Постанова № 71026276, 14.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання І.М. Станковій,

за участю представників:

від позивача - ліквідатор ОСОБА_1, на підставі ухвали Господарського суд Одеської області від 14.09.2017 у справі №916/1582/16;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 про припинення провадження

у справі №916/1482/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп"

до відповідача: обслуговуючого кооперативу "ГРАНІТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інституту стоматології АМН України

про зобов'язання виконати умови договору та вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 у справі №916/1482/16 (суддя С.В. Літвінов) задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" про відмову від позову; провадження у справі №916/1482/16 припинено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 у справі №916/1482/16 скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.

У судовому засіданні представник 14.12.2017 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представники відповідача та третьої особи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 181, 182); власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклали.

12.12.2017 на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від АТ "УкрСиббанк" про залучення його до участі у справі №916/1482/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Вказане клопотання мотивоване тим, що рішення по даній справі може вплинути на його права та обов'язки. З огляду на те, що судом першої інстанції не приймалось рішення по суті позовних вимог, колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання АТ "УкрСиббанк".

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У червні 2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" звернулось з позовом до обслуговуючого кооперативу "ГРАНІТ" про зобов’язання останнього виконати належним чином умови договору про будівництво житлового будинку за адресою: вул. Педагогічна, 21 в м. Одеса від 20.02.2012, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" та обслуговуючим кооперативом "Граніт", а саме: закінчити будівельно-монтажні роботи по завершенню будівництва другої черги житлового комплексу "Акапулько-2", який включає п’яти секційний житловий будинок з підземним паркінгом, по вул. Педагогічна, 21 у м. Одеса, а також про зобов’язання обслуговуючий кооператив "ГРАНІТ" передати вказаний об’єкт за актом приймання-передачі замовнику будівництва - товариству з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" згідно з проектом "житлового комплексу з вбудовано-прибудованим відділенням інституту стоматології (ІІ черга) по вул. Педагогічна, 21 в м. Одеса", затвердженим комплексним експертним висновком №111 від 01.07.2007.

За вказаною позовною заявою ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2016 порушено провадження у справі №916/1482/16 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інститут стоматології АМН України.

09.08.2016 до Господарського суду Одеської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" надійшла заява б/н від 08.08.2016 (вх.№2-4186/16 від 09.08.2016) про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 у справі №916/1482/16 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" про відмову від позову; провадження у справі №916/1482/16 припинено.

Припиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський послався на те, що подана позивачем заява підписана його повноважним представником, не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для припинення провадження у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитись від позову. При цьому, частиною шостою цієї статті встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відмова позивача від позову – це безумовна відмова від судового захисту матеріального права. Однак відмова від позову не означає відмови від матеріального права як такого.

За змістом наведених законодавчих приписів господарський суд може не прийняти відмову позивача від позову виключно у разі, якщо така відмова суперечить законодавству та/або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, принцип диспозитивності не є беззастережним, оскільки ця норма передбачає активну роль суду, який зобов'язаний перешкодити діям сторін, які порушують законодавство і права інших осіб. Перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити у задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін. Якщо суд установить, що реалізація права позивача на відмову від позову призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний відмовити у реалізації цих прав і розглянути справу по суті.

Порядок відмови позивача від позову та прийняття її судом визначено частинами першою, другою статті 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

При цьому, заява про відмову від позову повинна містити роз’яснення причин відмови від позову і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, також має братися до відома, що ці дії не суперечать законодавству або не порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Проте, суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, і, на підставі частини шостої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), має вирішити спір по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 78 Господарського процесуального кодексу України господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відмова позивача від позову, яка прийнята господарським судом, в силу пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для припинення провадження у справі, а її наслідком є те, що у разі припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Припинення провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Про припинення провадження у справі, відповідно до частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені, зокрема, питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Виходячи з вказаних норм процесуального права при надходженні до господарського суду письмової заяви позивача про відмову від позову, суд зобов’язаний перевірити, що ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, до прийняття відмови від позову роз’яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіривши чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін і в разі наявності правових підстав – прийняти відмову від позову, припинивши провадження у справі ухвалою суду в якій повинен вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

При винесенні судом першої інстанції ухвали про припинення провадження у справі вказані норми процесуального права не були дотримані. Так, суд першої інстанції припиняючи провадження у даній справі у зв’язку з відмовою позивача від позову, не надав належної оцінки тим обставинам, що позивачем при розгляді справи здійснювалися всі встановлені законодавством заходи щодо спонукання відповідача до виконання умов договору від 20.02.2012, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" та обслуговуючим кооперативом «Граніт», не з’ясував обставин, що обумовили звернення позивача із відповідною заявою, не роз’яснив сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та не з’ясував того, чи не порушені права третіх осіб та самого позивача прийняттям такої відмови від позовних вимог.

Матеріали справи, зокрема протокол судового засідання від 26.09.2016, не містять даних про те, що до припинення провадження у справі місцевий господарський суд з’ясував вищезгадані істотні для вирішення даного питання обставини, роз’яснив сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, а в ухвалі про припинення провадження у справі не вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат та про скасування вжитих судом першої інстанції 08.06.2016 заходів до забезпечення позову. Поза увагою Господарського суду Одеської області також залишився той факт, що ухвалою від 21.07.2016 у справі №916/1582/16 було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції безпідставно припинено провадження у даній справі. Оскаржуваний судовий акт ухвалений всупереч положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України, так як місцевий суд не виконав всі вимоги процесуального законодавства, допустив неповноту дослідження обставин справи, що виключає правильне застосування норм процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Будгруп" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 у справі №916/1482/16 скасувати.

Справу №916/1482/16 передати на розгляд Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2017.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна