Рішення № 7111588, 08.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 р. Справа № 5/26-6/20-20/77

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді Кобецької С.М.

Судді Булки В.І.

Судді Малєєвої О.В.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за первісним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську

вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача АКБ "Укрсоцбанк" , вул. Ковпака, 29, м.Київ, 03150,

в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"

вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000;

про спонукання до виконання зобов"язань за договором оренди з наступною передачею у

власність № 1 від 25.07.2002р.

за зустрічним позовом АКБ "Укрсоцбанк" , вул. Ковпака, 29, м.Київ, 03150,

в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"

вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську

вул. Незалежності, 44, м.Івано-франківськ, 76000;

про визнання недійсним договору оренди з наступною передачею у власність № 1 від 25.07.2002р.

Представники:

Від позивача по первісному позову (відповідача по зустрічному позову):

Літвінова С.М.- начальник юридичного відділу,(довіреність №3165/06 від 02.09.09р.);

Від відповідача по первісному позову (позивача по зустрічному позову):

Родчин І.В.- начальник юридичного відділу,(довіреність №02-04/293 до 31.12.09р.) .

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: по первісному позову - заявлено вимогу про спонукання до виконання

зобов"язань за договором оренди з наступною передачею у

власність № 1 від 25.07.2002р.

по зустрічному позову - заявлено вимогу про визнання недійсним

договору оренди з наступною передачею у власність № 1 від 25.07.2002р.

Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечив, вказуючи при цьому на:

- укладення сторонами 25.07.2002р. договору оренди з наступною передачею у власність нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, 4-й поверх, загальною площею 1059,72 кв. м;

- те, що спірне нежитлове приміщення знаходиться на праві власності АКБ "Укрсоцбанк" на підставі свідоцтва про право власності від 10.04.2001р.;

- факт передачі нежитлового приміщення в оренду, що підтверджується актом приймання-передавання нерухомого майна;

- порушення відповідачем умов спірного договору стосовно передачі об"єкта у власність орендаря;

- направлення відповідачу (по первісному позову) листів та претензій з вимогами до вчиння дій стосовно передачі спірного майна у власність позивачу (по первісному позову), які залишились без належного реагування з боку АКБ "Укрсоцбанк".

Представник відповідача по первісному позову (позивача по зустрічному позову) підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги, проти первісного позову заперечив, вказуючи при цьому на:

- те, що договір оренди з наступною передачею у власність № 1, укладений між сторонами суперечить актам цивільного законодавства та є недійсним з моменту його укладення;

- встановлення переходу права власності на об"єкт оренди до наймача, що суперечить ст.256 Цивільного кодексу УРСР;

- те, що спірний договір не містить істотної умови договору - його ціни, що вказує на порушення ст.153 Цивільного кодексу Української РСР;

- те, що після закінчення дії договору найму наймач повинен повернути майно в тому стані, в якому його одержав, з урахуванням зносу або у стані обумовленому договором;

- позивач по первісному позову не був власником спірного майна на момент укладання договору, а виключне право здійснювати продаж майна, в силу ст.225 Цивільного кодексу Української РСР, належить виключно його власнику;

- недотримання УПФУ процедури державної закупівлі, передбаченої Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 11.03.2009р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції, суд

в с т а н о в и в :

УПФ України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з позовом до АКБ "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії про спонукання до виконання зобов'язань за договором оренди з наступною передачею у власність №1 від 25.07.2002 р., укладеного між сторонами, щодо передачі нежитлового приміщення у власність УПФ України в м. Івано-Франківську.

АКБ "Укрсоцбанк" в особі Івано-Франківської обласної філії звернувся із зустрічним позовом до УПФ України в м. Івано-Франківську про визнання недійсним того ж самого договору оренди з наступною передачею у власність №1 від 25.07.2002 р.

Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", 25.07.2002р. укладено договір оренди з наступною передачею у власність № 1, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне строкове користування з наступною передачею у власність нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності,44, 4-й поверх, загальною площею 1059,72кв.м.

Відповідно до п.п. 1.1 –1.4 договору орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування з наступною передачею у власність нежитлове приміщення (далі –об'єкт), яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44 (четвертий поверх), загальною площею 1059,72 кв.м., вартістю об'єкта 550000,00 грн. + 20% ПДВ у розмірі 110000,00 грн.

Право власності на об'єкт переходить до орендаря після повної сплати орендних платежів (Додаток № 3 до договору), які покривають вартість об'єкта, визначену цим договором (п 1.7 Договору).

З огляду на п.1.8 Договору, додатковим документом, що підтверджує перехід права власності на нежитлове приміщення, є Акт кінцевих розрахунків, який фіксує виконання цього договору та перехід права власності.

Згідно із п. 7.1 договору цей договір укладений строком на п'ять років.

Водночас, пункт 3.4 договору передбачає, що по завершенню кожного року з дати підписання цього договору здійснюється перерахунок вартості об'єкта з урахуванням індексу інфляції. З метою врахування індексу інфляції, датою на яку здійснюється індексація, є перше число місяця, що наступає за відповідним місяцем підписання цього договору. Строки, порядок сплати та розмір перерахунку вартості об'єкта з урахуванням індексу інфляції узгоджується сторонами окремо та оформлюється Додатковими угодами до цього договору.

Вище вказана умова договору сторонами не виконана, у зв'язку з чим остаточна ціна об'єкта не встановлена.

Як встановлено судом та визнається Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, при укладенні договору оренди з наступною передачею у власність №1 від 25.07.2002 року позивачем за первісним позовом , а відповідачем за зустрічним, не дотримано вимог процедури державних закупівель при придбанні об"єкту за договором.

Відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", який діяв на час спірних правовідносин, встановлював загальні правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

В силу ст. 2 вказаного закону цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів.

Статтею 8 вказаного Закону, в редакції на момент укладення договору визначено обов"язкову передмову державної закупівлі - оголошення про заплановану закупівлю. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення процедури попередньої кваліфікації публікуються у "Віснику державних закупівель", що видається згідно з ч.3 цієї статті. Відповідачем по зустрічному позову- позивачем за первісним позовом не дотримано цієї умови процедури державної закупівлі.

З огляду на те, що спірна угода №1 датована 25.07.2002 р. , то на момент укладення цієї угоди був чинний Цивільний кодекс України 1963 року, а тому до даних правовідносин підлягають застосуванню правила саме цього закону, оскільки при укладенні такого договору сторони користувались його вимогами.

Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу України 1963 року недійсною є та угода , що не відповідає вимогам закону . Отже у суду відсутній висновок про дійсність спірної угоди , оскільки недійсними визнаються всі угоди , які не відповідають вимогам чинного законодавства і в яких порушена хоча б одна з умов дійсності угод, що має місце в цьому спірному випадку.

Разом з тим, відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. N 8-2, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах (управління) є органами цього Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України.

Статтею 8 Господарського кодексу України передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

За ст. 170 Цивільного кодексу України, діючого на час виконання договору в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Цивільного кодексу України, яка регулює право державної власності, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють органи державної влади.

Згідно з статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Органи державної влади , їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України ( ч.2 ст.19 Конституції України).

Позивачем за первісним позовом -Управлінням Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську не надано суду доказів в підтвердження своїх повноважень на укладення спірної угоди та придбання об"єктів нерухомості у власність , враховуючи при цьому вимоги вище викладеного законодавства.

За таких обставин, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про визнання недійсним договору оренди з наступною передачею у власність №1 від 25.07.2002 р., укладеного між сторонами, то за недійсною угодою відсутній обов"язок по виконанню зобов"язань.

Заява відповідача за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом про поновлення строку на подання зустрічного позову судом не розглядається.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2004 р. правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред"явлення яких, встановлений законодавством , що діяло раніше , не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Стаття 267 Цивільного кодексу України передбачає застосування цього правового інституту лише за заявою сторони. Позивач за первісним позовом -відповідач за зустрічним позовом не подав суду заяви про застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним договору № 1 від 25.07.2002р. Відсутність заяви про застосування позовної давності унеможливлює застосування цього правового інституту. За таких обставин відсутні підстави для поновлення строку на подання зустрічного позову.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені вище фактичні обставини справи в контексті зазначених правових норм, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (по первісному позову) залишити за позивачем (по первісному позову), по зустрічному позову - покласти на відповідача (по зустрічному позову).

Керуючись ст.ст. 113, 124 Конституції України,ст.ст. 170, 267, 326 Цивільного кодексу України (2004р.), ст.48 Цивільного кодексу України (1963р.), Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ст.8 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди з наступною передачею у власність №1 від 25.07.2002 р., укладений між Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м.Київ, 03150) в особі Івано-Франківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк"(вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000).

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000 (р/р 256033021045 в Ощадбанку, МФО 300001, код ЄДРПОУ 20550895) на користь Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, м.Київ, 03150 (к/р 32001100801 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001, код 00039019) - 85,00грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Кобецька С.М.

Суддя Булка В.І.

Суддя Малєєва О.В.

                                                   Рішення підписано 15.12.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук