Вирок № 7105205, 14.12.2009, Новоодеський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-2/2009

В И Р О К

Іменем України

14 грудня 2009 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю прокурора Юрочкіної Н.В., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, представника цивільного відповідача ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Терновате Миколаївського району Миколаївської області, українки, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, одруженої, на утриманні дітей не має, працюючої головою правління відкритого акціонерного товариства спеціалізована пересувна механізована колона „Агрогазполімермонтаж”, інваліда другою групи за загальним захворюванням, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

і

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, на утриманні дітей не має, на утриманні матір віком 86 років, працюючого начальником участку відкритого акціонерного товариства спеціалізована пересувна механізована колона „Агрогазполімермонтаж”, не військовозобовязаного, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 272 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_9, перебуваючи на посаді голови правління ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” і згідно Статуту підприємства зобовязана здійснювати керівництво всіма поточними справами товариства.

Так, у порушення статей 1.5, 1.14, 1.15, 1.17 "Положення про начальника СПМК (затвердженого наказом по ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” від 09.01.2004р. № 3), ОСОБА_9:

- не слідкувала за правильним підбором та розстановкою кадрів, підготовкою до підвищення кваліфікації спеціалістів;

- не належно здійснювала загальне керівництво і організацію та проведення робіт по охороні праці;

- не забезпечила створення здорових та безпечних умов праці, додержання законодавства за охороною праці;

- не забезпечила організацію та участь в навчанні та перевірці знань, а також підвищення кваліфікації по охороні праці працівників.

Порушуючи вимоги ст. 13 Закону України „Про охорону праці”, ОСОБА_9:

- не створила відповідні служби і не призначила посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, не затвердила інструкції про їх обовязки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

- не забезпечила належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- не організувала проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживати заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоровя виробничих факторів;

- не розробила і не затвердила положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- не здійснила контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Незважаючи на вищевикладені порушення норм чинного законодавства з охорони праці та ч. 2 ст. 21 Закону України „Про охорону праці”, у вересні 2004 року ОСОБА_9 розпочала реконструкцію другої насосної станції водопостачання в м. Нова Одеса Миколаївської області, без дозволу територіального органу Держнаглядохоронпраці України на виконання робіт підвищеної небезпеки, який забезпечує безпечні умови експлуатації, утримання та ремонту обладнання для виконання газополум'яних робіт, чим порушила п.п.3, 4 „Порядку видачі дозволів Державним комітетом по нагляду за охороною праці та його територіальними органами”, (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1631 від 15.10.2003 р.).

Відповідно до п. 1.3.2 „Правил безпеки систем газопостачання”, ОСОБА_9, як голова правління ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” не розробила і не затвердила положення-інструкцію з організації і проведення контролю за безпечну експлуатацію газового господарства.

У визначений нормативними актами термін до початку самостійної роботи не провела попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних робіт відносно працівників, яких прийняла на роботу, а саме слюсаря ОСОБА_11, як це передбачено пунктом 2.1.5 Типового положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99).

ОСОБА_9 у порушення вимог пунктів 1.8 ... 1.10, 2.1.6, 2.1.7 зазначеного Типового положення на протязі одного року не провела періодичну перевірку знань з питань охорони праці зварювальника підприємства ОСОБА_12 та попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці слюсаря-монтажника підприємства ОСОБА_11

Крім зазначеного, ОСОБА_9 не призначила відповідального по нагляду за належним станом та безпечним використанням посудин, працюючих під тиском, а також відповідального по нагляду за технічним станом та експлуатацією газових балонів та обладнання для газополум'яної обробки металів. Також ОСОБА_13 не організувала видачу робітникам інструкції з охороні праці під розпис та наявності їх на робочому місці. В наявній в СПМК інструкції з охорони праці для слюсаря-монтажника не вказано заходів, які забезпечують безпеку праці при виконанні газозварювальних робіт, чим порушила пункти 7.1.1, 7.2.6, 10.3.2 „Правил устрою та безпечної експлуатації посудин, працюючих під тиском"; пункти 1.5, 1.8, 1.13, 4.2.2 "Типового положення про навчання з питань охорони праці”; ст. 18 Закону України „Про охорону праці”, п. 1.17 "Положення про начальника СПМК".

