Постанова № 71082381, 18.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: ОСОБА_1

судді: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 р. (суддя Верба І.О.) у справі № 804/4182/17 за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 230600,24 грн., в тому числі за основним платежем – 184480,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 46120,05 грн.; № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов’язання з військового збору в загальному розмірі 17352,11 грн., в тому числі за основним платежем – 13881,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3470,42 грн.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.07.2017 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк»).

Заявою від 07.08.2017 р. позивачем змінено предмет позову шляхом подання відповідної заяви (а.с. 96-97), в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22.06.2017 р. № НОМЕР_3 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 230447,99 грн., в тому числі за основним платежем – 184358,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 46089,6 грн.; № НОМЕР_4 про збільшення суми грошового зобов’язання з військового збору в загальному розмірі 17340,69 грн., в тому числі за основним платежем – 13872,55 грн., за штрафними (фінансовими) – 3468,14 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на неправильний висновок суду першої інстанції про незастосування до спірних правовідносин п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. При цьому судом не встановлено факту не здійснення перевірки фактичного обсягу фінансового кредиту, що входило до предмету доказування; судом першої інстанції не надано правової оцінки доказам, які надавались позивачем.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв’язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з’явились до судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 укладено два кредитні договори: 1) 20.09.2005 р. № МL-301/192/2005 з АКБ «Райфайзенбанк Україна», відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 як позичальнику кредит у розмірі 52458 доларів США, валюта кредиту долар США. (т.1 а.с.153-159); 2) 27.04.2007 р. № МL-301/269/2007 з ЗАТ «ОТП Банк», відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 як позичальнику кредит у розмірі 90000 доларів США, валюта кредиту долар США, для придбання нерухомого майна .

АТ «ОТП Банк» листом від 19.02.2015 р. № 85-4-85-4/401 повідомило позивача про те, що після розгляду його прохання згідно з анкетою від 06.02.2015 р., протоколом №19 від 12.02.2015 р., погоджена схема реструктуризації: за кредитним договором від 27.04.2007 р. № МL-301/269/2007 в разі сплати клієнтом суми в розмірі 45000 доларів США, залишок заборгованості списати в повному обсязі; в разі виконання пункту 1 підписати із клієнтом додатковий договір та зупинити нарахування відсотків з дати підписання додаткової угоди; списати з балансу банку заставне майно; за умови погашення простроченої заборгованості в повному обсязі та пролонгації договорів страхування погоджено за кредитним договором від 20.09.2005 р. № МL-301/192/2005 зміну валюти кредиту за тілом та відсотками на національну валюту України з використанням для розрахунку нової суми кредиту за курсом НБУ на час проведення операції зміни валюти на викладених у листі умовах.

В подальшому між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено додаткові угоди до вище вказаних кредитних договорів: 1) 13 березня 2015 року укладено додатковий договір №1 до кредитного договору від 20.09.2005 року № МL-301/192/2005, згідно з умовами якого пункт 2.1.1: сторони домовились змінити валюту виконання боргових зобов'язань за кредитним договором та встановити, що валютою виконання боргових зобов'язань за кредитним договором є національна валюта України гривня. Зміна валюти виконання боргових зобов'язань здійснюється за офіційним курсом Національного банку України на час проведення такої зміни; пункт 2.1.2: викласти терміни, зокрема, «розмір кредиту», «валюта кредиту», в наступній редакції: розмір та валюта кредиту: 197733,98 грн.; 2) 18 лютого 2015 року укладено додатковий договір №1 до кредитного договору від 27.04.2007 року №МL-301/269/2007, згідно з умовами якого пункт 2.1.1: сторони домовились, що позичальник 18 лютого 2015 року зобов’язується погасити боргові зобов’язання в розмірі 45000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього додаткового договору складає 1205985,33 грн.; пункт 2.1.2: за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору, сторони домовились, що: банк керуючись статтею 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 44056,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього додаткового договору складає 1180695,82 грн. (сума прощеного боргу). Застереження: позичальник стверджує, що банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу; скасувати пеню, що була нарахована на момент укладання цього додаткового договору; пункт 3.6: підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

04.06.2015 р. рішенням правління ПАТ «ОТП Банк» №159 вирішено сформувати резерв на суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 44056,35 дол. США за кредитним договором №МL-301/269/2007 від 27.04.2007 року (позичальник ОСОБА_2Г.) та списати за рахунок сформованого резерву, який було створено за рахунок прибутку.

06.08.2015 р. ПАТ «ОТП Банк» до контролюючого органу за місцем реєстрації банку наданий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за звітний період ІІ квартал 2015 року, у якому за порядковим номером 254 надано інформацію про те, що фізичній особі із податковим номером НОМЕР_5 нарахований дохід у сумі 952445,97 грн., сума виплаченого доходу 952445,97 грн., суми нарахованого та утриманого податку 0,00 грн., ознака доходу 126.

15.01.2016 р. ОСОБА_2 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, згідно з якою загальна сума річного доходу складає 200000 грн., та складається з сум доходу від незалежної професійної діяльності в розмірі 2000 грн. та суми доходу від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування в розмірі 198000 грн.

Згідно з довідкою банку від 10.06.2016 р., наданої у відповідь на запит вх. №182 від 06.06.2016 р., станом на 17.02.2015 р. загальна сума зобов’язання позивача перед банком складала 99765,33 доларів США; відповідно до рішення ПАТ «ОТП Банк» від 12.02.2015 р. відбулось прощення частини зобов’язання в сумі 44056,35 доларів США (у тому числі 44056,35 доларів США основна сума боргу, 0,00 нараховані відсотки, 0,00 штраф/пеня), та зміна валюти зобов’язання в частині 9147,55 доларів США, що складало 197733,98 грн.; загалом сума прощеного боргу складала 44056,35 доларів США; щодо іншої частини зобов’язання у сумі 197733,98 грн. валюту зобов’язання змінено.

Листом № 01-05-19-6/1740 від 10.05.2016 р. АТ «ОТП Банк», на запит № 4705/10/13-01-30 від 21.03.2016 р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надало інформацію про отримання доходу ОСОБА_2 за 2015 рік, оскільки за рішенням правління АТ «ОТП Банк» від 04.06.2015 р. № 159 списано безнадійну прострочену заборгованість в сумі 44056,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу на дату рішення правління становить 925445,97 грн.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої 26.01.2017 р. складено акт № 152/04-36-13-03/НОМЕР_5, в якому, зокрема, зазначено про встановлення порушення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 184480,19 грн.; пункту 163.1 статті 163, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв’язку із чим підлягає донарахуванню військовий збір за 2015 рік в сумі 13881,69 грн.

Листом від 16.02.2017 р. вих. №2389/10/04-36-13-03-19 ГУ ДФС у Дніпропетровській області у відповідь на заперечення платника податків на акт перевірки від 26.01.2017 р. залишено без змін розділ І. Вступна частина, розділ ІІ. Описова частина пункт 1. Загальні положення акту документальної позапланової невиїзної та викладено у іншій редакції пункт 2. ІІ. Описова частина та розділ ІІІ. Висновки.

Контролюючим органом виключено із акта перевірки порушення щодо ненадання декларації про доходи за 2015 платником податків, інші висновки залишено без змін.

21.02.2017 р. на підставі акту перевірки від 26.01.2017 р. контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким платнику податку збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 230600,24 грн., з них за основним платежем 184480,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 46120,05 грн.; № НОМЕР_2, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору на загальну суму 17352,11 грн., з них за основним платежем 13881,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3470,42 грн.

05.04.2017 р. платником податків в порядку адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України подано скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення від 21.02.2017 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, за результатами розгляду якої ДФС України винесено рішення № 6755/Л/99-99-11-02-01-14 від 24.05.2017 р., яким скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.02.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб в частині основного платежу 121,80 грн., штрафної санкції 30,45 грн., № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов’язання по військовому збору в частині основного платежу 9,14 грн., штрафної санкції 2,28 грн., а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

22.06.2017 р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_3, яким платнику податку збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 230447,99 грн., з них за основним платежем 184358,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 46089,60 грн.; № НОМЕР_4, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору на загальну суму 17340,69 грн., з них за основним платежем 13872,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3468,14 грн.

Зважаючи на те, що донарахування платнику податків грошових зобов'язань здійснено контролюючим органом у зв'язку із отриманням платником податків додаткового блага як об’єкта оподаткування у розумінні пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України при укладанні та виконанні додаткової угоди до договору кредиту від 27.04.2007 р. № МL-301/269/2007, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 26.01.2017 р. № 152/04-36-13-03/НОМЕР_5 (а.с. 10-18). Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_2 абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, що призвело до визначення суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 р. на суму 184480,19 грн.; п. 163.1 ст. 163, пп. 1.6 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до нарахування військового збору за 2015 р. в сумі 13881,69 грн.; пп. 49.1, пп. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.4 Податкового кодексу України в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. (а.с. 10-18).

За наслідками розгляду заперечень до акту перевірки ГУ ДФС викладено в іншій редакції пункт 2 розділу ІІ «Описова частина» акту перевірки № 152/04-36-13-03/НОМЕР_5 та розділ ІІІ «Висновки» у зв’язку з виключенням з акту перевірки відомостей щодо порушення податкового законодавства в частині ненадання декларації про доходи за 2015 платником податків, інші висновки залишено без змін (а.с. 19-22).

На підставі вказаного акту перевірки та за результатами розгляду заперечень позивача ГУ ДФС 21.02.2017 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 про збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 230600,24 грн., в тому числі за основним платежем – 184480,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 46120,05 грн.; № НОМЕР_2 про збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов’язання з військового збору в загальному розмірі 17352,11 грн., в тому числі за основним платежем – 13881,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3470,42 грн. (а.с. 8-9).

На наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 в порядку адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням ДФС України № 6755/К/99-99-11-02-01-14 від 24.05.2017 р. (а.с. 37-40) скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.02.2017 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб в частині основного платежу 121,80 грн., штрафної санкції 30,45 грн., № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов’язання з військового збору в частині основного платежу 9,14 грн., штрафної санкції 2,28 грн., а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв’язку з прийняттям цього рішення ГУ ДФС 22.06.2017 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_3 про збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 230447,99 грн., в тому числі за основним платежем – 184358,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 46089,6 грн.; № НОМЕР_4 про збільшення ОСОБА_2 суми грошового зобов’язання з військового збору в загальному розмірі 17340,69 грн., в тому числі за основним платежем – 13872,55 грн., за штрафними (фінансовими) – 3468,14 грн. (а.с. 61, 63).

Саме вказані податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження в цій справі.

Як вбачається з акту перевірки, підставою збільшення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є висновок контролюючого органу про заниження об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військового через не включення до загального річного оподатковуваного доходу доходу, отриманого позивачем як додаткове благо, а саме прощеної кредитором суми боргу (кредиту).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 укладено наступні кредитні договори: 20.09.2005 р. № МL-301/192/2005 з АКБ «Райфайзенбанк Україна», відповідно до якого банком надано ОСОБА_2 як позичальнику кредит у розмірі 52458 доларів США, валюта кредиту долар США. (а.с. 153-159); 27.04.2007 р. № МL-301/269/2007 з ЗАТ «ОТП Банк», за умовами якого банком надано ОСОБА_2 як позичальнику кредит у розмірі 90000 доларів США, валюта кредиту долар США, для придбання нерухомого майна (а.с. 68-75).

АТ «ОТП Банк» листом від 19.02.2015 р. № 85-4-85-4/401 повідомлено позивача, що після розгляду його прохання згідно з анкетою від 06.02.2015 р. протоколом № 19 від 12.02.2015 р. погоджена наступна схема реструктуризації: за кредитним договором від 27.04.2007 р. № МL-301/269/2007 в разі сплати клієнтом суми в розмірі 45000 доларів США, підлягає списанню залишок заборгованості в повному обсязі; в разі виконання пункту 1 підлягає підписанню із клієнтом додатковий договір та зупинення нарахування відсотків з дати підписання додаткової угоди; списання з балансу банку заставного майна; за умови погашення простроченої заборгованості в повному обсязі та пролонгації договорів страхування погоджено за кредитним договором від 20.09.2005 р. № МL-301/192/2005 зміну валюти кредиту за тілом та відсотками на національну валюту України з використанням для розрахунку нової суми кредиту за курсом НБУ на час проведення операції зміни валюти на викладених у листі умовах (а.с. 152).

Між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено додаткові угоди до зазначених вище кредитних договорів:

1) 13.03.2015 р. додатковий договір №1 до кредитного договору від 20.09.2005 р. № МL-301/192/2005, за умовами якого сторони домовились змінити валюту виконання боргових зобов'язань за кредитним договором та встановити, що валютою виконання боргових зобов'язань за кредитним договором є національна валюта України гривня. Зміна валюти виконання боргових зобов'язань здійснюється за офіційним курсом Національного банку України на час проведення такої зміни (п. 2.1.1); викладено терміни, зокрема, «розмір кредиту», «валюта кредиту», в наступній редакції: розмір та валюта кредиту: 197733,98 грн.;

2) 18.02.2015 р. додатковий договір №1 до кредитного договору від 27.04.2007 р. № МL-301/269/2007, за умовами п. 2.1.1 якого сторони домовились, що позичальник 18.02.2015 р. зобов’язується погасити боргові зобов’язання в розмірі 45000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього додаткового договору складає 1205985,33 грн.; згідно з п. 2.1.2 за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору сторони домовились, що банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 44056,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього додаткового договору складає 1180695,82 грн. (сума прощеного боргу); застереження: позичальник стверджує, що банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу; скасовано пеню, що була нарахована на момент укладання цього додаткового договору; згідно з п. 3.6 підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

04.06.2015 р. рішенням правління ПАТ «ОТП Банк» №159 сформовано резерв на суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 44056,35 дол. США за кредитним договором № МL-301/269/2007 від 27.04.2007 р. (позичальник ОСОБА_2Г.) та списано за рахунок сформованого резерву, який було створено за рахунок прибутку.

06.08.2015 р. ПАТ «ОТП Банк» до контролюючого органу за місцем реєстрації банку наданий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за звітний період ІІ квартал 2015 року, у якому за порядковим номером 254 надано інформацію про те, що фізичній особі із податковим номером НОМЕР_5 нарахований дохід у сумі 952445,97 грн., сума виплаченого доходу 952445,97 грн., суми нарахованого та утриманого податку 0,00 грн., ознака доходу 126.

15.01.2016 р. ОСОБА_2 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, згідно з якою загальна сума річного доходу складає 200000 грн., з яких сума доходу від незалежної професійної діяльності - 2000 грн., сума доходу від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування - 198000 грн.

Згідно з довідкою банку від 10.06.2016 р., наданої у відповідь на запит вх. №182 від 06.06.2016 р., станом на 17.02.2015 р. загальна сума зобов’язання позивача перед банком складала 99765,33 доларів США; відповідно до рішення ПАТ «ОТП Банк» від 12.02.2015 р. відбулось прощення частини зобов’язання в сумі 44056,35 доларів США (у тому числі 44056,35 доларів США - основна сума боргу, 0,00 - нараховані відсотки, 0,00 - штраф/пеня), та зміна валюти зобов’язання в частині 9147,55 доларів США, що складало 197733,98 грн.; загалом сума прощеного боргу складала 44056,35 доларів США; щодо іншої частини зобов’язання у сумі 197733,98 грн. валюту зобов’язання змінено.

Листом № 01-05-19-6/1740 від 10.05.2016 р. АТ «ОТП Банк» на запит № 4705/10/13-01-30 від 21.03.2016 р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надало інформацію про отримання доходу ОСОБА_2 за 2015 рік, оскільки за рішенням правління АТ «ОТП Банк» від 04.06.2015 р. № 159 списано безнадійну прострочену заборгованість в сумі 44056,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу на дату рішення правління становить 925445,97 грн.

ОСОБА_2 є платником податку на доходи фізичних осіб у розумінні статті 162 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як встановлено п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Платник податку відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до пункту 179.7статті 179 Податкового кодексу України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в декларації.

Пунктом 49.1 статті 49 цього кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.

В розглядуваному випадку банком виконаний обов’язок з повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному Податковим кодексом України, та про необхідність сплати податку з такого доходу.

Позивачем як платником податку подано декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до контролюючому органу, проте суми прощеного (анульованого) банком боргу як додаткового блага не включено до річного оподатковуваного доходу.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, податковим законодавством прямо передбачено обов’язок платника податків із відображення анульованої суми боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

За приписами пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, первісно контролюючим органом не враховано приписів пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу при визначенні позивачу суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, про за результатами адміністративного оскарження контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення із врахуванням зазначених вимог податкового законодавства.

Пунктом 16№ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Тобто, поряд з обов’язком нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з отриманням додаткового блага, позивач повинен був нарахувати та сплатити військовий збір із зазначеної суми.

Оскільки позивачем не виконано обов’язок із нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, контролюючим органом обґрунтовано прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими контролюючим орган здійснив донарахування як податку на доходи фізичних осіб, тік й військового збору, виходячи з суми отриманого позивачем доходу у вигляді додаткового блага.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, пунктом 8 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Разом з тим, з повідомлення ПАТ «ОТП Банк» на адресу позивача, а також з повідомлення банку контролюючому органу, вбачається, що банком повідомлено про отримання позивачем доходу як додаткового блага у вигляді списання безнадійної простроченої заборгованості в сумі 44056,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу на дату рішення правління становить 925445,97 грн., за кредитним договором № МL-301/269/2007 від 27.04.2007 р.

Саме на прощену (анульовану) суму заборгованості контролюючим органом нараховане податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а не на суму, прощену (анульовану) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеної за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що передбачено пунктом 8 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Також є безпідставними доводи апелянта про не встановлення судом першої інстанції факту не здійснення перевірки фактичного обсягу фінансового кредиту, що входило до предмету доказування, оскільки судом чітко визначено в судовому рішенні порядок нарахування контролюючим органом податку на доходи фізичних осіб, а також яка саме сума, за яким договором є додатковим благом як об’єктом оподаткування цим податком.

Судом першої інстанції розглянути всі доводи позивача та надана належна оцінка таким доводам та доказам, що надавались позивачем.

При цьому посилання апелянта на ненадання судом першої інстанції доказам, які надавались позивачем, є неспроможними.

Так, доказами, які не розглянуті судом першої інстанції, позивач вважає висновок № 14495 за результатами проведення лінгвістичного дослідження (а.с. 24-30) та листи народних депутатів (а.с. 33-36).

Колегія суддів зазначає, що вказані письмові документи не можуть вважатися доказами у розумінні ст. 69 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., яким керувався суд першої інстанції, здійснюючі розгляд адміністративної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КАС України у зазначеній редакції письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Листи народних депутатів не містять в собі відомостей про обставини, які мають значення для справи, а є викладення особистої думки народних депутатів.

Що стосується висновку за результатами проведення лінгвістичного дослідження, то такий висновок не може вважатися висновком експерта у розумінні ст. 82 КАС України у редакції до 15.12.2017 р., оскільки судом не призначалась та не проводилась судова експертиза.

Також зазначені письмові документи не можуть вважатися доказами у розумінні статті 72 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р., з тих самих підстав. Оскільки висновок експерта замовлений позивачем до набрання чинності новою редакцією КАС України, частина 3 стаття 101 якого передбачає, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи, тому колегія суддів не може вважати цей висновок експертного дослідження належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 р. у справі № 804/4182/17 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 р. у справі № 804/4182/17 за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення 18.12.2017 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 19.12.2017 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко