Ухвала суду № 71064888, 18.12.2017, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1161/17

Провадження № 2/329/417/2017

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

18 грудня 2017 року смт Чернігівка

Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області Богослов А.В., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», представник позивача – ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

04 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк" звернулось до Чернігівського районного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України від 18 березня 2004 року

№ 1618-IV судом було зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

19 грудня 2017 року на запит суду надійшла відповідь з органу реєстрації місця проживання фізичних осіб – в.о.старости Просторівського старостинського округу виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, згідно якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 31 липня 2017 року, що також підтверджується доданою до листа копією свідоцтва про смерть серії I-ЖС № 397488 від 17.08.2017, виданого Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Так, згідно з ч. 1, ч.2 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника (а не зміни відповідача),однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було подано до Чернігівського районного суду Запорізької області 04 грудня 2017 року, а відповідач ОСОБА_2 помер до подачі позову до суду.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягає відкриттю і справа за позовом до померлого ОСОБА_2 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.

Встановлено, що позов заявлено до відповідача, який на час звернення до суду з позовом помер понад чотири місяці тому, і відповідно до вищезазначених положень законів він не може бути учасником цивільно-процесуальних відносин у суді.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, ОСОБА_2 значиться померлим, його цивільна правоздатність і дієздатність припинились її смертю до відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.48 ЦІПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що можуть мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільно-процесуальні права та виконувати обов’язки в суді (цивільно-процесуальна дієздатність).

Отже, цивільна справа, сторонами якої на час пред’явлення позову є померлі особи розглядатися не може.

Ця позиція узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 07.02.2013 року по справі №6-50878 св 12), який своєю ухвалою закрив провадження по справі за позовом до померлої особи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, тобто на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені обставини та оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка не може бути стороною у справі, бо є померлою, і немає цивільної правоздатності та дієздатності (ст. ст. 46,47 ЦПК України), а отже не може нести права та обов'язки відповідача в суді (ст. 48 ЦПК України), суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по даній справі з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, оскільки суду стало відомо про смерть боржника до відкриття провадження по справі, то суд дійшов до висновку, що ПАТ КБ "Приватбанк" не позбавлений права відповідно до ст. 1281 ЦК України звернутися до суду до спадкоємців, які прийняли спадщину, з окремим позовом.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 186, ст. 260-261 ЦПК України , суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», представник позивача – ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості – відмовити, оскільки, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі з доданими позовними матеріалами надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя А.В. Богослов