Рішення № 7111619, 11.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2009 р.Справа № 9/195 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/195

за позовом: акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт", м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", м.Кіровоград, вул. Комарова, 64

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Представники сторін:

від позивача - Чернявський С.В., довіреність №74/09-юр від 17.11.2009 р., представник;

від відповідача - Кушніров О.М., довіреність №2 від 09.01.2007 р., представник.

Акціонерним товариством закритого типу "Інтер-Контакт" подано позовну заяву №64/09-юр від 06.11.2009 року про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" повернути із незаконного володіння позивачу цукор-пісок у кількості 133 (сто тридцять три) тонн в натурі з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання №207/05 И-К від 16.12.2005 року.

В судовому засіданні 10.12.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12:30 год. 11.12.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2009 року позов підтримав повністю. Представник відповідача згідно поданої заяви №10 від 11.12.2009 року позовні вимоги акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" визнав повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2005 року між акціонерним товариством закритого типу "Інтер-Контакт" (надалі по тексту - поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (надалі по тексту - зберігач) укладено договір зберігання №207/05 И-К (надалі - договір №207/05 И-К від 16.12.2005 року).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4 договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року поклажодавець передає зберігачу буряковий цукор-пісок в мішках по 50 кг, який належить акціонерному товариству закритого типу "Інтер-Контакт" на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2005 року №201/05 И-К (надалі - продукція) на умовах зберігання; кількість та вартість продукції обумовлюється у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною; термін зберігання продукції складає з 16.12.2005 року по 16.12.2006 року; місце зберігання: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Промислова, 1.

Пунктами 3.1, 3.3 договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року передбачено обов'язок зберігача зберігати продукцію в спеціалізованому складському приміщенні з дотриманням вимог зберігання на дану продукцію згідно ГОСТу; вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання продукції в період дії цього договору.

Згідно пункту 3.6 договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року зберігач здійснює повернення поклажодавцю прийнятої на зберігання продукції по акту повернення з зберігання, який укладається сторонами у кількості з урахуванням видаткових накладних на відпущену продукцію, копії яких додаються до акту повернення з зберігання.

Пунктом 7.4 договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 16.12.2006 року.

Договір №207/05 И-К від 16.12.2005 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до умов додатку №1 від 16.12.2005 року до договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року поклажодавець передає на зберігання зберігачу буряковий цукор-пісок в мішках по 50 кг в загальній кількості 5200,00 тонн вартістю 2083,33 грн. без ПДВ за 1 тонну, на загальну суму 13000000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято обумовлену продукцію на зберігання, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом прийому-передачі від 16.12.2005 року (а.с. 13).

В період зберігання продукції відповідачем згідно п. 3.2 договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року за письмовою вказівкою поклажодавця здійснено відпуск продукції третім особам у кількості 5067 тонн, що не оспорюється сторонами.

Таким чином, на зберіганні у відповідача знаходиться буряковий цукор-пісок у кількості 133 тонн, що підтверджується також підписаним представниками сторін актом звірки від 01.09.2009 року (а.с. 42).

Згідно умов укладеного між акціонерним товариством закритого типу "Інтер-Контакт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" договору про збільшення позовної давності від 12.11.2007 року сторонами погоджено встановити строк позовної давності як загального (для стягнення основного боргу), так і спеціального (для стягнення неустойки (штрафу, пені), а також збитків та компенсації вартості товару (продукції) у разі його втрати або пошкодження по договору зберігання №207/05 И-К від 16.12.2005 року тривалістю в п'ять років.

Положеннями п. 4 договору про збільшення позовної давності від 12.11.2007 року визначено, що даний договір вступає в законну силу з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по договору зберігання №207/05 И-К від 16.12.2005 року.

19.03.2009 року позивачем направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" заявку №167 від 18.03.2009 року на відвантаження цукру в кількості 133 тонн згідно договору зберігання №207/05 И-К від 16.12.2005 року (а.с. 14-15).

У зв'язку з не поверненням відповідачем цукру в кількості 133 тонн, 14.04.2009 року позивачем направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" претензію №20/09тов-юр від 14.04.2009 року з вимогою відвантажити 133 тонн цукру-піску, а у разі неможливості відвантажити товар, у зв'язку з його втратою, перерахувати на розрахунковий рахунок акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" суму завданих збитків у розмірі 332499,47 грн. у тридцяти денний строк з дати складання даної претензії (а.с. 16-18).

У зв'язку з неотриманням відповіді на зазначену претензію та не поверненням відповідачем отриманої на зберігання продукції згідно умов договору №207/05 И-К від 16.12.2005 року, позивач звернувся до господарського суду з вимогою зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" повернути із незаконного володіння цукор-пісок у кількості 133 тонн в натурі.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, правовідносини за яким регулюються главою 66 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 936, 938 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

В силу вимог частин 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, господарський суд враховує заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" №10 від 11.12.2009 року, згідно якої відповідач позов визнає повністю.

Оскільки ця заява підписана уповноваженою особою, такі дії відповідача не суперечать законодавству, господарський суд у зв'язку з визнанням відповідачем позову на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (м.Кіровоград, вул. Комарова, 64, ідентифікаційний код 31975271) в триденний термін з дня набрання рішенням законної сили повернути на користь акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 20009598) цукор-пісок у кількості 133 (сто тридцять три) тонни вартістю 332499,47 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (м.Кіровоград, вул. Комарова, 64, ідентифікаційний код 31975271) на користь акціонерного товариства закритого типу "Інтер-Контакт" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 20009598) - 3324,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 16.12.2009 року.