Не створила умови праці для робітників підприємства ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які б забезпечували безпечну експлуатацію газозварювального обладнання, його заміну у випадках непридатності до використання і виконання робіт у відповідності з вимогами нормативних документів. При виконанні газозварювальних робіт не встановила такий порядок, щоб, обслуговуючий газозварювальне обладнання персонал проводив ретельний нагляд за дорученим обладнанням шляхом його щоденного огляду, перевірки дії, а результати огляду записувались в змінному журналі для вжиття заходів по ремонту чи заміні, чим порушені п. 7.1.1 „Правил устрою та безпечної експлуатації посудин, працюючих під тиском”; п.п. 4.7.20, 8.1.1.17 „Правил пожежної безпеки”; ст. 1.15 „Положення про начальника СПМК”. Також, ОСОБА_9 в порушення п. 1.7 „Типового положення про службу охорони праці” (наказ Держкомнаглядохоронпраці від 03.08.93 № 73) не розробила та не затвердила Положення про службу охорони праці.

Порушуючи вимоги п. 6.1 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (ДНАОП 0.00-4.15-98), головою правління ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж”, ОСОБА_9, не переглянуті інструкції по охороні праці.

Підсудний ОСОБА_10 перебуваючи на посаді майстра ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” у порушення статей 1.14, 1.16, 1.22, 1.24, 1.25, 1.29, 1.30, 1.32, 1.33, 1.35, 1.36, 3.1, 3.3, 3.4 „Положення про виконроба СПМК” (затвердженого наказом ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” від 09.01.2004 року № 3), статей 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 7.1.1 „Правил устрою та безпечної експлуатації посудин, працюючих під тиском”, статей 1.3, 1.13 „Типового положення про навчання з питань охорони праці” не забезпечив суворе виконання працівниками підприємства правил техніки безпеки, своєчасно не направив працівників для навчання і перевірки знань, опанування безпечних методів праці, не забезпечив наявності на дільницях технологічних карт, інструкцій, не здійснив контроль за строками навчання, допуск працівників по спеціальності, не створив здорові та безпечні умови праці на робочих місцях, самоусунувся від дотримання і виконання діючих норм і правил з охорони праці, не слідкував за своєчасним випробуванням, технічним випробуванням апаратів, посудин, працюючих під тиском та іншого обладнання, яке підлягає періодичному випробуванню та освідуванню, не слідкував за своєчасним проходженням працівниками атестації, та допустив до роботи осіб, які не мають відповідних посвідчень, не проводив інструктажі на робочому місці та не слідкував за станом зварювального обладнання.

ОСОБА_10, наказом ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” від 22.09.2004 року № 7 будучи відповідальним за виконання будівельно-монтажних робіт на обєкті „Водозабезпечення м. Нова Одеса - реконструкція головних насосних станцій”, зокрема, і 2-ої насосної станції порушуючи вищезгадані нормативні акти з охорони праці:

- допустив до експлуатації та не припинив роботу при експлуатації газозварювального обладнання, не маючого технічних паспортів та без проходження ревізії, випробування та перевірки, в тому числі газового різака, редукторів, манометрів та рукавів, які належали на праві власності працівнику підприємства ОСОБА_12, а також балон з киснем;

- допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки газополумяних (газорізка газозварка) та монтажних робіт ОСОБА_12, який не пройшов обовязкове щорічне навчання на спеціальних курсах перевірки знань та атестації з питань охорони праці, і ОСОБА_11, який не мав професії „слюсар монтажник” та не пройшов спеціальне щорічне навчання на спеціальних курсах, перевірки знань та атестації з охорони праці;

- не вжив заходів по організації навчання, перевірки знань та атестації ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з питань охорони праці, чим порушив ст.ст. 7.1.1, 7.2.1, 7.2.4, 7.2.5, 10.3.2 „Правил устрою та безпечної експлуатації сосудів, працюючих під тиском”, ст. 20 Закону України „Про охорону праці”, ст.ст. 1.19, 6.18 БНіП ІІІ-4.80 „Будівельних норм і правил. Правила виробництва та прийому робіт. Техніка безпеки в виробництві”; ст.ст. 1,13,103 „Переліку робіт підвищеної небезпеки”, ст.ст. 1.16,1.25,1.33 „Положення про виконроба СПМК”; ст. 1.1. „Інструкції № 2 по техніці безпеки для газозварювальників”; ст.ст. 1.5, 1.6, 1.8, 1.9 „Типового положення про навчання з питань охорони праці”;

- не провів інструктажі з питань охорони праці на робочому місці і у вересні 2004 року допустив до роботи без вказаних інструктажів газозварювальника ОСОБА_12, слюсаря монтажника ОСОБА_11 та тимчасових працівників підприємства ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3

- під час реконструкції 2-ої насосної станції не створив умови праці для робітників підприємства ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які б забезпечили безпечну експлуатацію газозварювального обладнання, його заміну у випадках непридатності до використання і виконанню робіт у відповідності з вимогами нормативних документів. При виконанні газозварювальних робіт не встановив порядок обслуговування газозварювального обладнання, умови для проведення ретельного огляду за газозварювальним обладнанням, чим порушив ст.ст. 7.1.1, 10.3.1, 11.2 „Правил устрою та безпечної експлуатації посудин, працюючих під тиском”; ст. 7 Закону України „Про охорону праці”; ст.ст. 4.7.20, 4.8.11 „Правил безпеки систем газопостачання України”; ст. 8.1.1.17 „Правил пожежної безпеки”; статей 1.29, 1.30 „Положення про виконроба СПМК”.

Внаслідок вищевказаних порушень організаційно-розпорядчого характеру, вимог законодавства з охорони праці та нормативних актів з боку підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, 24 грудня 2004 року біля 12.00 год., на території другої насосної станції, що розташована на перехресті вулиць Чехова та Підгірної в м. Нова Одеса Миколаївської області, під час виконання газозварювальних робіт працівниками ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” ОСОБА_14 та ОСОБА_11, стався вибух балону з киснем, що призвело до загибелі потерпілих, і отримання тілесних ушкоджень різних ступенів тяжкості тимчасовими працівниками підприємства ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Ці суспільно небезпечні наслідки знаходяться у причинному звязку з порушенням ОСОБА_15 та ОСОБА_10 вищезгаданих законодавчих і нормативно-правових актів про охорону праці та безпеки виробництва.

Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в скоєнні цих злочинів винними себе не визнали і в залі судового засідання пояснили наступне.

Так, підсудна ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що працює головою правління підприємства на протязі десяти років. ОСОБА_14 працював на підприємстві з 1999 р. У 2004 р. вона погодилася на прохання ОСОБА_14 і прийняла на роботу слюсарем-монтажником його сина ОСОБА_11 На курси ОСОБА_11 не посилали, оскільки син з батьком хотіли поїхати на такі курси разом в грудні 2004 р. ОСОБА_11 виконували роботи по реконструкції 2-ої насосної станції в м. Нова Одеса. Там же за усною домовленістю тимчасово виконували роботу працівники КП „Світанок” ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 На обєкті ОСОБА_12 працював своїм газозварювальним обладнанням, і вона вважала, що воно справне, оскільки він не скаржився на його роботу. Дія ліцензії, що дана підприємству на спеціальні види робіт закінчилася в жовтні 2004 року і її дію не продовжено. Вона інструктажі з потерпілими не проводила, такі інструктажі з ними проводив ОСОБА_10 Вранці 24.12.2004 р., з метою закінчення робіт на обєкту, вона дала дозвіл ОСОБА_10 на придбання балону з киснем у приватного підприємця ОСОБА_16. З яких причин стався вибух пояснити не може.

Підсудний ОСОБА_10 суду пояснив, що 24.12.2004 р. на обєкті 2-ої насосної станції ОСОБА_14 та його син ОСОБА_11 повинні були закінчити газозварювальні роботи. ОСОБА_14 працював своїм обладнанням, яке зберігав дома. До нього входило кисневий редуктор, два балони з киснем, гумові шланги і різак. ОСОБА_10 розяснював робітникам про необхідність дотримання правил техніки безпеки. Інструктаж з працівниками проводився в жовтні 2004 р. перед початком робіт. Біля 10.30 год. 24.12.2004 р., закінчився кисень у балоні і він разом з ОСОБА_11 з дозволу голови правління, придбав у магазині приватного підприємця балон з киснем без технічної документації, який привіз на територію обєкту і вивантаживши його поїхав на інші обєкти підприємства. Приблизно через півгодини йому стало відомо, що на насосній станції стався вибух.

Незважаючи на те, що підсудні не визнають своєї вини в інкримінуємих їм злочинах, їх вина у цьому підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Наказом регіонального відділення фонду державного майна України в Миколаївській області від 26.02.1998 р. ОСОБА_9 призначена на посаду голови правління ВАТ „Агрогазполімермонтаж” (т. № 1, а. с. 127).

Згідно пунктів 1.5, 1.14, 1.15, 1.17 Положення про начальника СПМК (затверджене наказом № 3 Новоодеське ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” від 09.01.2004 р.) ОСОБА_9 як керівник підприємства зобовязана слідкувати за правильним підбором і розстановкою кадрів, підготовкою до підвищення кваліфікації спеціалістів; здійснювати загальне керівництво і відповідальність за організацію та проведення робіт по охороні праці; забезпечити створення здорових та безпечних умов праці, дотримання законодавства по охороні праці; організовувати та приймати участь в навчанні і перевірці знань, а також підвищенні кваліфікації по охороні праці (т. № 2, а. с. 25-29).

Наказом підприємства за № 1 від 05.01.2004 р. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були задіяні в постійно діючій комісії підприємства по перевірці знань з правил, норм, інструкцій по охороні праці у робітників і ІТР та перевірці стану охорони праці (т. № 1, а. с. 141).

На підставі пунктів 1.14, 1.16, 1.22, 1.24, 1.25, 1.29, 130, 1.32, 1.33, 1.35, 1.36 Положення про прораба СПМК (затверджене наказом № 3 Новоодеського ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” від 09.01.2004 р.) ОСОБА_10 як прораб підприємства зобовязаний забезпечувати суворе виконання робітниками правил техніки безпеки; своєчасно направляти робітників для навчання і перевірки знань безпечних умов праці; здійснювати контроль за наявністю на дільниці технологічних карт, інструкцій, інструкцій по техніці безпеки; контроль за строками таріровки устаткування по сварці; контроль за строками навчання, допуску робочих по спеціальностям; забезпечувати безпечні умови праці на робочих місцях; слідкувати за своєчасним іспитом, технічним випробуванням і реєстрацією апаратів і сосудів, працюючих під тиском; слідкувати за своєчасним проходженням робочих атестації, не допускати до робити людей, не маючих посвідчень; проводити інструктаж на робочому місці та вести журнал інструктажу; слідкувати за технічним станом зварного устаткування (т. № 2, а. с. 36-41).

Наказами підприємства від 20.07.2001 р. та 23.08.2004 р. відповідно ОСОБА_12 прийнятий на роботу газозварювальником (т. № 1, а. с. 89), а ОСОБА_11 слюсарем-монтажником (т. № 1, а. с. 91).

21.09.2004 р. між управлінням капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації та ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” укладено договір на будівництво, за яким підприємство зобовязується виконувати роботи по реконструкції обєктів водозабезпечення головних насосних станцій м. Нова Одеса Миколаївської області (т. № 1, а. с. 96).

Наказом ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” № 7 від 22.09.2004 р. відповідальним за виконання будівельно-монтажних робіт на реконструкції насосних станцій призначено прораба підприємства ОСОБА_10 (т. № 1, а. с. 93).

Зі змісту Ліцензії виданій ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” зясовано, що дозвіл на виконання спеціальних видів робіт, до яких входить монтаж несучих конструкцій, конструкцій у будівельній, ремонтно-будівельній діяльності закінчився 17 жовтня 2004 р. (т. № 1, а. с. 135, 136).

З Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24.12.2004 р. в 11.55 год. на обєкті ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж”, складеного комісією територіального управління Держнаглядохоронпраці України в Миколаївській області від 20.01.2005 р. випливає, що відповідальними за організаційними причинами нещасного випадку повязаного з вибухом кисневого балону є голова правління ОСОБА_9, яка не провела періодичну перевірку знань з питань охорони праці зварювальника ОСОБА_14, попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці слюсаря-монтажника ОСОБА_11, чим порушила пункти 1.7, 1.8, 1.10, 2.1, 2.1.5, 6.2 Типового положення з навчання з питань охорони праці, не забезпечила умови і виконання випробування та ремонт газозварювальної техніки апаратури в спеціалізованій майстерні, чим порушила „Правила техніки безпеки і гігієни праці при роботі з ацетиленом і газополумяної обробки металів”.

Підсудний ОСОБА_10 не забезпечив суворе виконання працюючими правил техніки безпеки на місці, чим порушив п. 1.14 „Положення про прораба СПМК”.

В результаті вибуху балону з киснем ОСОБА_5, ОСОБА_17 і ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження, а ОСОБА_14 та ОСОБА_11 смертельно травмовані (т. № 1, а. с. 36).

Викладене підтверджується Актами №№ 1, 2, 3, 4, 5 за формою Н-1, про нещасні випадки, повязані з виробництвом від 24.12.2004 р. (т. № 1, а. с. 46-55), з якого випливає, що нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого загинули ОСОБА_14 та ОСОБА_11 і отримали тілесні ушкодження ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 стався завдяки порушенню законодавства про охорону праці з боку керівників підприємства ОСОБА_9 та ОСОБА_10

12 січня 2005 року територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці в Миколаївській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 41 і ст. 93 КпАП відповідно за незабезпечення функціонування системи управління охороною праці на підприємстві та відсутність контролю за дотриманням працівниками підприємства обовязків по охороні праці, що стало наслідком вибуху кисневого балону на виробництві із загибеллю та травмуванням людей. У своїх письмових поясненнях порушники погодилися з вчиненим (т. № 1, а. с. 85, 86).

З протоколу огляду місця події від 24.12.2004 р. вбачається, що на території другої насосної станції, що розташована на перехресті вулиць Чехова і Підгірної в м. Нова Одеса, виявлено ознаки вибуху кисневого балону під час газозварювальних робіт, внаслідок чого двоє робітників загинули, а троє отримали тілесні ушкодження (т. № 1, а. с. 7-12, 14-18).

Комісією ВАТ „Миколаївгаз” встановлено, що газовий різак, та рукава, якими працював ОСОБА_14 не пригодні до їх експлуатації (т. № 1, а. с. 61).

Висновком пожежно-технічної і вибухотехнічної експертизи зясовано, що найбільш ймовірними причинами вибуху балону з киснем є потрапляння органічних речовин (масла, та ін.) на вентиль кисневого балону при його транспортуванні чи в кисневий редуктор при його ремонті або встановленні на кисневий балон; несправність кисневого редуктора, порушення правил виконання робіт при газовій різці ( т. № 2, а. с. - 115).

З журналу реєстрації ввідного інструктажу по охороні праці вбачається, що загиблі ОСОБА_14 та ОСОБА_11 не проходили інструктаж в грудні 2004 року (т. № 1, а. с. 82, 83).

З висновку почеркознавчих експертиз випливає, що підписи від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_14 навпроти їх прізвищ у журналі по техніці безпеки Новоодеського ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” за 2004 р. та вересень 2004 року виконані не ними, а іншою особою (т. № 2, а. с. 132, 139).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що в його власності як приватного підприємця є продуктовий магазин „Золота рибка”, розташований в м. Нова Одеса, по вул. Леніна, 340, там же без відповідних документів зберігаються його особисті балони з киснем, які він реалізує громадянам, обмінюючи повний балон на пустий з доплатою. 24.12.2004 р. підприємству „Агрогазполімермонтаж” його продавцем ОСОБА_18 було продано балон з киснем.

Свідчення ОСОБА_16 підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_18 та узгоджуються з показами підсудного ОСОБА_10, яка суду показала, що працює реалі затором в продуктовому магазині „Золота рибка”, де 24.12.2004 р. приблизно о 10.00 год. обміняла невідомим особам пустий балон з киснем на повний взявши з них 26 грн.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що є оператором КП „Світанок” і працює на 2-ій насосній станції, де 24.12.2004 р. ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” проводив роботи по її реконструкції. На прохання ОСОБА_10 він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мурували колодязь, а ОСОБА_14 виконували зварювальні роботи. Біля 11.00 год. закінчився кисень у балоні і через 20 хв. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 привезли балон з киснем і поставили на нього редуктор. Далі, з редуктора зірвало шлангу, але кисень не поступав. ОСОБА_19 зняли редуктор і ремонтували його в приміщенні насосної станції. Потім знову поставили редуктор на балон. ОСОБА_11 відповів батьку, що тиск падає, а далі відбувся вибух. Коли прийшов до свідомості, то ОСОБА_11 були загиблими, а він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, з якими доставлені до лікарні.

ОСОБА_3, як потерпілий, будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив покази ОСОБА_4 і доповнив, що після заміни кисневого балону не працював редуктор, і ОСОБА_14 сказавши, що вірогідно на морозі прихватило клапан зняв його і з сином пішли в приміщення насосної станції. Повернувшись через 15 хв. поставили редуктор на балон. Чув як ОСОБА_12 просив сина ОСОБА_11 подивитися, який тиск на манометрі, після чого стався вибух.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_5 дав аналогічні свідчення.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_14 працював у ВАТ СПМК „Агрогазполімермонтаж” з власним газозварювальним обладнанням, яке зберігав за місцем проживання. Чоловік скаржився, що в нього несправний різак, і його потрібно замінити. У цьому ж підприємстві працював з серпня 2004 р. її син ОСОБА_11 Потерпілій відомо, що чоловік та син виконували газозварювальні роботи на 2-ій насосній станції в м. Нова Одеса. Курси газоелектрозварювальників та охорони праці ні чоловік, ні син не проходили.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у виді закритої черепномозкової травми з забиттям головного мозку та наявності сторонніх обєктів металевої щільності в м'яких тканинах скроневої області, забитої рани на шиї, відкритого перелому правої лучьової кістки без зміщення, забитих ран правого передпліччя, розривів барабанної перетинки зліва, що відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень (т. № 2, а. с. 30).

З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що у ОСОБА_5 наявні ушкодження у виді закритої черепномозкової травми із забиттям головного мозку, перелому пірамідки правої скроневої кістки, після травматичного отиту зліва, рани лівої сідничної області, які виникли практично одночасно та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя (т. № 2, а. с. 32).

Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що у ОСОБА_3 є тілесні ушкодження у виді забійних ран обох вушних раковин, після травматичного перфораторного лівостороннього гнійного отиту, проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням великого сальника, тонкої кішки, що ускладнилась місцевим перитонітом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя (т. № 2, а. с. 34).

Згідно даним судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження, а саме: множинні переломи голови, тулуба, кінцівок, розриву грудного відділу аорти, що супроводжувалось великою внутрішньо-плевральною кровотечею, що потягли за собою смерть (т. № 1, а. с. 24).

Смерть ОСОБА_14 настала в результаті травматичного відриву голови на рівні пятого шийного хребта (т. № 1, а. с. 26).

Таким чином, дослідивши всю сукупність доказів, суд дійшов висновку про винність підсудної ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, а саме, в порушенні вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці службовою особою підприємства, що спричинило загибель людей та інші тяжкі наслідки, а також винність підсудного ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобовязана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Що стосується заявлених позовних вимог у справі, а саме, потерпілих: ОСОБА_1 про стягнення з Підприємства 8200 грн матеріальної та 550000 грн моральної шкоди, а також 1000 грн за надання правової допомоги; ОСОБА_2 1000 грн за надання правової допомоги та 350000 грн моральної шкоди, і ОСОБА_3 606,97 грн матеріальної та 100000 грн моральної шкоди, і 400 грн за надання правової допомоги (т. № 3, а. с. 201, 211, 219), то вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статей 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини та незалежно від вини, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи загиблі ОСОБА_14, ОСОБА_11 перебували з підприємством у трудових відносинах на посадах електрозварювальника та слюсаря і виконували роботу, під час якої згідно наряду Підприємства використовували газозварювальне обладнання, що відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою (затверджений наказом Державного комітету України з нагляду охорони праці від 30.11.1993 р. № 123 (який діяв на момент вчинення злочину) відноситься до таких робіт та є джерелом підвищеної небезпеки.

Вина у вчиненні злочину керівників Підприємства ОСОБА_9 і ОСОБА_10 доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, отже цивільно-правову відповідальність за заподіяння матеріальної та моральної шкоди потерпілим повинно нести Підприємство у розумінні статті 1172 ЦК.

Судом встановлено, що внаслідок вчиненого злочину потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду 606,97 грн, що складається з витрат повязаних з лікуванням та придбанням медикаментів (т. № 3, а. с. 204-209, 225).

Компенсація моральної шкоди у грошовому виразі, підлягає задоволенню частково, оскільки внаслідок характеру та кількості отриманих тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких, потерпілий переніс моральні та фізичні страждання.

За правилами ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям.

Судом зясовано, що потерпілій ОСОБА_1 загиблі ОСОБА_14 та ОСОБА_11 за життя були відповідно чоловіком та сином, а потерпілій ОСОБА_2 батьком та рідним братом (т. № 3, а. с. 213, 214, 217, 222).

За таких умов з Підприємства на користь ОСОБА_1 слід стягнути матеріальну шкоду повязану з витратами на поховання та спорудження надгробного памятника у сумі 8200 грн (т. № 3, а. с. 228, 229), що підтверджується відповідними квитанціями та довідками.

Крім того, в результаті зазначеного злочину потерпілі втратили близьких родичів (чоловіка, сина, а також батька та брата) від чого зазнали тривалого фізичного болю і, душевних страждань. Внаслідок цього ОСОБА_1 до цього часу продовжує хворіти. Враховуючи викладені обставини та застосовуючи принцип розумності, суд приходить до висновку, що на користь потерпілих частково підлягає стягненню заявлена компенсація моральної шкоди у грошовій формі (т. № 3, а. с. 224, 226, 227).

В силу ст. 93 КПК України із підсудних ОСОБА_9 і ОСОБА_10 слід стягнути витрати повязані з наданням правової допомоги на користь потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1000 грн кожній, а ОСОБА_3 400 грн (т. № 3, а. с. 203, 216, 223).

Суд не приймає до уваги твердження представника цивільного відповідача про цивільну відповідальність перед потерпілими в частині стягнення моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків, оскільки такі виплати Законом України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фондом не передбачені.

Також є помилковими судження про те, що Підприємство не несе цивільну відповідальність перед потерпілими з тих підстав, що джерело підвищеної небезпеки перебувало у власності потерпілих. Як встановлено судом потерпілі перебували з Підприємством в трудових відносинах, здійснювали газозварювальні роботи під час виконання трудових обовязків обладнанням, яке хоча і належало їм на праві власності, але перебувало у оперативному управлінні Підприємства.

При визначенні виду і міри покарання підсудній ОСОБА_9 суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного нею злочину, а також те, що вчинений нею злочин відноситься до категорії тяжких.

З огляду на пенсійний вік ОСОБА_9 до неї не можуть бути застосовані визначені в санкції ч. 2 ст. 271 КК такі види покарання як виправні роботи та обмеження волі, а тому суд вбачає підстави у застосуванні більш суворого виду покарання позбавлення волі.

При визначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_10 суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, а також те, що вчинений ним злочин відноситься до категорії тяжких.

Обставини, які помякшують та обтяжують покарання підсудним ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відсутні.

Враховуючи особу підсудної ОСОБА_9, її позитивну характеристику за місцем помешкання та роботи, обставини при яких вона скоїла злочин, вчинення злочину вперше, її вік і стан здоровя, суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_10, його позитивну характеристику за місцем помешкання та роботи, обставини при яких він скоїв злочин, вчинення злочину вперше, знаходження на утриманні матері похилого віку, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України і призначити їй покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.

Згідно частин 1, 3 ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засуджену ОСОБА_9: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотири) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки.

Згідно частин 1, 3 ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_10: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити попередній підписка про невиїзд.

Стягнути в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (р/р 35225100105101, МФО 821018, код ЄДРПОУ 25574630, УДК в Київській області), за проведення експертизи по справі 3530,30 (три тисячі пятсот тридцять гривень 30 коп.) гривень, а також на р/р 35223002000663, МФО 821018, код ЄДРПОУ 25574630, УДК в Київській області, судові витрати повязані з допитом експертів в судовому засіданні 1075,44 (одна тисяча сімдесят пять гривень 44 коп.) гривень.

Стягнути в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при УМВС України в Миколаївській області (р/р 35229001000016, ЗКПО 25574110), судові витрати по справі у розмірі 235,38 (двісті тридцять пять гривень 38 коп.) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства спеціалізована пересувна механізована колона „Агрогазполімермонтаж” на користь ОСОБА_1 заподіяну злочином матеріальну шкоду 8200 грн, за надання правової допомоги 1000 грн та грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду 100000 грн, а всього 109200 (сто девять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства спеціалізована пересувна механізована колона „Агрогазполімермонтаж” на користь ОСОБА_2 1000 грн витрат повязаних з наданням правової допомоги та грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду 50000 грн, а всього 51000 (пятдесят одна тисяча) гривень.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства спеціалізована пересувна механізована колона „Агрогазполімермонтаж” на користь ОСОБА_3 заподіяну злочином матеріальну шкоду 606,97 грн, оплату за надання правової допомоги 400 грн та грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду 20000 грн, а всього 21006,97 (двадцять одна тисяча шість гривень 97 коп.) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі: 24 частини від кисневого балону, 12 частин від редуктора, різак зі шлангами, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Новоодеського району знищити.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий