Ухвала суду № 71020599, 11.12.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Юрченко М.А., про визнання додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа - приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Юрченко М.А., про визнання додаткового строку на прийняття спадщини.

Позовні вимоги вмотивовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (паю) площею 2,92 в ум. кад. га, що розташовані на території Березівської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

Вказувала, що нею був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вона до осені 2016 року не знала про існування спадкового майна.

Просила визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 строком один місяць.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з участю третьої особи приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Юрченко М.А., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.

Визнано, що строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, пропущено ОСОБА_2 з поважної причини.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з участю третьої особи приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Юрченко М.А., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_5 подаючи апеляційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2017 року обґрунтовувала своє право на звернення рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року, яким встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 бува батьком ОСОБА_5

Проте, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року зазначене рішення було скасовано, а заву ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Таким чином, ОСОБА_5 не мала права на оскарження рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2016 року оскільки воно не впливає і не могло вплинути на її права, свободи чи інтереси.

Просила рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року скасувати, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 закрити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_2 та ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

На момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції було встановлено, що оскаржуване судове рішення впливає на права та обов'язки особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5, оскільки рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року за заявою ОСОБА_5, апелянта у справі, встановлений факт батьківства, а саме: що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відтак, підставою для відкриття апеляційного провадження став саме встановлений рішення суду факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Проте, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року скасовано рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року. Заяву ОСОБА_5, заінтересовані особи - територіальна громада Оріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, Лубенський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про встановлення батьківства залишено без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку із нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

У п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» викладена правова позиція, відповідно до якої нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

У п. 9 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що скасування судового рішення п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПКУкраїни) може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Враховуючи, що право на апеляційне оскарження ОСОБА_5 рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2016 року ґрунтувалося на визнанні її дочкою ОСОБА_4 за рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2017 року, тобто суд апеляційної інстанції обґрунтував ухвалене рішення правом на апеляційне оскарження на підставі рішення, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року, зазначена у заяві обставина є нововиявленою, а ОСОБА_5 не мала та немає права на оскарження судового рішення, оскільки суд не вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та ч. 3 ст. 297 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року скасувати, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 закрити.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 361, 365 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2017 року скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.І. Обідіна

О.В. Прядкіна