
Головуючий у 1 інстанції - Назаренко Г.В.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2017 року справа №235/3925/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Терзі Д.А.
за участю: позивача - ОСОБА_4,
представника позивача - ОСОБА_5 договір № б/н від 11.12.2017 року, свідоцтво № 3635 від 27.10.2010 року,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4 та Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року у справі № 235/3925/17 за позовом ОСОБА_4 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ
11 серпня 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.2-5).
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволений частково, визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 липня 2017 року про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 3 липня 2017 року, зареєстровану за № 2756, про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В решті позовних вимог - відмовлено (а.с.59-64).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що згідно довідок наданих ДП «Краснолиманська» позивач не весь час працював гірником очисного забою, а й працював гірничим майстром та виконував обов'язки гірничого майстра. Тобто, не весь час працював на провідних професіях, а займав різні посади.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив змінити постанову суду першої інстанції оскільки в результаті неповного судового захисту судом, порушенням принципів адміністративного судочинства при здійсненні правосуддя в адміністративний справі. Судом не вирішені всі його позовні вимоги щодо зобов'язання управління призначити пенсію незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням до його пільгового підземного стажу як працівнику провідних професій - гірничий робітник очисного забою підземний з повним підземним робочим днем у шахті на Державному підприємстві «Вугільна компанія» Краснолиманська» за статтями 14-20 шахтарі: з 05 грудня 2008 року по 22 грудня 2008 року, з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року, з 13 березня 2009 року по 17 квітня 2009 року, з 11 вересня 2009 року по 21 вересня 2009 року, з 27 жовтня 2009 року по 04 листопада 2009 року, з 01 грудня 2009 року по 28 лютого 2010 року, з 27 травня 2010 року по 29 червня 2010 року, з 05 липня 2010 року по 04 серпня 2010 року, з 22 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, з 03 липня 2011 року по 07 липня 2011 року, з 16 липня 2011 року по 15 серпня 2011 року, з 01 вересня 2011 року по 05 жовтня 2011 року, з 05 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, з 27 грудня 2012 року по 26 січня 2013 року, з 29 квітня 2013 року по 28 травня 2013 року, з 06 липня 2013 року по 30 липня 2013 року, з 04 серпня 2013 року по 04 вересня 2013 року, з 30 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 05 листопада 2013 року по 02 грудня 2013 року, з 04 жовтня 2016 року по 07 жовтня 2016 року, з 06 травня 2017 року по 07 червня 2017 року, з 09 червня 2017 року по 20 червня 2017 року.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили змінити рішення суду першої інстанції задовольнивши позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, з клопотанням про розгляд справи за його участю не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
3 липня 2017 року позивач звернувся до управління із заявою № 2756 про призначення пенсії згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини 1 статі 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До вказаної заяви позивачем були надані: копії трудових книжок серії НОМЕР_1 від 22 липня 1992 року та серії НОМЕР_2 від 31 липня 1991 року, копія диплома В від 30 червня 1992 року НОМЕР_3, копія посвідчення НОМЕР_4
копія військового квитка НОМЕР_5 від 09 грудня 2008 року, довідка ВП «Шахта «Україна» про оплату учбових відпусток № 1-299 від 07 лютого 2017 року, виписка з наказу по ВП «Шахта «Україна» № 582 від 29 серпня 1994 року, довідка ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 40 від 17 січня 2017 року, довідка ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» № 15 від 02 лютого 2017 року, довідки ДП «ВК «Краснолиманська» від 06 квітня 2017 року № 85, № 86 від 29 грудня 2016 року, № 491 арх., від 06 квітня 2017 року № 87, довідка ДП «ВК «Краснолиманська» від 03 липня 2017 року за № 133, копія паспорта, копія картки платника податків (а.с.17-21).
Рішенням управління від 10 липня 2017 року в призначенні позивачу пенсії за віком згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах - 25 років. Страховий стаж позивача складає 27 років 00 місяців 22 дні, в тому числі стаж підземної роботи 24 роки 07 місяців 10 днів: за ст.14-25ш - 10 років 04 місяці 11 днів, за ст.14-20щ - 11 років 05 місяців 29 днів (з урахуванням коефіцієнту 1,3 - 14 років 02 місяці 29 днів).
До підземного стажу не зараховано 6 календарних днів в лютому 2000 році, 5 календарних днів в жовтні 2002 року, 1 день в січні 2009 року, 4 дні в січні 2012 року, 1 день в лютому 2012 року, 1 день в березні 2012 року, 1 день в лютому 2013 року, 2 дні в грудні 2013 року, 2 дні в березні 2014 року, 2 дні в квітні 2014 року, 2 дні в липні 2014 року, 1 день в грудні 2016 року - відпустки без оплати, 2 дні у червні 2017 року. До пільгового стажу не враховано період роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 11 вересня 2014 року, оскільки відсутня дата звільнення в трудовій книжці НОМЕР_1 від 22 липня 1992 року та відсутні дані про нарахування заробітної плати (а.с.17-21).
Суть спірних правовідносин у правомірності прийняття управлінням спірного розпорядження, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788).
Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
За приписами статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення закріплене і в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі Порядок підтвердження наявного трудового стажу), в пункті 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09 грудня 2015 року), визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З копії трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_4 працював в ДП «ВК «Краснолиманська» гірничим робітником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті з 05 грудня 2008 року по 06 вересня 2010 року, з 12 квітня 2011 року по 02 грудня 2013 року, з 04 жовтня 2016 року (а.с.22-29).
Разом з тим, пільговий стаж позивача підтверджується довідками ДП «ВК «Краснолиманська» № 133 від 03 липня 2017 року, № 85 від квітня 2017 року, № 86 від квітня 2017 року, № 87 від квітня 2017 року, № 491 арх. від 29 грудня 2016 року (а.с.30-34)
За приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються виключно цим Законом.
За вимогами статті 12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.
Статтею 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.
За приписами статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
В матеріалах справи містяться індивідуальні відомості про застраховану особу, позивача, за формою ОК-5, які засвідчені відповідачем, які підтверджують, що дійсно в період з січня 2009 року по квітень 2017 року товариство проводило сплату страхових внесків до управління за позивача, як за робітника. При цьому з даної довідки вбачається сума заробітної плати для нарахування пенсії, кількість днів стажу в місяці, сплата страхових внесків, і що саме ці внески проводилися підприємством. Зазначене свідчить про те, що вказаний період роботи позивача підлягає зарахуванню як пільговий стаж, відповідно до вимог статті 14 Закону № 1788.
Таким чином, твердження апелянта, що позивач не весь час працював гірником очисного забою, а й працював гірничим майстром та виконував обов'язки гірничого майстра. Тобто, не весь час працював на провідних професіях, а займав різні посади, спростовуються матеріалами справи.
Разом з тим, суд спростовує посилання позивача, що судом першої інстанції не вирішені позовні вимоги щодо зобов'язання управління призначити пенсію незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки суд при винесенні даного рішення керувався тим, що він не може підмінювати собою суб'єкта владних повноважень, отже питання щодо зобов'язання відповідача прийняття рішення про зобов'язання призначення пенсії позивачу
є передчасним в даній справі про що й викладено в мотивувальній та постановлено в резолютивній частині спірної постанови від 19 жовтня 2017 року, отже наведені висновки суду, які закладені в резолютивну частину постанови не припускають різного тлумачення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційних скарг відповідача та позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року у справі № 235/3925/17 за позовом ОСОБА_4 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2017 року у справі № 235/3925/17 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2017 року.
Повний текст ухвали буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 18 грудня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова
Судове рішення № 71074206, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/3925/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: