Постанова № 71081096, 18.12.2017, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2383/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Фейір О. О. при секретарі Кузьма Т. В., з участю представників позивача ОСОБА_1 - Мензака Ю.Ю. та ОСОБА_3, представника відповідача Берегівської міської ради - Веждела В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Адвокат Мензак Юлій Юлійович звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які діють в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_1, до Берегівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Берегівської міської ради № 820 від 30.08.2017 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та зобов'язання Берегівської міської ради затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0399 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передати ОСОБА_1 безоплатно у власність вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є власниками квартир АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,0399 га. ОСОБА_6 нотаріально посвідченою заявою від 25.04.2014 року надала згоду позивачу на приватизацію та реєстрацію права власності цієї земельної ділянки. Рішенням Берегівської міської ради від 29.08.2014 року № 1964 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Управління Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області своїм висновком № 293/41-16 від 04.10.2016 року, Відділ містобудування та архітектури Берегівської міської ради Закарпатської області своїм висновком № 154 від 11.10.2016 року та Управління культури Закарпатської ОДА своїм висновком № 01-08/47 від 07.11.2016 року погодили розроблений проект землеустрою, сусідами та представником Відповідача проставлено свої підписи у акті погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер (НОМЕР_1), відомості про неї внесено до Публічної кадастрової карти, позивачу надано витяг з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку. Однак, рішенням Берегівської міської ради № 820 від 30.08.2017 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та у передачі у приватну власність ОСОБА_1 цієї земельної ділянки, у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам законів. У зв'язку з тим, що у змісті оспорюваного рішення відповідача відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування відмови у затвердженні проекту землеустрою, що суперечить вимогам земельного законодавства, позивач просить визнати протиправним та скасувати вказане рішення та зобов'язати відповідача затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність.

Законний представник позивача ОСОБА_1, в інтересах якої подано адміністративний позов, - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, за участі адвоката за договором Мензака Ю.Ю. (а. с. 43).

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник позивача Мензак Ю.Ю. в судовому засіданні також підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, наведених в позові.

Представник відповідача Берегівської міської ради Веждел В.І. в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, викладених в запереченні.

Так, подане Берегівською міською радою заперечення на позовну заяву мотивовано тим, що позовна вимога про визнання протиправним і скасування оспорюваного рішення відповідача є необґрунтованою, оскільки у проекті землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, поданим позивачем, відсутнє погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що є обов'язковим при проведенні кадастрових зйомок. Крім того, ОСОБА_1 не досягла 14-річного і згідно з ЦК України має часткову цивільну дієздатність, однак, подаючи заяву на затвердження проекту землеустрою, ОСОБА_1 не додала документи, які підтверджували згоду батьків чи піклувальника та дозвіл органу опіки і піклування на набуття земельної ділянки у власність. Разом з тим, щодо вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, відповідачем зазначено, що суд не вправі зобов'язати міську раду приймати таке рішення за клопотанням позивача, оскільки згідно з ст. 12 ЗК України, розпорядження землями територіальної громади міста належить до повноважень ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (а. с. 54-56).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що після отримання для затвердження виготовленого проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, він надав усні зауваження заявнику щодо того, що в такій документації було відсутнє погодження меж земельної ділянки суміжними користувачами, а також щодо відсутності відповідних документів про надання дозволу на укладення правочину малолітньою дитиною.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

ОСОБА_6, будучи матір'ю позивача ОСОБА_1, що вбачається з копії свідоцтва про народження (а. с. 11), нотаріально посвідченою заявою від 25.04.2014 року надала згоду ОСОБА_1 на приватизацію та реєстрацію права власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 (а. с. 13).

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, рішенням 34 сесії VI скликання Берегівської міської ради № 1964 від 29.08.2014 року «Про надання дозволу ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2» позивачу надано дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою, орієнтовною площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 20).

ТОВ «Центр проектів» виготовлено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність (а. с. 17-37).

Як вбачається з рішенням Берегівської міської ради № 820 від 30.08.2017 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та у передачі їй у приватну власність цієї земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам законів (а. с. 37).

Відповідно до приписів ч. ч. 9-11 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Як вбачається з оспорюваного рішення Берегівської міської ради № 820 від 30.08.2017 року, відповідач вирішив відмовити в затвердженні проекту землеустрою, керуючись, зокрема ч. 4 ст. 83 та ч. 7 ст. 118 ЗК України, та беручи до уваги невідповідність поданих документів вимогам законів.

При цьому, ч. 4 ст. 83 ЗК України містить перелік земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, а не вимоги до документів, які подаються до міської ради разом з заявою про затвердження проекту землеустрою, а ч. 7 ст. 118 ЗК України регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, а відповідачем вже було надано позивачу такий дозвіл рішенням 34 сесії VI скликання Берегівської міської ради № 1964 від 29.08.2014 року.

Так, згідно з ч. ч. 13, 14 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки в рішенні Берегівської міської ради № 820 від 30.08.2017 року не викладено належного обґрунтування відмови в затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення та передачі їй безоплатно у власність земельної ділянки, з рішення не вбачаються конкретні підстави відмови в затвердженні проекту землеустрою, то таке слід скасувати.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Берегівської міської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0399 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передати позивачу безоплатно у власність вказану земельну ділянку, суд вважає відмовити в задоволенні даної вимоги, виходячи з наступного.

Статтею 12 ЗК України встановлено повноваження виключно сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, зокрема розпоряджатися землями територіальних громад та передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Така ж норма міститься і в ч. 1 ст. 122 ЗК України.

Пунктом 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» також передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставною вимогу позивача про зобов'язання Берегівської міської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передання позивачу безоплатно у власність вказану земельну ділянку, оскільки вирішення даного питання є повноваженням виключно міської ради та її виконавчого органу і суд не вправі зобов'язувати колегіальний орган приймати такі чи інші рішення на своїх пленарних засіданнях.

Керуючись ст. 12, 118, 122 ЗК України, ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 159-163 КАС України,

постановив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Рішення Берегівської міської ради № 820 від 30.08.2017 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитись 18 грудня 2017 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Львівського адміністративного апеляційного суду через цей суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Фейір О. О.