволення клопотання, з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його зникнення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «ІК АКТИВ» - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, представник зазначає, що слідчим суддею не зазначається про зв'язок між зловживаннями ПАТ «Банк «Український капітал» з приводу розтрати його майна, з метою арешту коштів ТОВ «СГ Плодородне» та власниками ТОВ «Дніпроолія», які намагаються ухилитися від сплати податків.

Далі апелянт вказує, що слідчим суддею не встановлено яким саме власникам належать товариства, які за версією органу досудового розслідування підконтрольні ТОВ «Дніпроолія» та не зазначено яким чином і в якому вигляді власники ТОВ «Дніпроолія» контролюють вказані товариства.

Також апелянт зазначає, що слідчим суддею не враховано негативних наслідки арешту для «ІК АКТИВ», клопотання слідчого розглянуто однобічно та формально, і постановлено ухвалу, якою без достатніх на те підстав, задоволено клопотання прокурора. Додає, що ТОВ «ІК АКТИВ» участі у злочинних схемах не бере та вчасно звітує контролюючим органам і сплачує податки.

Крім того, апелянт посилається на відсутність відомостей про пред'явлення у даному кримінальному провадженні офіційної підозри будь-якій особі.

У підсумку, апелянт звертає увагу суду на те, що слідчим суддею не встановлено підстав, які б дозволили вважати, що ТОВ «ІК АКТИВ» відповідатиме своїм майном за іншу, окрему юридичну особу, - ТОВ «Дніпроолія».

Одночасно автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала на адресу власника майна не направлялась, про її існування стало відомо за допомогою ЄДРДР.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, зі змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді ознайомилися за допомогою ЄДРДР, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42015000000002519, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадин Я.І., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно TOB «ІК АКТИВ», яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста від 26 липня 2017 рокузадоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначені вимоги закону дотримані не були.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор відділу Генеральної прокуратури України Попадин Я.І. звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно, є забезпечення спеціальної конфіскації, забезпечення цивільного позову.

Представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі і посадовим особам ТОВ «ІК АКТИВ».

Крім того, матеріали додані до клопотання, не містять доказів існування у даному кримінальному провадженні цивільного позову, оскільки положення ст. 170 КПК України не містять підстав для накладення арешту з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, передбачаючи лише право звертатись з таким клопотанням у разі необхідності забезпечення цивільного позову, який вже подано у кримінальному провадженні.

Накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, який буде поданий у майбутньому, унеможливлює з'ясування питання співмірності вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт та ціни позову, оскільки він ще не поданий зацікавленою особою. Крім цього, положення ст. 128 КПК України передбачають право пред'явлення цивільного позову лише до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тоді як відсутність цивільного позову позбавляє слідчого суддю можливості перевірити чи підлягає арешту майно особи, про яку йдеться у клопотанні слідчого.

Разом з цим ч. 4 ст. 170 КПК України передбачено право накладення арешту на майно третьої особи за умови якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 962 КК України передбачено підстави застосування спецконфіскації, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, наявність цих підстав має бути доведена ініціатором клопотання згідно ч. 5 ст. 132 КПК України. Проте, на переконання колегії суддів, ініціатор клопотання не довів обставин, на які послався у клопотанні.

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя на це уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у ньому майно, з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

Наведені обставини, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації та забезпечення цивільного позову, оскільки прокурор не надав суду достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався,а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, є передчасними.

Необхідним буде також відмітити, що колегія суддів позбавлена можливості надати правову оцінку наданій прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції постанові про визнання речовими доказами, з урахуванням того, що вказана постанова постановлена 11 серпня 2017 року, тобто після прийняття слідчим суддею оскаржуваного судового рішення та відсутності у клопотанні прокурора посилань на мету, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, проте це не позбавляє орган досудового розслідування права повторно звернутися з клопотанням про арешт майна, яке визнано речовим доказом.

З урахуванням вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «ІК АКТИВ» ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ІК АКТИВ» ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадина Я.І. та накладено арешт на майно TOB «ІК АКТИВ» (код ЄДРПОУ 36208668), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Попадина Я.І. про накладення арешту на майно TOB «ІК АКТИВ» (код ЄДРПОУ 36208668).

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_______ ________ _____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.