Рішення № 7101090, 25.11.2009, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-202/09

№ 2-4152/08

№ 2-8910/07

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2009 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Скотаря А.Ю., за участю секретаря – Котула Н.С.;

за участю представника позивача – ОСОБА_1;

за участю представника відповідача – ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, -  

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ СК «ВУСО» звернулась до суду з позовною заявою в якій зазначила, що 18.05.2007 відбулась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля  НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 В результаті ДТП автомобілю «Дачия Логан» завдані механічні пошкодження.

15.02.2007 між позивачем та ОСОБА_5 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 33057-20-02, відповідно до якого позивачем здійснено страхове відшкодування страхувальнику в повному обсязі на суму 14801,00 грн. (страховий акт № 2563-02 від 10.08.2007) – вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_6 відповідно до рахунків-фактури ФОП ОСОБА_7 № ЦСФ-000242 від 08.06.2007 та № ЦСФ-000299 від 18.07.2007.  

Позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідачів солідарно 14801,00 грн. – суму завданої матеріальної шкоди та судові витрати по справі.

В суді представник позивача підтримав позовні вимоги та дав пояснення відповідно до обставин, викладених в позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 проти позову заперечував та пояснив, що 07.04.2006 він за довіреністю передав свій автомобіль НОМЕР_2 ОСОБА_8В і ОСОБА_9, з того часу автомобіль вибув з його володіння і подальша його доля йому не відома. Про обставини ДТП йому нічого не відомо.

ОСОБА_4 проти позову заперечував,просив залишити його без задоволення та пояснив, що дійсно, відповідно до викладених в позові обставин сталась ДТП з його участю, як водія автомобіля НОМЕР_2. Постановою Дергачівського районного суду його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП – залишення місця ДТП. В наступному зазначена постанова скасована головою апеляційного суду Харківської області, а в ході нового розгляду справа закрита в зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. За ст. 124 КУпАП його до адміністративної відповідальності притягнуто не було, його вина в скоєнні ДТП не доведена. До ОСОБА_5 – іншого учасника ДТП він з заявами про відшкодування завданої матеріальної шкоди не звертався. Одразу після ДТП він дійсно поїхав з місця пригоди, бо його мати потребувала ліки про що зателефонувала йому, однак до цього домовився з ОСОБА_5 про те, що кожен з них відшкодує іншому завдану шкоду. Пояснення з приводу ДТП давав через три дні, коли до нього приїхали робітники ДПС.

В суді ОСОБА_4 не погодився з висновком щодо вартості ремонту автомобіля НОМЕР_1 та заявив клопотання про проведення товарознавчої експертизи, однак, в зв’язку з не оплатою відповідачем вартості дослідження експертиза проведена не була, що дає судові можливість застосувати положення ст. 146 ЦПК України та вважати прийнятною вартість ремонту автомобіля, яка відображена у матеріалах справи.

Залучений до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_5 до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча неодноразово сповіщався про час та місце розгляду справи.  

Суд, вислухав пояснення сторін, заслухав свідків, дослідив матеріали адміністративної справи за фактом ДТП та інші надані суду докази встановив наступне:

За показаннями свідка ОСОБА_10 останній, працюючи інспектором взводу ПС Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області складав висновок за результатами перевірки за фактом ДТП з участю водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_5, однак на місце ДТП він не виїздив, а розглядав матеріали, які надійшли. Відповідно до досліджених ним матеріалів він прийшов до висновку, що ДТП сталась через порушення водієм ОСОБА_4 п. 2.10 а), 13.1 ПДР України – не дотримання безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення та залишення місця пригоди. Водій ОСОБА_4 був опитаний через три дні після встановлення його особи та місця проживання.

Свідок ОСОБА_11 показав, що будучи інспектором ПС Дергачівського РВ за викликом виїздив на місце ДТП, що сталась на вул. Радянська в с. Руська Лозова Дергачівського району за участю водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та складав схему ДТП. Автомобіль на схемі зазначений в тому місці, де він був виявлений на час приїзду. Місце ДТП на схемі зазначено зі слів водія автомобіля «Дачия Логан», так як інший учасник ДТП з місця події поїхав. Всіх обставин ДТП він не пам’ятає, так як подія сталась біля двох років тому.

ОСОБА_12, допитаний в якості свідка, показав, що він як інспектор ПС Дергачівського РВ виїздив на ДТП по вул. Радянська в с. Руська Лозова Дергачівського району за участю зазначених водіїв. На підставі схеми ДТП він складав протокол огляду місця ДТП, відбирав пояснення у водія ОСОБА_5, другий водій місце ДТП залишив. Детальні обставини ДТП не пам’ятає за плином часу.

Досліджений матеріал ЖОІ № 141, що надійшов від начальника Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області, містить висновок ІАП взводу Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_13 від 01.06.2007 відповідно до якого з’ясовано, що 18.05.2007, біля 20:30 годин в с. Руська Лозова, Дергачівського району ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. Радянській в районі магазину «Джерело», порушуючи вимоги п. 13.1 ПДР України не витримав безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку, після чого водій ОСОБА_4 залишив місце пригоди.

Відповідно до схеми ДТП зіткнення сталось на полосі руху автомобіля «Дачия Логан».

За письмовими поясненнями ОСОБА_5 ДТП сталась через те, що автомобіль «ВАЗ 2103» занесло, він виїхав на зустрічну полосу руху та зіткнувся з його автомобілем. Місце ДТП автомобіль «ВАЗ» залишив, однак повернувшись через 15 хвилин, водій намагався вирішити питання без робітників ДАІ. Враховуючи, що ОСОБА_5 вже викликав робітників ДАІ, водій «ВАЗ 2103» знову уїхав та вже не повертався.

Згідно адміністративної справи № 3-4368/08 за ст. 122-2 КУпАП, що надійшла з Дергачівського районного суду Харківської області, 22.06.2007 суддею зазначеного суду винесена постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП з підстав залишення місця ДТП. Зазначена постанова скасована постановою голови Апеляційного суду Харківської області від 05.06.2008 та в результаті нового розгляду справа закрита в зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В зазначеній справі є протокол про адміністративне правопорушення від 29.05.2007, складений начальником Дергачівського РВ  за ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_4, який також містить посилання на ст. 124 КУпАП.

Аналізуючи зазначені вище докази у їх сукупності, конкретні обставини ДТП, встановлені на місці події, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 після ДТП залишив місце події, в наступному в добровільному порядку з заявою до місцевої ДПС з приводу ДТП не звернувся і був опитаний про події ДТП лише після встановлення правоохоронними органами його особи, місця прроживання і доставляння в райвідділ, з метою врегулювання питань відшкодування матеріальної шкоди до водія ОСОБА_5 не звертався, суд приходить до висновку що саме водій ОСОБА_4 винен в пошкодженні автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, і спричиненні матеріальної шкоди останньому.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 33057-20-02 від 15.02.2007, укладеного між ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_5 останній застрахував свої майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом – «Дачия Логан», р.н. НОМЕР_3 (а.с. 7-10).

В зв’язку з настанням страхового випадку, відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування, позивачем здійснено страхове відшкодування страхувальнику в повному обсязі на суму 14801,00 грн. (страховий акт № 2563-02 від 10.08.2007) – вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_5 відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування (а.с. 11, 22-23).  

Страховий акт складений на підставі актів огляду автомобіля від 31.05.2007 та 12.07.2007, в ході яких виявлені пошкодження транспортного засобу, та в наступному, виставлені рахунки-фактури ФОП ОСОБА_7 № ЦСФ-000242 від 08.06.2007 та № ЦСФ-000299 від 18.07.2007 (а.с. 12-21).

Суд не бере до уваги зауваження відповідача щодо можливого додаткового пошкодження автомобіля «Дачия Логан» в період між оглядами, так як відсутні дані, які б з достовірністю вказували, що зазначений автомобіль використовувався в проміжок часу між оглядами, про що зазначають в своїх поясненнях аварійні комісари (а.с. 74-77).

Сума страхового відшкодування в розмірі 14801,00 грн. виплачена позивачем на користь ФОП «ОСОБА_7В.» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 7265 від 10.08.2007, відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування»  (а.с. 24).

Згідно ст. 27 зазначеного закону до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначені положення закону містяться також в ст. 993 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, спричинену іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Сторонами не заперечується, що відповідач ОСОБА_4 керував автомобілем НОМЕР_2 на законних підставах. За вказаних умов та вимог закону заподіяна ОСОБА_4 шкода повинна відшкодовуватися ним особисто, а ні солідарно з ОСОБА_3

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що вина в настанні ДТП з боку ОСОБА_5 не доведена, суд вважає, що ОСОБА_4 повинен відшкодувати повний розмір спричиненої ним шкоди.

На підставі викладеного суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 146, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 25, 27 Закону України «Про страхування», -

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, мешкає за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, пров. Космодем’янський, 4 на користь ЗАТ Страхова компанія «ВУСО», адреса: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 20, п/р № 26509001030196 в Донецькій філії КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 335968, ЄДРПОУ 31650052 суму майнової шкоди в розмірі 14801 (чотирнадцять тисяч вісімсот одна) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ЗАТ СК «ВУСО» державне мито в розмірі 148,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

В задоволенні позову в частині солідарного стягнення зазначених сум з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Московського районного суду

м. Харкова                                                                                                                             А.Ю. Скотар