Ухвала суду № 71077202, 14.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

за участю секретаря Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кузьминецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності,

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року,

встановила:

У вересні 2016 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Кузьминецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності. Посилається на те, що 27.09.2016 р. до суду заявлено вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно: вівчарник №1 загальною площею 442.6 кв.м, позначеною на плані літ «А»; вівчарник № 2 загальною площею 440.0 кв.м., позначеного на плані «Б»; вагову загальною площею 11.9 кв.м, позначену на плані літерою «В,В1»; зерносклад № 2 загальною площею 540.8 кв.м., позначеного на плані літерою «Г», - по вул. Б. Хмельницького-59 в с. Сокільці Гайсинського району Вінницької області, а також на нерухоме майно: комору №3 загальною площею 2135.0 кв.м, позначену на плані літерою «Н»; комору №2 загальною площею 867.0 кв.м, позначену на плані літерою «О,О1», - по вул.Чкалова-1 в с. Кузьминці Гайсинського району Вінницької області, яке вона купила на біржових торгах у ТОВ "Хлібороб" в зв’язку з його ліквідацією, що підтверджується протоколом № 07/124 від 07.12.2007 р. та платіжними документами, але через відсутність його державної реєстрації не може ним розпоряджатись і отримати земельну ділянку під нього.

27.01.2017 р. позивач подала заяву про зміну предмету позову, в якій змінила спосіб захисту свого права і просила встановити юридичні факти законного набуття права власності на несамочинне (несамовільне) нерухоме майно: вівчарник №1 загальною площею 442.6 кв.м, позначеною на плані літ «А»; вівчарник № 2 загальною площею 440.0 кв.м., позначеного на плані «Б»; вагову загальною площею 11.9 кв.м, позначену на плані літерою «В,В1»; зерносклад № 2 загальною площею 540.8 кв.м., позначеного на плані літерою «Г», - по вул. Б. Хмельницького-59 в с. Сокільці Гайсинського району Вінницької області, а також на нерухоме майно: комору №3 загальною площею 2135.0 кв.м, позначену на плані літерою «Н»; комору №2 загальною площею 867.0 кв.м, позначену на плані літерою «О,О1», - по вул.Чкалова-1 в с. Кузьминці Гайсинського району Вінницької області.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року позов задоволено повністю. Встановлено юридичні факти законного набуття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на несамочинне (несамовільне) нерухоме майно:

- вівчарник №1 загальною площею 442.6 кв.м, позначеною на плані літ «А»; вівчарник № 2 загальною площею 440.0 кв.м., позначеного на плані «Б»; вагову загальною площею 11.9 кв.м, позначену на плані літерою «В,В1»; зерносклад № 2 загальною площею 540.8 кв.м., позначеного на плані літерою «Г», - по вул. Б. Хмельницького-59 в с. Сокільці Гайсинського району Вінницької області;

- комору №3 загальною площею 2135.0 кв.м, позначену на плані літерою «Н»; комору №2 загальною площею 867.0 кв.м, позначену на плані літерою «О,О1», - по вул.Чкалова-1 в с. Кузьминці Гайсинського району Вінницької області.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» (далі ТОВ «Кузьминецьке»), посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у позові.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 подав заяву про закриття апеляційного провадження у справі, мотивуючи її тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення питання про права та обов’язки ТОВ «Кузьминецьке» не вирішував, а тому воно не має права на апеляційне оскарження цього рішення.

Представник ТОВ «Кузьминецьке» -Каленяк Е.А. заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на доводи апеляційної скарги, зокрема те, що за договором купівлі-продажу від 20 травня 2011 року ОСОБА_2 відчужила частину зазначеного нерухомого майна, зокрема комори № № 2, 3 по вул. Чкалова, 1 в с. Кузьминці Гайсинського району Вінницької області ТОВ «Кузьминецьке».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги та заяви про закриття апеляційного провадження колегія суддів вважає, що ця заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як роз’яснено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та ч. 3 ст. 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 657 ЦК України, в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (станом на момент підписання договору купівлі-продажу 20 травня 2011 року), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в тій же редакції) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту такої реєстрації.

У п. 13 Постанови Пленуму № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним» Верховний Суд України зазначив, зокрема про те, що відповідно до статей 210, 640 ЦК України момент вчинення правочину, який підлягає державній реєстрації пов’язується з його державною реєстрацією, тому до такої реєстрації правочин не є укладеним і не створює прав та обов’язків для сторін.

Оскільки момент вчинення договору купівлі-продажу від 20 травня 2011 року відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України пов`язувався з державною реєстрацією цього правочину, тому він не є укладеним і не створює прав та обов’язків для сторін, а отже – й правових підстав для оскарження ТОВ «Кузьминецьке» судових рішень щодо зазначеного у ньому нерухомого майна. Дані обставини також повністю підтверджуються витребуваними у Гайсинської РДА Вінницької області та дослідженими колегією суддів у судовому засіданні оригіналами реєстраційних справ на об’єкти нерухомого майна по вул. Б. Хмельницького, 59 в с. Сокільці Гайсинського району Вінницької області та повул. Чкалова, 1 в с. Кузьминці Гайсинського району Вінницької області.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 отримала кошти за договором від 20 травня 2011 року на увагу не заслуговують, тому що не підтверджуються допустимими доказами (первинними обліковими документами, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Крім того, як зазначалось вище, проведення розрахунків за договором, який не вчинено, не створює прав і обов’язків для сторін щодо предмета такого договору.

Керуючись ст. ст. 292, 297, 300 313, 314, 315, 317ЦПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

Заяву представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Кузьминецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області про встановлення юридичних фактів за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецьке» на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 27 січня 2017 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/ ОСОБА_4

Судді : /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: