Постанова № 71073650, 19.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року справа №235/4760/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Чебанова О.О. розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі № 235/4760/17 (головуючий І інстанції Величко О.В.), яка складена в повному обсязі 02 листопада 2017року у м.Покровську, за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати їй пенсії, починаючи з квітня 2017 року; зобов'язати перерахувати на розрахунковий картковий рахунок суму нарахованої з квітня 2017 року по теперішній час, але безпідставно не сплаченої суми пенсії; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії та утриматися від подальшого призупинення її виплати; допустити рішення до негайного виконання в частині виплати пенсії.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 01.09.2003 року здобула право на отримання пенсії за інвалідністю, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 З травня 2017 року вона перебуває на обліку у відповідача. Починаючи з квітня 2017 року відповідачем було зупинено виплату пенсії. Вважає бездіяльність відповідача щодо припинення виплати пенсії протиправною, та такою, що порушує її права як громадянки України.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, визнав неправомірною бездіяльність Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01.09.2017 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що у Пенсійного фонду не було підстав припиняти виплату пенсії на підставі ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV)

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач. Звернувся з апеляційною скаргою в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що згідно особистої заяви від 12.05.2017 року ОСОБА_1 просила здійснювати виплату пенсії на рахунок, відкритий в ТВБВ № 10004/0218-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк». Розпорядженням Управління від 06.07.2017 року припинені виплати пенсії до з'ясування обставин. З підстав відкриття банківського рахунку не за належністю за період квітень-липень 2017 року на картрахунок ОСОБА_1 пенсія перераховувалась, банківська операція не проведена. З серпня 2017 року по теперішній час нарахування пенсії не відбувається за відсутністю заяви пенсіонера про одержання пенсійних виплат та звернення до Управління у встановленому законом порядку. Без дотримання вимог ст. 44 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, не можливо провести нарахування та здійснити виплату пенсії.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги Красноармійського об'єднаного управління ПФУ в Донецькій області.

Позивач перебуває на пенсії, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Позивачка має статус пенсіонера та з травня 2017 року перебуває на обліку у Красноармійського об'єднаного управління ПФУ в Донецькій області ( а. с. 6-9).

Як вбачається з матеріалів справи, з квітня по липень 2017 рік включно відповідачем були була нарахована пенсія позивачці у розмірі 4269,30 грн. щомісячно ( а.с. 25), з серпня 2017 року нарахування пенсійних платежів припинено на підставі розпорядження Красноармійського об'єднаного УПФУ в Донецькій області від 06.07.2017 року (а. с. 25,35).

Судом встановлено, що позивачка 12.05.2017 року зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_1, та в той день знялась з реєстрації ( а.с. 10,11).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення від 20.09.2017 року ОСОБА_1 дійсно не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення, державних соціальних допоміг не отримує ( а. с. 11).

З 1 квітня 2016 року нарахування та виплату позивачеві пенсії припинено.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються.

Колегія суддів вважає, що спірним питанням у даній справі є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року, правомірність розпорядження про припинення виплати пенсії та як наслідок, наявність підстав для поновлення, нарахування та виплати пенсії позивачу.

Крім того, згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

Згідно з ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ні воєнний, ні надзвичайний стан ні в Україні в цілому, ні на окремих територіях Донецької області на теперішній час не запроваджено.

Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

На теперішній час будь-які зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року щодо обмеження права осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади, на отримання пенсійних виплат не вносилися.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 вказаного закону: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пунктом 1.7 Порядку №22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно із п.2.8. Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.22 Порядку №22-1 визначено, що документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Згідно із п.4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Виплата пенсій банківськими установами здійснюється відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 (зі змінами)., за їх заявами із зазначенням місця фактичного проживання пенсіонерів в населених пунктах у межах України.

Пункт 15 Порядку передбачає, що перерахування коштів установам уповноважених банків здійснюється протягом місяця за датами у межах виплатного періоду. Дати та виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та уповноваженими банками згідно з укладеними між ними угодами.

Відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках , затвердженого Постановою КМУ № 1596 від 30.08.1999 року ( в редакції від 22.09.2016 року), одержувачі пенсії самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується відповідною довідкою, уповноваженим банком є АТ "Ощадбанк".

Відповідно до п. 10 Порядку заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

Зарахування сум пенсій та грошової допомоги уповноваженими банками на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження відповідних сум від органів Пенсійного фонду та органів соціального захисту населення.

Відповідно до п. 16 Порядку якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення щороку забезпечує ідентифікацію та верифікацію особи шляхом обов'язкового пред'явлення одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання.

Якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку і проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі:

-невідповідності будь-яких реквізитів, зазначених у списку, даним поточного рахунка одержувача;

-наявності даних про смерть одержувача, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

-закриття поточного рахунка;

-письмової вимоги органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення;

-коли протягом року не відбулася ідентифікація та верифікація одержувача з обов'язковим пред'явленням ним паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання.

Помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги зараховуються в рахунок наступних виплат або за вимогою органів Пенсійного фонду та органів соціального захисту населення повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування.

Повернуті органам Пенсійного фонду та органам соціального захисту населення не зараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги згідно з відмітками уповноважених банків у списках вносяться органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення у відповідний розділ особового рахунка одержувача.

Залежно від причини не зарахування органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення вносять зміни до реквізитів поточних рахунків або тимчасово зупиняють перерахування коштів за цими поточними рахунками в установи уповноважених банків.

Отже, органи ПФУ мають право, відповідно до п.п. 16,17 порядку припинити перерахування пенсії на поточний рахунок:

- в разі невиконання одержувачем вимоги щодо подання нової заяви в разі неодержання пенсійних виплат більш як один рік;

- на підставі оприлюдненого в установленому порядку рішення конкурсної комісії про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку.

- не проведення та верифікації особи в разі одержання пенсіонером суми пенсії з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік.

Відповідно до п. 18 Порядку Установа банку зобов'язана припинити зарахування коштів на поточний рахунок в разі:

- надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача а; про визнання одержувача безвісно відсутнім;

- оголошення померлим .

Відповідно до п. 19 Порядку установами банку суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі:

-невідповідності будь-яких реквізитів, зазначених у списку, даним поточного рахунка одержувача;

-наявності даних про смерть одержувача, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

-закриття поточного рахунка;

-письмової вимоги органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення;

-коли протягом року не відбулася ідентифікація та верифікація одержувача з обов'язковим пред'явленням ним паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання.

Помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги зараховуються в рахунок наступних виплат або за вимогою органів Пенсійного фонду та органів соціального захисту населення повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування.

В даному випадку позивачем оскаржуються дії відповідача щодо не перерахування пенсії на поточні рахунки установи банку.

Як вбачається з матеріалів справи пенсія була нарахована з квітня 2017 року до липня 2017 року включно, а з серпня 2017 року взагалі припинена, на підставі розпорядження УПФУ від 06.07.2017 року до з'ясування обставин , тобто не нараховувалась та не виплачувалась.( а.с. 25,35).

Окрім того, матеріали справи містять відомості - рішення комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації від 02.03.2017 року щодо припинення виплати пенсії за попереднім місцем мешкання, де пенсія була виплачено по 31.03.2017 року включно ( а. с. 45,47).

Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що Пенсійним Фондом, з квітня по липень 2017 рік пенсія нараховувалась але не перераховувалась на поточні рахунки ( а. с. 18) проте відповідачем не надано жодного доказу щодо наявності підстав для припинення перерахування пенсії позивачці з квітня 2017 року які повинні відповідати саме вимогам п. п. 15,16 Порядку, жодного рішення, як того вимагають норми ст. 49 Закону, не приймалось.

Розпорядження про припинення виплати пенсії до з'ясування обставин було прийнято відповідачем лише 06.07.2017 року, незважаючи на той факт, що зупинення перерахування пенсії відбулося в квітні 2017 року.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо визнання частини дій відповідача щодо припинення перерахування пенсії з квітня 2017 року є правильними, оскільки в разі наявності невідповідності будь-яких резквизитів лише банківська установа мала право не зараховувати пенсійні виплати на поточні рахунки і вказані пенсійні виплати зараховуються в рахунок наступних виплат.

Що стосується позовних вимог в частині визнання дій протиправним, які полягають у прийнятті рішення колегіального органу з призначення пенсії Красноармійського об'єднаного управління ПФУ щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, з квітня 2017 року, то суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню оскільки, припинення виплати пенсії «до з'яусвання підстав» взагалі не передбачено ст. 49 Закону « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Окрім того, припинення виплати пенсії передбачає собою її не нарахування та не виплату.

Пунктом 19 Порядку банку надано право лише не здійснювати не зарахування пенсійних виплат на поточні рахунки банківської установи у вище перелічених виключних випадках, передбачених п.п. 15,16 Порядку, але не надано право банку припиняти їх нарахування.

Отже, розпорядження УПФУ про припинення виплати пенсії і від 06.07.2017 року та не зарахування пенсії на поточні рахунки, що передбачено п.п. 15,16 Порядку не тотожні поняття. Прийняття, в даному випадку рішення про припинення виплати пенсії від 06.07.2017 року, без будь-яких правових підстав, «до з'ясування обставин» є протиправним.

Вимоги позивачки щодо зобов'язанні відповідача нарахувати пенсію є похідними і підлягають задоволенню з серпня 2017 року.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати на поточні рахунки в установі банку пенсійні виплати, то суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 12 Порядку органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:

-списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки ;

-опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки.

Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів.

Заяви, на підставі яких формуються списки повинні передаватися пенсійному органу самим одержувачем, в даному випадку, позивачем по справі, або банківською установою.

Така заява, відповідно до п. 10 Порядку повинна бути подана пенсіонером до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів.

Матеріали пенсійної справи не містять заяву про виплату пенсії позивача, поданої у встановленому законом порядку після з'ясування невідповідності даних поточного рахунку позивача. Дана заява передана банківською установою до відповідача згідно журналу вхідної кореспонденції.

В матеріалах справи є копія заяви позивачки про виплату пенсії від 01.09.2017 без зазначення місця проживання.( а. с. 23).

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

В даному випадку,враховуючи наявність вищезазначених протирічь в відомостях про місце проживання позивачки , орган , що призначає пенсію, відповідача по справі,згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право вимагати від особи, яка звернулась за призначенням пенсії надати додаткові документи уточнюючи щодо її місця проживання та поточного рахунку, та прийняти відповідне рішення щодо включення відомостей позивачки до списку на зарахування пенсії на поточні рахунки.

Відповідно статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Колегія суддів також звертає увагу на дотримання принципу верховенства права, який передбачає дотримання,в тому числі вимог, «законності», яким передбачається можливість втручання у основоположні свободи. Так, у рішенні від 26 червня 2016 по справі «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд повторює, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (FormerKingofGreeceandOthersv. Greece) заява № 25701/94,пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

В даному випадку втручання у право власності відбулося не на підставі Закону та при наявності колізії норм Закону а саме ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та норм постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 тому як було зазначено вище суд апеляційної інстанції не приймає до уваги положення норм постанови Кабінет Міністрів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач припиняючи виплату пенсії (не поновлюючи виплати) діяв не у спосіб передбачений законодавством.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який встановив порушення відповідачем вимог ст.19 Конституції України, ч.1 ст.49 Закону № 1058-VI, оскільки позивачу зупинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючисьстаттями309, 311, 315, 316 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2017 р. у справі № 235/4760/17 - залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2017 р. у справі № 235/4760/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з 19 грудня 2017 року та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов