Рішення № 71093876, 19.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/3819/16-ц 22-ц/774/1464/К/17

Справа № 215/3819/16-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/1464/К/17 ОСОБА_1

Категорія № 5 (І ) Доповідач Бондар Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильська А.П., Зубакова В.П.

секретар: Гладиш К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю на рухоме майно та про зняття з нього арешту; треті особи Інгулецькийвідділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю на рухоме майно та про зняття з нього арешту; треті особи Інгулецькийвідділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.02.2007 року він придбав у ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, VIN XTA210930012967467, сплативши їй 40000 гривень, про що остання написала розписку. Так як був вихідний, та ДАЇ і нотаріуси не працювали, а ОСОБА_3 просила про розрахунок в цей же день посилаючись на важливі сімейні обставини, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились про перереєстрацію права власності транспортного засобу на наступний робочий день. Після цього вона віддала ОСОБА_2 ключі та техпаспорт від автомобіля, отримавши грошові кошти. Після чого ухилялась від перереєстрації транспортного засобу. Зважаючи на те що позивач добросовісно заволодів автомобілем, повністю відремонтував за власний рахунок, провів зварювальні та фарбувальні роботи, неодноразово страхував цей автомобіль та з 2007 року вільно та відкрито ним користувався, просив суд визнання за ним право власності на автомобіль НОМЕР_2, 2001 року випуску, VIN XTA210930012967467 за набувальною давністю з 04.02.2012 року та зняття з нього арешту, накладений Інгулецьким відділом державної виконавчої служби м. Кривого Рогу 15.08.2013 року, через існування рішення про стягнення боргу з ОСОБА_3

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 травня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інтонації та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема вважає, що судом не застосовано до спірних правовідносин положення ст. 344 ЦК України, які підлягали застосуванню та взято до уваги, що він відкрито, добросовісно володів майном, а тому є підстави для визнання його власником та скасування арешту.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Згідно вимогст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залищити без задоволення, з наступних підстав.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Як видно з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, VIN XTA210930012967467, його власником є ОСОБА_3В.(а.с.11)

Згідно розписки від 04.02.2007 року, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 40000 грн., в рахунок продажу автомобілю ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, та зобовязалась 05.02.2007 звернутись до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу, (а.с.64).

Актом опису і арешту майна від 09.07.2015 державним виконавцем Криничанського районного відділу ДВС проведено опис майна боржника, зокрема вищевказаного автомобіля, у звязку з примусовим виконанням виконавчого листа Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 15.08.2013 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсиббанк"(а.с.16,17).

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов висновку, що відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на транспортний засіб, за набувальною давністю.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, з огляду на наступне.

Як підставу для визнання за позиваем права власності на транспортний засіб ОСОБА_2 зазначив ст.344 ЦК України, тобто за набувальною давністю.

Колегія суддів погоджується із висвноком суду першої інстанції, що правових підстав, передбачених законодавством для визнання на позивачем права власності на автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, VIN XTA210930012967467, який було відчуджено власником ОСОБА_3 що підтверджується розпискою про отримання останньою, грошових коштів у розмірі 40000 гривень.

Виходячи з положень ст.344 ЦК України застосування набувальної давності передбачає відсутність підстави для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю.

Стаття 344 ЦК визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є її власником. Тобто, виключено набуття права власності на майно, яке знаходиться у володінні власника і ніколи не вибувало з його володіння.

У п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та іншихречових прав» роз'яснено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на цемайно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Колегія суддів не може погодитися із твердженням позивача, що між стронами відсутні договірні правовідносини.

Як видно з тексту розписки, між сторонами склалися правовідносини з продажу відповідачем позивачу рухомого майна, автомобілю ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, з приводу чого вона отримала кошти у розмірі 40000грн. та написала розписку, що їх отримала за продаж автомобіля, з метою уникнути його реалізації в примусовому порядку виконання судового рішення.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 весь час був обізнаний про відсутність у нього підстав для набуття права власності на спірний автомобіль на підставіст. 344 ЦК України, оскільки не був належним чином оформлений перехід права власності на рухоме майно купівлю-продаж між сторонами, а відтак він не є добросовісним набувачем в розумінніст. 344 ЦК України.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: