Рішення № 71081960, 20.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2017 року письмове провадження № 826/1808/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»доОфісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо повернення переплати з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн;

- зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в м.Києві висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн, що обліковується на рахунку бюджету за кодом платежу 11020600, на рахунок банку № 3520300006 (МФО 351005).

З матеріалів справи вбачається, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити посилаючись на те, що відповідачем не дотримано Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), у зв'язку з чим суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» як великий платник податків до 16.09.2016 перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС.

З 16.09.2016 Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» знаходиться на обліку у Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВВП).

Як зазначає позивач, щомісяця протягом 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» сплачувались авансові внески з податку на прибуток у строки, встановлені законодавством. Сума щомісячних авансових внесків визначена у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за попередній звітний податковий 2014 рік.

Таким чином, у Банку 10 березня 2016 року за результатами подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік виникла переплата з податку на прибуток у розмірі 8 235 410.50 грн, що обліковується на рахунку бюджету за кодом платежу 11020600.

Листом від 28.03.2016 №11-42/9844 на адресу СДПІ ОВІІ у м. Харкові Банком направлено заяву про повернення переплати з податку на прибуток на рахунок Банку, на яку отримано лист-відповідь №87/10/28-09-43-20 від 08.04.2016, що інформацію щодо погодження повернення з бюджету переплати направлено на адресу Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДФС України. Відповідь з Офісу ВПП не отримано.

Листом від 08.09.2016 №11-42/28372 на адресу СДПІ ОВП у м. Харкові Банком вдруге направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО, на яку отримано лист-відповідь №522/10/28-09-07- 02-41 від 21.09.2016 про передачу ПАТ «УкрСиббанк» на облік до Офісу ВПП, в зв'язку з чим заяву залишено без виконання.

Листом від 22.09.2016 №11-42/29362 на адресу Офісу ВПП ДФС Банком направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО. Відповідь на лист не отримано.

Листом від 09.12.2016 №11-42/33621 на адресу Офісу ВПП ДФС Банком вдруге направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО, на яку отримано лист-відповідь №13210/10/28-10-43-01-18 від 21.12.2016, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств та враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально-важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, запропоновано позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах.

Тобто, факт наявної переплати не є спірним, адже відповідач не заперечує щодо наявності зазначеної вище переплати та її розміру.

При цьому, відповідного висновку про повернення коштів суб'єктом владних повноважень складено не було.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 1146).

Цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Дія цього Порядку не поширюється на: 1) відшкодування податку на додану вартість; 2) повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я відповідних органів ДФС, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів до/або під час митного оформлення, та грошової застави; 3) повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя; 4) повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів; 5) виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Згідно з положеннями п.5-8 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;

6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

- висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених платежів.

З листа від 21.12.2016 № 13210/10/28.10-43-01-18 вбачається, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств та враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально-важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, запропоновано позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах.

За таких обставин, оскільки лист від 21.12.2016 № 13210/10/28.10-43-01-18 не містить в собі викладення фактичних та обґрунтованих обставин відмови в складенні висновку про повернення коштів, то суд приходить до висновку про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності законних підстав для повернення коштів.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі зводиться до протиправної бездіяльності Офісу великих платників податків ДФС щодо складення висновку про повернення надміру сплачених коштів, з метою повного, всебічного захисту прав позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо складення висновку про повернення ПАТ «УкрСиббанк» переплати з податку на прибуток в розмірі 8 235 410,50 грн.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи судом встановлено факт протиправної бездіяльності контролюючого органу у складенні відповідного висновку про повернення коштів, то суд вбачає наявність підстав для зобов'язання відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення ПАТ «УкрСиббанк» суму надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 8 235 410,50 грн.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 01.03.2016 №21-4564а15.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо складення висновку про повернення Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн.

3. Зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн.

4. Стягнути судові витрати в сумі 1600 грн на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) шляхом їх безспірного списання з рахунків Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій