Рішення № 71076569, 14.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017р. Справа №914/3932/13

Господарський суд Львівської області у складі: головуючого судді ЧорнійЛ.З., суддів Артимовича В.М.та Манюка П.Т.

За позовом: ТзОВ "Комерційне підприємство "Світ", м. Біла Церква

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів

про стягнення 7 410 623, 37 грн.

Представники сторін:

від позивача: Биць І.А.

від відповідача: Саєнко М.І., Кальмук Н.Б.

Позов подано ТзОВ «Комерційним підприємством «Світ», м.Біла Церква до відповідача публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м.Львів про стягнення 7410623, 37 грн. із врахуванням збільшених позовних вимог заявою від 29.07.2015р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 05.11.2013р.Ухвалою суду від 05.11.2013р. ТзОВ «Комерційне підприємство «Світ»відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 27.11.2013р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 27.11.2013р. та 18.12.2013р. Ухвалою суду від 18.12.2013р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.01.2014р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.01.2014р. провадження у справі №914/3932/13 зупинено, матеріали справи надіслані до прокуратури м.Києва для прийняття відповідного процесуального рішення.Ухвалою суду від 26.06.2015р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням клопотання про поновлення провадження у справі з долученим вироком Дніпропетровського районного суду м.Києва, яким визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.366 КК України колишнього начальника відділення №8 Київського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк». Розгляд справи відкладався 29.07.2015р. з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

Ухвалою суду від 19.08.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/3932/13 у складі трьох суддів. Автоматизовано системою документообігу господарського суду визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Чорній Л.З., судді Артимович В.М., Гутьєва В.В. 19.08.2015р., 16.09.2015р. та 06.10.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. зупинено провадження у справі, надіслано матеріали справи №914/3932/13 до Подільської прокуратури м. Києва.

У зв'язку з надходженням 16.08.17р. від ТзОВ «КП «Світ» клопотання про поновлення провадження у справі та доповнення до поданого клопотання з долученням копії постанови Дніпровського УП ГУНП в м. Києві від 31.08.17р. про закриття кримінального провадження, 05.09.2017р. ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.09.2017р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 13.09.2017р., 18.10.2017р., 01.11.2017р., 15.11.2017р.

Ухвалою від 28.11.2017р. суд витребував у Київської місцевої прокуратури №4 (Дніпропетровський район) копії всіх матеріалів кримінальних проваджень № 12014100040004644 (за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України) та № 12014100040000466 (за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України), розгляд справи відкладався на 12.12.2017р.

В порядку ст.83 ГПК України, представником позивача заявлено клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, якщо це буде необхідно для захисту прав та законних інтересів позивача.

12.12.2017р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.12.2017р.

В судове засідання 14.12.2017р. представник позивача з"явився, 12.12.2017р. подав клопотання про долучення до матеріалів справи засвідчених копій матеріалів кримінального провадження №12013110040007058, зокрема, представником позивача долучено копії договорів безвідсоткової позики укладені з позичальниками: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ТзОВ «КП «Світ» як кредитором, в підтвердження існування відносин позики протягом 2011р.- 2013р. між позивачем та вказаними особами. Також, 12.12.2017р. представником позивача подано додаткові пояснення, згідно яких останній повідомив, що станом на 22.07.2013р. ОСОБА_8 була відновлена в повноваженнях керівника ТзОВ «КП «Світ» та мала право видавати довіреності від імені підприємства, відтак позовна заява підписана представником ОСОБА_9 згідно довіреності від 22.07.2013р. є такою, що підписана уповноваженою на це особою. Також, з додатковими поясненнями позивачем долучено копію постанови про закриття кримінального провадження №42014100070000018 від 07.12.2017р., копію протоколу позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «КП «Світ» №5 від 22.07.2013р., копію наказу 1-к від 22.07.2013р., копію витягу з ЄДР станом на 27.12.2013р.

Представники відповідача в судове засідання з"явились, 14.12.2017р. подали додаткові пояснення по справі щодо джерела походження коштів, що обліковувались на рахунку ТзОВ «КП «Світ», відкритому у відповідача. Згідно наданих пояснень повідомили, що 05.01.2012р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «КП «Світ» укладено договір №1 про надання овердрафту (копію долучено до матеріалів справ), згідно умов договору позивачу встановлено на поточний рахунок №2600901321381 максимальний ліміт заборгованості по овердрафту в розмірі 350 000,00 грн. Зазначили, що з виписки по рахунку №2600901321381 ТзОВ «КП «Світ» за 08.04.2013р. (копію долучено до матеріалів справи) вбачається, що по дебету рахунку вхідний залишок на початок дня складав 8 249,36 грн., а по кредиту - 0,00 грн., тобто станом на початок операційного дня - 08.04.2013р. позивач мав заборгованість перед ПАТ «Кредобанк» в сумі 8 249,36 грн. і протягом банківського дня використав ще 94 823,92 грн. за рахунок овердрафту. Ствердили, що жодного реального внесення коштів до каси ПАТ «Кредобанк» 08.04.2013р. не було, а в обліку відображена лише незаконна касова операція по внесенню та списанню коштів в сумі 7 410 623,37 грн. Посилаються на неналежне засвідчення долучених позивачем до матеріалів справи копій документів, що викликають сумніви в їх відповідності оригіналам, а також зазначили, що позивачем не надано жодних документів витребуваних судом.

Щодо заявленого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5.ст. 81 ГПК України (позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору) від 28.11.2017р. за вх.. № 40411/17, суд зазначає.

Відповідно до норм ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунтком 2.3. Постанови Пленумум Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 роз"яснено , якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (п.2.5. Постанови).

Суд зазначає, що підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України відсутні, оскільки наявні в матеріалах справи докази є достатніми для прийняття законного і обгрунтованого рішення, відтак в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 28.11.2017р. за вх. № 40411/17 слід відмовити.

Крім того, 09.01.2014р. представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за вх. №179/14 на підставі п.1.ч.1. ст..81 ГПК України, а також заявлено повторно клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 28.11.2017р. вх. №40410/17 на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України. Зокрема, відповідач посилається на підписання позовної заяви від імені ТзОВ «КП «Світ» представником ОСОБА_9, який не уповноважений у відповідності до вимог винного законодавства на її підписання, а наявна в матеріалах справи копія довіреності від 22.07.2013р., яка належним чином не засвідчена (не містить оригіналу підпису ОСОБА_8 та дати посвідчення), на думку відповідача, свідчить про невідповідність оригіналу документу та викликає сумніви у наявності таких повноважень у ОСОБА_9 Посилається також на те, що 23.10.2013р. ухвалою господарського суду Київської області про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою ТзОВ «КП «Світ» та встановлено, що 23.04.2013 р. на загальних зборах учасників ТзОВ «КП «Світ» прийнято рішення про припинення діяльності ТзОВ «КП «Світ» шляхом його ліквідації, про звільнення директора ОСОБА_8 та призначення ліквідатором боржника ОСОБА_10 Однак, протоколом №5 від 22.07.2013 р. ці попередні рішення були скасовані, хоча своєю заявою від 07.10.2013 р. ОСОБА_8, як одноособовий власник і директор ТзОВ "КП «Світ» заперечила факт скасування рішень, оформлених протоколом №4 від 23.04.2013р. На думку відповідача, з 23.04.2013р. єдиною особою, уповноваженою вчиняти будь-які дії від імені позивача, в т.ч. видавати довіреності, був призначений ліквідатор ОСОБА_10, який не видавав представнику такої довіреності. Таким чином, у цей день - 22.07.2013р. довіреність представникові, що підписав позовну заяву, не могла видаватись.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її або особою, посадове становище якої не вказано. Проте, таке клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2013 р. до господарського суду Львівської області була подана позовна заява за підписом представника ТзОВ «Комерційне підприємство «Світ» ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності від 22.07.2013р. В матеріалах справи наявний оригінал довіреності, підписаний особою, зазначеною як ОСОБА_8, чим спростовуються покликання відповідача на відсутність оригіналу підпису на довіреності. Довіреність завірена печаткою товариства. Особа, яка підписала довіреність, на відповідну дату залишалась зазначеною як підписант та директор товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,тобто як особа, уповноважена представляти товариство. Презумпція, зазначена у ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відповідачем подолана не була. Покликання на заперечення ОСОБА_8 щодо скасування рішення, оформленого протоколом №4 від 23.04.2013 р. за відсутності належних доказів недійсності чи скасування рішення, оформленого протоколом №5 від 22.07.2013р. не доведене суду у встановленому порядку належними та допустимим доказами.

В судових засіданнях позивач позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях з урахуванням збільшених позовних вимог. Зазначив, що позивачу в Публічному акціонерному товаристві „Кредобанк" відкрито розрахунковий рахунок №2600901321381. 08.04.2013р. без будь-якого розпорядження та/або відома власника та директора позивача з відділенні №8 у м.Київ Центральної філії ПАТ „Кредобанк" невідомі особи зняли із розрахункового рахунку ТзОВ «КП "Світ" суму в розмірі 7 410 623,37 грн. готівкою по чеках, які були підписані невстановленими особами. Слідчим відділом Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві проводилось розслідування кримінального провадження за №12013110040007058 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за заявою ТзОВ «Фінансова Компанія Рітейл Кепітал» щодо службових осіб ТзОВ «КП «Світ», вилучено всі оригінали та копії документів по взаємовідносинах ТзОВ "КП "Світ" та ПАТ "Кредобанк". Позивач посилається на те, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2014р. по справі №755/9367/14-к встановлено, що по грошовому чеку серії ЛЄ 4556476 від 08.04.2013 р. із розрахункового рахунку ТОВ "Cвіт" в приміщенні відділення №8 ПАТ «Кредобанк» за адресою: м.Київ, пр. Миру, 6 було знято готівкові кошти в сумі 7 410 623,37 грн. без жодного розпорядження (підпису) на таке зняття готівкових коштів з рахункового рахунку ТОВ «Світ» з боку єдиного директора та засновника ТОВ «Світ» ОСОБА_8 Також, у наданах додаткових поясненнях представник позивача покликається на те, що Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою правління НБУ №174 від 01.06.2011р., одним із документів про приймання готівки через касу банку є заява про переказ готівки, одним з документів про видачу готівки є грошовий чек, а документом, що підтверджує виконані за день операції по банківському рахунку клієнта є виписка з особового рахунку (п.5.6). На думку позивача, неправомірність списання коштів з рахунку позивача підтверджується вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.14 р. по справі №755/12531/14-к, яким встановлено факт підробки грошового чеку на видачу готівки, а також винну поведінку працівника банку, що призвело до безпідставного списання коштів з рахунку, а також виписками з рахунку ТзОВ «КП «Світ». Посилання відповідача на безготівковий характер операцій вважає безпідставним, оскільки на підставі норм ч.4. ст. 35 ГПК України преюдиційне значення для суду має лише вирок суду, а не постанова Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві про закриття кримінального провадження №12013110040012713 від 26.06.2014р. винесена з підстав безготівкового характеру операцій (без фактичної наявності грошових коштів), встановленого на підставі показів свідків - зацікавлених працівників банку. Крім того, згідно письмових пояснень від 13.09.2017р. зазначив, що постановою старшого слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві від 07.12.2017р. кримінальне провадження №42014100070000018 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2. ст.15,ч.1.ст.190 КК України в діях представників та службових осіб ТзОВ «КП «Світ». Позов просить задоволити.

Представники відповідача позов заперечили з мотивів, зазначених у відзиві та долучених додаткових поясненнях. Зазначили, що 08.04.2013р. відбулося оформлення внесення готівки у розмірі 13 352 892,37 грн. працівниками ТзОВ «КП«СВІТ» та ТзОВ «ЕВАДА» як повернення раніше наданої цими підприємствами матеріальної допомоги таким працівникам та одразу відбулося зняття готівкових коштів на цю ж суму. Однак, фактично ці операції здійснювались без реального знаходження грошей у касі відділення № 8 на прохання директора цих товариств ОСОБА_7, оскільки сума коштів, що вносилася, дорівнювала сумі коштів, яка була знята за грошовими чеками. Постановами Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві від 26.02.2014 р. та від 01.08.2014 р. було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110040012713 від 03.08.2013 р. за ч.2 ст.364-1 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ПАТ «Кредобанк» та зазначено, що операції по банківському рахунку ТзОВ «КП «Світ», відкритого в ПАТ «Кредобанк», що були проведені 08.04.2013 року в приміщенні відділення № 8 ПАТ «Кредобанк», мали безготівковий характер, тобто фактичної наявності грошових коштів не було. Грошові кошти були нараховані на рахунки ТзОВ «КП «Світ» та одразу зняті з вказаних рахунків. Фактично в негативну сторону баланс рахунків ТзОВ «КП «Світ» після проведення вказаних операцій не змінився. Отже, жодної матеріальної шкоди нікому не завдано. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2014 р. по справі №755/12531/14-к було засуджено колишнього керівника банку ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 366 КК України, за відсутності кваліфікуючих ознак злочину передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, що передбачає тяжкі наслідки. Вина була встановлена лише у тому, що ця особа склала завідомо неправдиві офіційні документи, проставивши у графі «контролер» на грошовому чеку ЛЄ 4556476 за відсутності особи, зазначеної у чеку як отримувач коштів. Отже, вирок не доводить спричинення збитків позивачу. Також, відповідач покликається на не встановлення вини у діях працівників банку у спірних відносинах. Відповідач вважає, оскільки операції 08.04.2013р. по внесенню та зняттю готівкових коштів ТзОВ «КП «Світ» були безгрошовими (безтоварними) та жодним чином не вплинули на вартість активів товариства позивача, відтак, позивачу не завдано жодних матеріальних збитків. В задовленні позовних вимог просять відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Світ» зареєстроване 28.01.2010р., що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. На час розгляду справи ТзОВ «КП «Світ»» не виключене з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується зазначеним витягом. Як вбачається з даних відображених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 22.07.2013 р., 18.10.2013 р. керівником та підписантом товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців значиться ОСОБА_8, з 28.07.2016р. та на час розгляду справи судом - ОСОБА_12, що підтверджується витягами з ЄДР.

Відтак, посилання відповідача на те, що в провадженні господарського суду Київської області з 27.08.2013р. за заявою ліквідатора ТзОВ "Евада" ОСОБА_10 перебувала справа № 911/3106/13 (суддя Лопатін А.А.) про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; а також аналогічна справа № 911/3106/13 (суддя Лопатін А.А.) за заявою ліквідатора ТзОВ "КП"СВІТ" ОСОБА_10 про порушення справи про банкрутство цього товариства в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не впливає на розгляд даної справи.

Згідно ухвали господарського суду Київської області від 23.10.2013р. справа №911/3377/13 про відмову у порушенні провадження у справі за заявою ТзОВ «КП «Світ» про банкрутство останнього зазначено, 23.04.2013р. на загальних зборах учасників ТОВ «КП «Світ» прийнято рішення про припинення діяльності ТзОВ "КП «Світ» шляхом його ліквідації; про звільнення директора ТзОВ «КП «Світ» ОСОБА_8; про призначення ліквідатором боржника ОСОБА_10; про передачу всієї документації та печаток ТзОВ «КП «Світ» ліквідатору боржника - ОСОБА_10; про здійснення заходів щодо внесення до ЄДРПОУ запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення діяльності ТзОВ КП "Світ" згідно протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «КП «Світ» № 4 від 23.04.2013 р. Однак, протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «КП "Світ" № 5 від 22.07.2013р. вирішено скасувати протокол № 4 від 23.04.2013р.; відсторонити ОСОБА_10 від виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії товариства та призначити директором ТзОВ «КП «Світ» - ОСОБА_8 Протоколом № 6 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «КП «Світ» від 06.09.2013р. прийнято рішення про скасування протоколу № 5 від 15.08.2013р. та поновлення процедури припинення боржника. Зазначені рішення у судовому порядку не оскаржувались. Проте, як зазначено в ухвалі господарського суду Київської області від 23.10.2013р. по справі №911/3377/13, 07.10.2013р.на адресу господарського сужу Київської області від ОСОБА_8 надійшло повідомлення в якому остання зазначає, що нею не скасовувалось рішення, яке оформлене протоколом №4 від 23.03.2013р. щодо припинення дільності боржника. Слід зазначити, що подальші дії ОСОБА_8 щодо вчинення правочинів від імені ТзОВ «КП «Світ» вподальшому спростовують її ж посилання та твердження.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на дату підписання представникові ОСОБА_9 довіреності - 22.07.2013р., ОСОБА_8 мала повноваження керівника, довіреність, видана на ім'я ОСОБА_9 не відкликалась, в ході тривалого розгляду справи представники позивача наполягали на позовних вимогах. Таким чином, повноваження ОСОБА_9 станом на 17.10.2013р. підтверджуються довіреністю, підписаною ОСОБА_8, зазначеною як повноважний підписант в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Наведене спростовує покликання відповідача на наявність підстави передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України для залишення позову без розгляду як такого, що підписаний не уповноваженою особою.

Як зазначає позивач та встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Світ» відкрито розрахунковий рахунок в гривні №2600901321381 в Публічному акціонерному товаристві „Кредобанк", що підтверджується довідкою ПАТ «Кредобанк» від 17.10.2017р. (в матеріалах справи). Доказів відкриття інших розрахункових рахунків ТзОВ «КП «Світ» відкритих у ПАТ «Кредобанк» суду не надано.

Відповідно до виписок по руху коштів на рахунку №2600901321381, станом на 08.04.2013 р. на вказаному рахунку перебувало 8 249,36 грн. В той же день, о 13:06 год. на вказаний рахунок від клієнта ТзОВ КП «Світ» надійшли готівкові кошти у розмірі 7 329 123,37 грн. призначення платежу -«переказ коштів д/зарах.на рах. повернен. фін. безв. позики зг. дод. угоди №1 від 05.04.2013р.»; о 13:25 год. на вказаний рахунок надійшло 10 000,00 грн. та 71 500, 00 грн. - із призначенням платежу - «переказ коштів для зарахування на рахунок повернення безвідсоткової фін. позики зг. дод. угоди №2 та №3 від 05.04.2013р. без ПДВ.», в загальному розмірі надійшло готівки в сумі 7 410 623,37 грн. Згодом, 08.04.2013р. о 13:25 год. в приміщенні відділення №8 ПАТ «Кредобанк» за адресою: м.Київ, пр. Миру,6 кошти в сумі 7 410 623,37 грн. були зняті готівкою по чеку ЛЄ 4556476 від 08.04.2013р. виданому керівником ТзОВ «КП «Світ» на ім»я одержувача - ОСОБА_8 цілі витрат по чеку: безвідсоткова позика зг. дог.№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21 від 05.04.2013р. Як вбачається з виписки по руху коштів по вказаному рахунку, сума в розмірі 7 410 623,37 була знята із призначення платежу «видача безвідсоткової позики зг. дог. №№1 по 32 від 05.04.2013р. Проте, доказів використання отриманих по чеку коштів за їх призначенням суду не було надано. За результатами вказаної операції, з розрахункового рахунку №2600901321381 ТзОВ «КП «Світ» списано комісію за видачу готівки в сумі 44 463,74 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому разунку за 08.04.2013р. долученою до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 05.01.2012р. між ПАТ «Кредобанк» (за договором банк, відповідач) та ТзОВ «КП «Світ» (за договором позичальник, позивач у справі) укладено договір №1 про надання овердрафту, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дні зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) становить 350 000,00 грн., який встановлюється на поточний рахунок ТзОВ «КП «Світ» №2600901321381.

Як випливає з виписки по особовому рахунку №91291003321381 за 08.04.2013р., на підставі договору про надання овердарфту №1 від 05.01.2012р. по кредитному рахунку 08.04.2013р. списано суму в розмірі 94 823,92 грн., що також вбачається з виписки по рахунку №2600901321381, де списано 50 000грн. + 44 463,74 грн. + 300 грн. + 45,41 грн. + 14,77 грн., що становить 94 823,92 грн. Відтак, як вбачається з долучених до матеріалів справи виписок по банківським рахункам №91291003321381 та №2600901321381 та з'ясовано судом, 08.04.2013р. станом на початок операційного дня у ТзОВ «КП «СВІТ» була наявна заборгованість по овердрафту перед ПАТ «КРЕДОБАНК» у сумі 8 249,36 грн. і протягом банківського дня використано ще 94 823,92 грн. за рахунок овердрафту, вихідний залишок по рахунку ТОВ «КП «СВІТ» станом на кінець дня 08.04.2013 року склав 8 249,36 грн. + 94 823,92 грн., що становить 103073,28 грн. та відповідає даним відображеним в банківських виписках.

Відповідно до ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що комісія в розмірі 44 463,74 грн. та інші платежі в загальній сумі 94 823,92 грн. списувалась автоматично системою у зв'язку з відображенням операції в базі після завершення операційного дня за рахунок овердрафту.

Слід зазначити, що оригінали договорів про надання зі сторони ТзОВ «КП «Світ» безвідсоткової фінансової позики на вимогу суду надано не було. Копії договорів безвідсоткової позики та додаткові угоди долучені позивачем згідно додаткових пояснень від 01.11.2017р. за вх. № 36915/17, суд оцінює критично враховуючи відсутність належних та допустимих доказів виконання спірних договорів, а також те, що долучені до додаткових пояснень копії договорів є незавіреними належним чином у відповідності до вимог законодаства. Долучені позивачем до додаткових пояснень від 12.12.2017р. копії договорів завірені слідчим Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м.Києві свідчать про наявність відносин з позики між ТзОВ «КП «Світ» та його працівниками: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_8, проте жодним чином не підтверджують факт внесення готівки на спірну суму.

Заяви про переказ готівки від 08.04.2013р. №9869172 на суму 7 329 123,37 грн.; №9872221 від 08.04.2013р. на суму 715 000,00 грн. та №9871732 від 08.04.2013р. на суму 10 000,00 грн. судом до уваги не приймаються (оцінюються критично) у зв"язку з неподанням таких (витребовуваних) заяв в оригіналах на вимогу суду.

Також, суд звертає увагу, що договори безвідсоткової позики: №12 та № 13 від 02.02.2012р., №15 від 03.02.2012р., №17 від 07.02.2012р., №18 від 08.02.2012р., №19 від 10.02.2012р., №20 від 13.02.2012р., №21 від 14.02.2012р., №22 від 15.02.2012р. №23 від 23.02.2012р., №24 від 01.03.2012р., №25 від 06.03.2012р., №26 від від 07.03.2012р, №27 від 07.03.2012р., №28 від 13.03.2012р., №29 від 14.03.2012р. №31 від 16.03.2012р., №30 від 15.03.2012р., №31 від 16.03.2012р., №32 від 19.03.2012р., №33 від 20.03.2012р., №34 від 21.03.2012р, №35 від 28.03.2012р. та №36 від 29.03.2012р. укладені між позичальником - ОСОБА_7 та кредитором ТзОВ «Комерційне підприємство» «Світ» в особі директора ОСОБА_7 та додаткові угоди в порушення вимог ст. 238 ЦК України.

Також, суд зазначає, що жодних доказів того, що заборгованість працівників підприємства та будь - яких інших осіб перед ТзОВ «КП «Світ» продовжує обліковуватись згідно бухгалтерського обліку суду не надано.

За вказаним фактом в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12013110040012713 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України, кримінальне провадження №12013110040007058 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, кримінальне провадження №12014100040004644 за ознаками злочину передбаченого ч.1. ст.366 КК України за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а також кримінальне провадження №1201410004000466 (за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.1. ст. 358, ч.1. ст.366 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача від 01.11.2017р., станом на дату розгляду справи судом, кримінальне провадження №12013110040007058 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України триває. Кримінальне провадження №42014100070000018 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.190 КК України було відновлено, оскільки постанову старшого слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 31.08.2017р. про закриття кримінального провадження №42014100070000018 скасовано ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 11.10.2017р. по справі №755/14693/17. Проте, 12.12.2017р. з додатковими поясненнями представником позивача долучено копію постанови від 07.12.2017р. про закриття кримінального провадження №42014100070000018.

Постановами Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві від 26.02.2014р. та від 01.08.2014р. було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110040012713 від 03.08.2013 р. за ч. 2 ст. 364-1 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ПАТ "Кредобанк" та зазначено, що операції по банківському рахунку ТОВ "КП "Світ", відкритого в ПАТ "Кредобанк", що були проведені 08.04.2013р. в приміщенні відділення № 8 ПАТ "Кредобанк", мали безготівковий характер, тобто фактичної наявності грошових коштів не було. Суд вважає, підставними посилання позивача на те, що вказані обставини підлягають доведенню у загальному порядку згідно ст. 33 ГПК України та не мають преюдиційного характеру.

При цьому, по кримінальному провадженню №12014100040004644 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2014 р. по справі №755/12531/14-к колишнього начальника відділення № 8 у м. Києві ЦФ ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину у сфері службової діяльності передбаченого ч.1 ст.366 КК України та встановлено, що вона, перебуваючи на посаді начальника відділення №8 у м.Києві ЦФ ПАТ «Кредобанк», 08.04.2013р. умисно внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме виконала підпис від імені ОСОБА_8 в грошовому чеку серії ЛЄ 4556476 від 08.04.2013 р. про отримання готівкових коштів сумі 7 410 623, 37 грн., виданому керівником ТзОВ "Комерційне підприємство «Світ» на ім'я ОСОБА_9, вчинила дії, спрямовані на складання завідомо неправдивого документу. Усвідомлюючи, що ОСОБА_5 не являється особою, на ім'я якої керівником ТзОВ «КП» Світ» виданий грошовий чек серії ЛЄ 4556476 від 08.04.2013 р. про отримання готівкових коштів сумі 7 410 623,37 грн., ОСОБА_4, за відсутності особи, зазначеної у чеку як отримувач коштів, поставила свій підпис в графі "контролер", що в подальшому стало підставою для проведення незаконної касової операції іншими працівниками банку. ОСОБА_4 свою вину визнала. Вирок суду набрав законної сили.

Крім цього, по кримінальному провадженню №1201410004000466 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2014 р. по справі №755/9367/14-к головного бухгалтера ТзОВ «КП «Світ» ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1. ст.358, ч.1. ст.366 КК України та встановлено, що ОСОБА_5 будучи службовою особою, 08.04.2013р. у невстановлений досудовим розслідування час, перебуваючи у приміщенні відділення №8 ПАТ «Кредобанк» умисно внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме, власноручно виконала підпис в грошовому чеку серії ЛЄ 4556476 від 08.04.2013р. про отримання готівкових коштів в сумі 7 410 623,37 грн. виданому керівником ТзОВ «КП «Світ», який в подальшому подала до каси вказаного відділення банку. Вирок суду набрав законної сили.

Згідно ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. Відповідно до ч.3 ст. 1103 ЦК України платник за чеком (банк) повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є повноважною особою. Збитки, завдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини збитки були завдані (ч. 4 ст. 1103 ЦК України).

Грошовий чек належить до касових документів, які оформлюються згідно з касовими операціями, визначеними Постановою правління Національного банку України від 01.06.2011 р. за № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні".

Відповідно до п.п. 1.3. п. 1 розділу 4 вказаної Інструкції грошовий чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для врахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належить номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації пам'ятних та Інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала.

Поряд із цим, згідно з п.п. 3.5. п. 3 розділу 4 Постанови правління НБУ від 01.06.2011 р. за № 174 "Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні", банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності та отримання готівки вимогам законодавства України; наявність підпису отримувача.

В порушення зазначених вимог, при оформленні видачі готівки 08.04.2013 р. працівники відповідача не перевірили належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі, справжність підпису отримувача. За даних обставин на відповідачеві лежав обов'язок відмовитись видавати готівку за чеком.

Факт вчинення такого порушення та особа, яка його вчинила, встановлені зазначеним вироком суду та не підлягають доказуванню в силу ч.4 ст. 35 ГПК України. Згідно із ч. 4 ст. 35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про вчинення уповноваженим працівником банку зазначеного протиправного діяння. У той же час, обов»язок щодо доведення факту заподіяння збитків та їх розміру несе позивач.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв вого обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з абз. 2 п. п. 32.3.2 п. 32.3 ст. 32 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. Також, статтею 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що працівники банку, винні в здійсненні помилкового переказу, несуть відповідальність відповідно до закону. Поряд із цим, ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути в'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

За положеннями ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст.1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових службових) обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є реальні збитки та упущена вигода.

Позивач просить стягнути на його користь реальні збитки, при цьому на упущену вигоду не покликається. Однак, факт заподіяння позивачу збитків зазначеними протиправними діями працівника відповідача, не був доведений суду у встановленому порядку належними доказами.

Так, сам факт існування заборгованостей у працівників позивача перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги у зазначеній сумі, не був доведений суду жодним доказом. Покликання на можливе вилучення цих доказів представниками правоохоронного органу не звільняє позивача від обов»язку доведення зазначених фактів. Позивачем не було доведено належними доказами факт внесення 08.04.2013р. конкретною уповноваженою особою саме зазначеної суми від імені неконкретизованих працівників на підставі належно оформлених повноважень на банківський рахунок. Відтак, документальне зменшення суми на рахунку позивача рівно на ту суму, на яку вона фактично не збільшилась, не змінює обсягу майнових прав позивача. Жодних доказів зворотнього суду надано не було.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з положень ст.49 ГПК України, судові витрати залишити слід за позивачем.

Керуючись ст.ст. 22, 526, 1066, 1071, 1073, 1074, 1103, 1166, 1172 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст.4-3, 32, 33, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.12.2017р.

Головуюча суддя Чорній Л.З.

Суддя Артимович В.М.

Суддя Манюк П.Т.