ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" грудня 2009 р.Справа № 9/194 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/194
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт", м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", м.Кіровоград, вул. Комарова, 64
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Представники сторін:
від позивача - Чернявський С.В., довіреність №37/09 тов-юр від 17.11.2009 р., представник;
від відповідача - Кушніров О.М., довіреність №2 від 09.01.2007 р., представник.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" подано позовну заяву №31/09 тов-юр від 06.11.2009 року про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" повернути із незаконного володіння позивачу цукор-пісок у кількості 2080 (дві тисячі вісімдесят) тонн в натурі з покладенням на відповідача судових витрат по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання №31/06т-І-К від 31.08.2006 року.
В судовому засіданні 10.12.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12:00 год. 11.12.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2009 року позов підтримав повністю. Представник відповідача згідно поданої заяви №11 від 11.12.2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" визнав повністю.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
31.08.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" (надалі по тексту - поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (надалі по тексту - зберігач) укладено договір зберігання №31/06т-І-К (надалі - договір №31/06т-І-К від 31.08.2006 року).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4 договору №31/06т-І-К від 31.08.2006 року поклажодавець передає зберігачу буряковий цукор-пісок в мішках по 50 кг, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2006 року №41/06 И-К (надалі - продукція) на умовах зберігання; кількість та вартість продукції обумовлюється у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною; термін зберігання продукції складає з 31.08.2006 року по 31.12.2007 року; місце зберігання: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Промислова, 1.
Пунктами 3.1, 3.3 договору №31/06т-І-К від 31.08.2006 року передбачено обов'язок зберігача зберігати продукцію в спеціалізованому складському приміщенні з дотриманням вимог зберігання на дану продукцію згідно ГОСТу; вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання продукції в період дії цього договору.
Згідно пункту 3.6 договору №31/06т-І-К від 31.08.2006 року зберігач здійснює повернення поклажодавцю прийнятої на зберігання продукції по акту повернення з зберігання, який укладається сторонами у кількості з урахуванням видаткових накладних на відпущену продукцію, копії яких додаються до акту повернення з зберігання.
Пунктом 7.4 договору №31/06т-І-К від 31.08.2006 року передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 16.12.2006 року.
Договір №31/06т-І-К від 31.08.2006 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
Відповідно до умов додатку №1 від 31.08.2006 року до договору №31/06т-І-К від 31.08.2006 року поклажодавець передає на зберігання зберігачу буряковий цукор-пісок в мішках по 50 кг в загальній кількості 2080 тонн вартістю 2083,33 грн. без ПДВ за 1 тонну, на загальну суму 5200000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято продукцію на зберігання, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом прийому-передачі на зберігання №1 від 31.08.2006 року (а.с. 13).
Згідно умов укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" договору про збільшення позовної давності від 12.11.2007 року сторонами погоджено встановити строк позовної давності як загального (для стягнення основного боргу), так і спеціального (для стягнення неустойки (штрафу, пені), а також збитків та компенсації вартості товару (продукції) у разі його втрати або пошкодження по договору зберігання №31/06т-І-К від 31.08.2006 року тривалістю в п'ять років.
За умовами, визначеними в п. 4 договору про збільшення позовної давності від 12.11.2007 року даний договір вступає в законну силу з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по договору зберігання №31/06т-І-К від 31.08.2006 року.
19.03.2009 року позивачем направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" заявку №168 від 18.03.2009 року на відвантаження цукру в кількості 2080 тонн згідно договору зберігання №31/06т-І-К від 31.08.2006 року (а.с. 14-15).
У зв'язку з не поверненням відповідачем цукру в кількості 2080 тонн, 14.04.2009 року позивачем направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" претензію №06/09тов-юр від 14.04.2009 року з вимогою відвантажити 2080 тонн цукру-піску, а у разі неможливості відвантажити товар, у зв'язку з його втратою, перерахувати на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" суму завданих збитків у розмірі 5200000,00 грн. у триденний строк з дати складання даної претензії (а.с. 16-18).
У зв'язку з неотриманням відповіді на зазначену претензію та не поверненням відповідачем отриманої на зберігання продукції згідно умов договору №31/06т-І-К від 31.08.2006 року, позивач звернувся до господарського суду з вимогою зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" повернути із незаконного володіння цукор-пісок у кількості 2080 тонн в натурі.
Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, правовідносини за яким регулюються главою 66 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статей 936, 938 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
В силу вимог частин 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
При цьому, господарський суд враховує заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" №11 від 11.12.2009 року, згідно якої відповідач позов визнає повністю.
Оскільки ця заява підписана уповноваженою особою, такі дії відповідача не суперечать законодавству, господарський суд у зв'язку з визнанням відповідачем позову на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (м.Кіровоград, вул. Комарова, 64, ідентифікаційний код 31975271) в триденний термін з дня набрання рішенням законної сили повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 19350056) цукор-пісок у кількості 2080 (дві тисячі вісімдесят) тонн вартістю 5200000,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор" (м.Кіровоград, вул. Комарова, 64, ідентифікаційний код 31975271) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 19350056) - 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Дата підписання рішення - 16.12.2009 року
Судове рішення № 7111618, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 11.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/194. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: