Ухвала суду № 71055927, 12.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Чемолосова О.В.

представника відповідача Боброва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р. по справі № 818/1207/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор"

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністартивним позовом до Управління Держпраці у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову відповідача, зазначену в листі від 17.08.2017 № 5785/15-25/05/2017, в продовженні строку дії Дозволу № 264.12.59-45.31.0, виданого позивачу на п'ять років;

- зобов'язати відповідача продовжити строк дії Дозволу № 264.12.59-45.31.0, виданого позивачу на п'ять років.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що підприємством в 2012 році отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки терміном на 5 років до 21.08.2017. У відповідності до вимог закону України "Про охорону праці" 21.07.2017 звернувся до відповідача із заявою про продовження строку дії дозволу. Листом від 17.08.2017 управлінням Держпраці у Сумській області у продовженні дозволу відмовлено до подання нового висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Відмова мотивується тим, що в період дії дозволу допущено порушення його умов, не дотримано вимоги законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки висновок експертизи потребується лише при недотриманні вимог законодавства під час виконання робіт, зазначених у п. 1 додатку 2 Порядку № 1107 чи при допущенні аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними чи тяжкими наслідками. При цьому, позивач не отримував дозвіл на виконання робіт за п. 1 додатку 2 Порядку, впродовж дії дозволу не було допущено нещадних випадків чи аварій. Вказує, що під час виконання робіт, на які отримувався дозвіл, позивачем не було допущено порушень законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, тобто умови дозволу не порушено. Лист відповідача від 17.08.2017, яким повідомлено про відмову в продовженні строку дії дозволу, не відповідає вимогам закону Українки "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідно до вимог ст. 7 п. 11 якого у випадку повного виконання у встановлений строк вимог припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документу про усунення порушень, виявлених під час здійснення нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року адміністративнипй позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" - задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Держпраці у Сумській області, викладену у листі від 17 серпня 2017 року № 5785/15-25/05/2017, у продовженні строку дії Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №264.12.59-45.31.0, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" на п'ять років.

Зобов'язано Управління Держпраці у Сумській області продовжити строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №264.12.59-45.31.0 на 5 років.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. З посиланням на виявлені під час перевірки порушення, зафіксовані в акті № 05-34/193 від 22.03.2017, відповідач, зокрема, вказує, що судом першої інстанції невірно зроблено висновки про відсутність порушень вимог законодавства з питань охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки згідно дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки № 264.12.59-45.31.0 від 21 серпня 2012 року, що виконані підприємством роботи в електроустановках не пов'язані з виконанням робіт за дозволом на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 21.08.2012 ТОВ "ВКК "Електрифікатор" отримано дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки № 264.12.59-45.31.0, яким дозволено виконувати монтаж, налагодження, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки (електричного устаткування електричних мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В "до 10 кВ включно" підприємств-замовників); зварювальні роботи (крім робіт на машинах, механізмах, устаткуванні підвищеної небезпеки); роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В "до 10 кВ включно" за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження дії дозволу № 264.12.59-45.31.0 від 21.08.2012.

За результатами розгляду поданої заяви, відповідач листом від 17.08.2017 № 5785/15-25/2017/4969 відмовив позивачу у продовженні дії дозволу № 264.12.59-45.31.0 на виконання робіт підвищеної небезпеки, у зв'язку з допущенням порушень умов його дії, зокрема недотриманням вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки відповідно до припису перевірки № 05-34/193 від 22.03.2017 (а.с. 9).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не подано доказів порушення позивачем умов дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки № 264.12.59-45.31.0 та наявності підстав, встановлених "Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" для відмови в продовженні строку дії дозволу, та дійшов висновку, що відмова відповідача в продовженні дозволу, викладена в листі від 17.08.2017 № 5785/15-25/05/2017, є протиправною.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначаються Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ч.3, ч. 4 ст.21 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Строк дії дозволу становить, зокрема: на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п'ять років (з подальшим його продовженням).

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл) визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

Положеннями п.п. 6, 7 зазначеного Порядку передбачено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Дозвіл видається: управлінням Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 1, 3 - 5 додатка 2; територіальним органом Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Відповідно до п. 15 Порядку №1107 строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п'ять років. Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав. У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п'ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Поряд з цим, нормами абз. 3 п. 15 Порядку №1107 встановлено, що якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що новий позитивний висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки необхідно надати для продовження строку дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки лише у разі порушення його умов, зокрема, при недотриманні заявником вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатку 2 до Порядку №1107, чи допущенні виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками.

Водночас, згідно з п. 1 Додатку 2 до Порядку №1107 до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки відноситься: технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та пункті 1 додатку 7 до такого Порядку.

Відповідно до п. 15 Додатку 3 до Порядку № 1107 до Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відносяться: "Електричне устатковання електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В".

Виходячи зі змісту наданого позивачу дозволу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушенням його умов може вважатися лише порушення вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки саме при виконанні зазначених в дозволі видів робіт.

Саме встановлення такого порушення може бути відповідно до пункту 15 Правил підставою для відмови в продовженні строку дії дозволу без проведення експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки. Наявність будь-яких порушень при виконанні робіт, не зазначених в дозволі, або порушення вимог будь-яких інших нормативних актів, крім актів з питань охорони праці та промислової безпеки не є підставою для відмови в продовженні строку дії дозволу, оскільки не є порушенням його умов.

Відмовляючи позивачу в продовженні дії дозволу, відповідач вказує на порушення його умов з посиланням на припис № 05-34/193 від 22.03.2017 за результатами перевірки (а.с. 9, 20-23). При цьому, відповідачем не зазначено які саме порушення, викладені в приписі, він вважає порушенням умов дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки № 264.12.59-45.31.0.

Під час судового розгляду справи відповідач посилався на ряд порушень позивачем умов дозволу, що викладені в розділі V зазначеного акту перевірки.

Водночас, зі змісту зазначеного розділу акту перевірки вбачається, що в жодному випадку при описі порушень відповідачем не зазначено про вчинення такого порушення при виконанні видів робіт, зазначених в дозволі № 264.12.59-45.31.0. Не подано доказів цього і в ході судового розгляду справи. Зокрема, відповідач вказує на порушення, описані в рядку 8 розділу V акту: при виконанні робіт в електроустановках за розпорядженнями № 1 від 19.01.2017, № 2 від 06.02.2017 та № 1 та 2 за 2016 відповідальною особою не проводився з записом в журналі цільовий інструктаж. Судом в наданому позивачем журналі досліджено зміст зазначених розпоряджень № 1, № 2 за 2016 та № 1, № 2 за 2017 роки. Усі розпорядження видавались на виконання робіт в електроустановках напругою 0,4 кВ, тобто не пов'язані з виконанням робіт за дозволом № 264.12.59-45.31.0.

В рядку 9 розділу V акту відповідачем зазначено, що комісією позивача не проводилось опосвідчення електрифікованого інструменту, зокрема зварювальних апаратів, а також відсутні акти опосвідчення електроустановок споживачів, які обслуговуються позивачем. Порядок проведення опосвідчення встановлено розділом 8 "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАО 40.1-1.21-98), затверджених Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року N 4 . Відповідно до п. 8.1 НПАО 40.1-1.21-98 регламентні роботи по проведенню опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів виконується підприємством (власником) згідно з орієнтовним переліком робіт. Відповідно до розділу 1.2 НПАО 40.1-1.21-98 електроустановкою є установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється, споживається електрична енергія. В судовому засіданні представником позивача повідомлено, що підприємство не має стаціонарних зварювальних постів, зварювальні роботи на підприємстві не ведуться. Має лише портативні зварювальні апарати, які використовуються при конанні робіт за договорами зі споживачами. Таке твердження відповідачем ніякими доказами не спростоване. З наведених норм НПАО 40.1-1.21-98 вбачається, що ручний електрифікований інструмент, в тому числі і зварювальні апарати, не можуть бути віднесені до електроустановок, що підлягають опосвідченню. Крім того, опосвідчення має проводитися власником електроустановок. Позивач же, відповідно до досліджених в судовому засіданні договорів, надає послуги з обслуговування електроустановок споживачів та виконує роботи для підтримання їх в належному робочому стані. Відповідно, не є їх власником та не зобов'язаний проводити їх опосвідчення. (а.с.37-50). Опосвідчення ж власної електроустановки позивачем проведено та відображено у відповідному журналі, що відповідачем не оспорюється.

З досліджених судом договорів та пояснень представників відповідача судом встановлено, що позивачем обслуговуються електроустановки з напругою понад 1000 В за договорами з ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Новий млин" та ТОВ "Балтика". В рядку 13 розділу V акту відповідачем зазначено, що в порушення вимог ПТЕЕС та НПАО 40.1-1.21-98 ТОВ "Електрифікатор" не має дозволу на експлуатацію обладнання за договорами на обслуговування КТП з ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Новий млин". Відповідно до п. 3.1 розділу III ПТЕЕС експлуатація (технічна) - комплекс робіт, пов'язаних з виконанням вимог цих Правил, а також інших нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з питань користування електричною і тепловою енергією, улаштування, будови, технічного обслуговування, ремонту обладнання і оперативного управління електроустановками. Відповідно ж до п. 3 "Порядку видачі дозволів на виконанні робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" експлуатацією машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки є довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик; застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Беручи до уваги зміст договорів, що укладались позивачем з замовниками послуг та були досліджені судом, в розумінні "Порядку видачі дозволів на виконанні робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, ТОВ "Електрифікатор" не здійснює експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, що належить ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Новий млин". Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку слід керуватися саме "Порядком видачі дозволів на виконанні робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" як спеціальним нормативним актом, що регулює порядок видачі дозволів на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки". Отже, вимога відповідача про необхідність отримання дозволу на експлуатацію обладнання, яке позивач не експлуатує, не ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності його дій з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доводи відповідача, на думку колегії суддів, зводяться до невірного трактування пункту 15 Порядку № 1107, і полягають у тому, що наявність будь-яких порушень законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, є підставою для отримання нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Натомість, зазначений пункт Порядку № 1107 визначає обов'язок подачі такого позитивного висновку експертизи лише у випадку недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки саме під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відмова відповідача в продовженні дозволу, викладена в листі від 17.08.2017 № 5785/15-25/05/2017, є протиправною, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р. по справі № 818/1207/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.