Постанова № 71004851, 13.12.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 906/748/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Савченко Г.І. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: Невисевич М.В.

відповідача: Орехов Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу позивача Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" на рішення господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у справі № 906/748/17

за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"

до Фізичної особи-підприємця Ченцової Людмили Петрівни

про стягнення 14 944,50 грн.

В серпні 2017 року Підприємство Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» звернулось до господарського суду Житомирської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Ченцової Людмили Петрівни про стягнення 13 851,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за невиконання обов'язку щодо повернення торгівельного майданчика № 11 та заборгованості по орендній платі в сумі 1093,50 грн. /а.с.3-4/.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 року у справі № 906/748/17, позов Підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» до Фізичної особи-підприємця Ченцової Людмили Петрівни про стягнення 14 944,50 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ченцової Людмили Петрівни на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» 1093,50 грн. заборгованості з орендної плати; 117,07 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено /а.с.44-46/.

Позивач Підприємство Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок», не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 року у справі № 906/748/17 скасувати в частині незадоволення позову по стягненню неустойки та прийняти нове рішення, яким стягнути на його користь з відповідача неустойку в сумі 13 851,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує:

- суд першої інстанції помилково вважає, що відповідно до договору № 127, який діяв до 31.12.2015 року можливо застосувати норму закону ст.764 ЦК України, тому що дія договору № 127 припинена умовами самого договору, який сторони погодили в п.6.3;

- відповідно до п.6.3 Договору, якщо Орендар має намір укласти Договір на наступний строк, він зобов'язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору подати Орендодавцю письмову заяву з додаванням копій правовстановлюючих документів. За умови відсутності в Орендодавця заперечень, Договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку Договір припиняє дію відповідно до п.6.1.

- таким чином, не подавши Орендодавцю заяву про намір укласти договір на наступний 2016 рік, Орендар був обізнаний, що строк дії договору № 127 припинився 31.12.2015 року;

- відповідач навмисно не вчиняв дії по продовженню договірних відносин з позивачем, тому що мав укласти договір з ринком, який обіцяла створити Коростишівська міська рада, яка фактично обіцяла всім приватним підприємцям, які торгують на ринку, що за цією адресою буде комунальний ринок, а не ПР «Кооперативний ринок»;

- відповідач до сьогодні проводить господарську діяльність на торгівельному майданчику і своєю недобросовісною поведінкою ігнорує правила торгівлі на ринку та Цивільний кодекс України;

- відповідач не ініціював пропозицію укласти договір на 2016-2017 роки і не здійснив жодних дій, спрямованих на переукладення договору оренди або отримання розстрочки виконання зобов'язання, хоча пропозиції з боку позивача в усній формі йому надходили;

- відповідач погодився з п.6.3 і тому, якщо б він вважав, що договір № 127 пролонговано на 2016 рік та 2017 рік, то доказом настання такого факту була б сплата орендної плати в 2016 та 2017 роках, чого він не зробив і не робить по сьогоднішній день;

- відповідач не виконав зобов'язань за договором оренди, зокрема вбачається з того, що у разі припинення договору оренди, Орендар несе зобов'язання звільнити об'єкт оренди та повернути його Орендодавцю (п.4.3.8 Договору), тобто відповідач є недобросовісним і своєю поведінкою порушує не тільки умови договору, але й і правила торгівлі на ринку № 762, які затвердженні для ПР «Кооперативний ринок», не сплачуючи з 2016 року коштів і проводячи господарську діяльність на ринку отримує при цьому доходи, а ПР «Кооперативний ринок» несе витрати по його утриманню;

- судом не задоволено клопотання позивача № 471 від 09.10.2017 року, яке направлено на електрону адресу суду 09.10.2017 року. Суд розглянув справу без участі сторін;

- факт фактичного продовження договору оренди № 127 від 31.12.2013 року на підставі ст. 764 ЦК України також не обгрунтувався та не був досліджений в судовому засіданні. Суд з незрозумілих підстав особисто прийшов до висновку застосування ст.764 ЦК України, чим фактично зобов'язав відповідача виконувати зобов'язання за договором № 127 від 31.12.2013 року, який припинений, і відповідач проти припинення цього договору не заперечує;

- судом не надано аргументованих підстав, чому він вважає неможливість застосування ст.785 ЦК України, яка застосована судами, рішення яких вступило в закону силу, зокрема у справі № 906/496/17;

- суд не з'ясував обставин, чому позивач не направив відповідачу повідомлення № 14 від 19.01.2016 року поштою, тому що в зв'язку з не платежами, у позивача не було коштів на рахунку. Крім того, недобросовісна поведінка відповідача вказувала на те, що він ігнорував будь-які повідомлення відправленні на його адресу, які верталися назад до відправника і тому повідомлення № 14 було зачитане комісією, і такий спосіб не заборонений законом.

Таким чином, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 19.10.2017 року у справі № 906/748/17 прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині незадоволення позову по стягненню неустойки в сумі 13 851,00 грн. /а.с.53-54/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 року, апеляційну скаргу Підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2017 року /а.с.52/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 року, задоволено клопотання Підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 906/748/17; забезпечення проведення відеоконференції доручено Коростишівському районному суду Житомирської області, де братиме участь позивач /а.с.64-65/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року, задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Ченцової Людмили Петрівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 906/748/17; забезпечення проведення відеоконференції доручено господарському суду Житомирської області, де братиме участь відповідач /а.с. 75-76/.

13.12.2017 року на електрону адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 523 від 13.12.2017 року, згідно яких позивач вказує, що недобросовісна поведінка відповідача підтверджується не тільки проведенням господарської діяльності без договору оренди в супереч Правилам торгівлі на ПР «Кооперативний ринок», але і тому, що відповідач не реагував на саму позовну заяву, не з'являвся на засідання суду, не виконував вимоги ухали суду в частині надання письмового відзиву на позовну заяву. Звертає увагу суду, що позивач направив лист № 471 від 09.10.2017 року до суду першої інстанції про неможливість взяти участь в засіданні суду та просив перенести розгляд справи на іншу дату, проте дане клопотання не було розглянуте. Також, позивач зазначає на ряд аналогічних інших справ, зокрема справи за № 906/66/17, в якій суди дійшли висновків про припинення дії договору 31.12.2015 року.

В судовому засіданні 13.12.2017 року, представник Підприємства Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, у тому числі письмові пояснення від 13.12.2017 року, просив оскаржуване рішення суду скасувати за наведених в скарзі підстав.

Представник Фізичної особи-підприємця Ченцової Людмили Петрівни заперечив проти доводів та вимог апеляційних скарг, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2013р. між Підприємством Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» (надалі - орендодавець, позивач, апелянт) та Фізичною особою - підприємцем Ченцовою Людмилою Петрівною (надалі - орендар, відповідач) укладено договір оренди № 127 (надалі - Договір), за умовами п.1.1 якого предметом договору є торгівельний майданчик № 11, загальною площею 6,75 м2, місцезнаходження якого зазначене на плані розміщення торгівельних місць ринку.

Відповідно до п.1.3 Договору, об'єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торговельної діяльності.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що орендар набуває права користування об'єктом оренди з дати початку дії Договору відповідно до п.6.

Згідно з п.3.1 Договору, орендна плата складає 364,50 грн. на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата.

Відповідно до п.4.3.3 Договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.4.3.8 Договору, у разі припинення або розірвання договору, орендар у 7-ми денний термін зобов'язується звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір укладено на 1 рік, і діє з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року включно.

Якщо орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов'язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору подати орендодавцю письмову заяву з додаванням копій правовстановлюючих документів. За умовами відсутності в орендодавця заперечень договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку договір припиняє свою дію відповідно до п.6.1 договору (п.6.3 Договору).

За ініціативою однієї зі сторін договір може бути розірваний за рішенням господарського суду у випадках передбачених законодавством України (п.6.4 Договору).

Зміни і доповнення до Договору вносяться за обопільним рішенням сторін, що оформляється додатковою письмовою угодою, яка є невід'ємною його частиною. У разі прийняття рішення про припинення дії Договору внесена наперед орендна плата повертається орендареві (п.6.5 Договору).

Орендодавець може заявити вимогу про дострокове розірвання Договору до закінчення терміну його дії у разі:

- виявлення факту здачі оренди в суборенду без письмової згоди орендодавця;

- порушення правил торгівлі, ветеринарно-санітарних правил, недотримання правил пожежної безпеки, правил технічної безпеки і охорони праці, що підтверджується офіційними актами відповідних органів;

- порушень орендарем інших умов Договору (п.6.6 Договору).

Взаємовідносини, що не врегульовані Договором, регулюються законодавством України. Повідомлення за цим договором надаються рекомендованою поштою (п.п.7.3, 7.4 Договору) /а.с.18-19/.

Додатково угодою від 17.12.2014 року до Договору оренди № 127 від 31.12.2013 року сторонами пролонговано договір оренди № 127 від 31.12.2013 року на термін з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року /а.с.20/.

Відповідачем розрахунки по орендній платі проведено за період з січня по вересень 2015 року в загальній сумі 3280,50 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами /а.с.12-13/.

Згідно з повідомленням № 14 від 19.01.2016 року, адміністрація ПР «Кооперативний ринок» повідомляє Ченцову Людмилу Петрівну про припинення договору оренди № 127 від 31.12.2013 року на підставі п.6.3 Договору від 31.12.2013 року та нарахування неустойки за час прострочення користування торгівельним майданчиком № 11 у відповідності до ч.2 ст. 785 ЦК України, оскільки не виконуються вимоги ч.1 ст.785 ЦК України та п.4.3.8 Договору № 127 /а.с. 34/.

В порушення п.7.4 Договору, повідомлення № 14 від 19.01.2016 року підприємством "Кооперативний ринок" орендарю ФОП Ченцовій Л.П. рекомендованим листом не направлялося.

19.01.2016 року комісія у складі директора ПР «Кооперативний ринок», бухгалтера та касира склали акт про те, що Ченцова Людмила Петрівна від отримання повідомлення № 14 від 19.01.2016 року про припинення дії договору № 127 від 31.12.2013 року відмовилась, також відмовилась від підпису про його ознайомлення. Окрім того, в акті зазначається, що дане повідомлення № 14 зачитане Ченцовій Л.П. в присутності комісії /а.с.35/.

02.10.2017 року позивачем до матеріалів справи залучено довідку № 466 від 02.10.2017 року, зі змісту якої вбачається, що позивачем через радіомовлення на ПР «Кооперативний ринок» в період з 20.01.2016 року по 30.01.2016 року оголошено текст повідомлення № 14 від 19.01.2016 року в кількості 10 разів /а.с.33/.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з відповідним позовом, заявленим на підставі ст.785 ЦК України.

Сутність даного спору в контексті заявлених позовних вимог полягає у стягненні неустойки в розмірі подвійної плати в сумі 13 851,00 грн. за користування торгівельним майданчиком № 11 загальною площею 6,75 м2 з 01.01.2016 по 01.08.2017 року, у зв'язку невиконанням відповідачем вимог п. 4.3.8 Договору оренди щодо звільнення та повернення майданчика № 11, так як позивач вважає, що Договір оренди № 127 припинений з 01.01.2016 року на підставі п.6.3 Договору, а також у стягненні з відповідача 1093,50 грн. боргу з орендної плати за договором оренди № 127 за період з жовтня 2015 по грудень 2015 року.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.1 Статуту, Підприємство Коростишівської райспоживспілки «Кооперативний ринок» є підприємством, створеним Коростишівською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.

Згідно п.1.2 Статуту, Підприємство райспоживспілки «Кооперативний ринок» також є правонаступником прав та обов'язків Кооперативного підприємства «Кооперативний ринок» й створене виділенням з райспоживспілки на базі майна КП «Кооперативний ринок» відповідно до рішення Ради Засновників зборів від 25.11.03 року, протокол № 5 з передачею йому прав і зобов'язань райспоживспілки в межах прав та зобов'язань КП «Кооперативний ринок».

Відповідно до пп.2.3.2 та 2.3.3 п.2.3 Статуту, одним з предметів діяльності підприємства є організація і надання ринкових послуг населенню, організація, підприємствам, що здійснюють торгівлю на ринку і надають послуги з надання в оренду основних засобів та торгових місць ринку /а.с.14-17/.

В своїй діяльності ПР «Кооперативний ринок» керується статутом та Правилами торгівлі на ПР «Кооперативний ринок» (надалі - Правила торгівлі), затвердженими сесією Коростишівської міської ради за № 762 від 03.04.2014 року /а.с.21/.

Відповідно до п.19 Правил торгівлі, адміністрація ринку при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій зазначається термін угоди, асортимент товарів, що реалізуються, розташування місця, умови оренди торгового місця, розмір та порядок оплати за оренду майна /а.с. 22-24/.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на правову природу та зміст укладеного між сторонами договору оренди № 127 від 31.12.2013 року, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Господарського та Цивільного кодексів України про оренду (найм).

Згідно з част.6 ст.283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст.286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Судом всьановлено, що пунктом 3.1 Договору оренди № 127 від 31.12.2013 року сторони погодили порядок та строк сплати орендної плати, а саме орендар зобов'язався щомісячно до 10 числа місяця, за який проводиться оплата, вносити орендну плату в розмірі 364,50 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто з огляду на приписи п.3.1 Договору оренди, відповідач мав сплатити орендну плату за користування торгівельним майданчиком № 11 за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року в сумі 4 374, 00 грн. (364,50 грн. х12 міс. = 4 374 грн.).

Відповідачем розрахунки по орендній платі проведено за період з січня по вересень 2015 року в загальній сумі 3280,50 грн. згідно з наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами.

Докази виконання відповідачем свого зобов'язання по сплаті орендної плати за період з жовтня 2015 року по грудень 2015 року у загальній сумі 1093,50 грн. у строки встановлені договором відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1093,50 грн. заборгованості по орендній платі є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 13 851,00 грн. неустойки за користування майном за час прострочення, заявленої на підставі ст.785 ЦК України.

Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 4.3.8 Договору сторони передбачили, у разі припинення або розірвання договору, орендар у 7-ми денний термін зобов'язується звільнити об'єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.

З аналізу викладених норм ст.785 ЦК України та п.4.3.8 Договору вбачається, що обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди пов'язується з моментом припинення договору найму. Така міра відповідальності як сплата неустойки передбачена за невиконання орендарем обов'язку щодо повернення орендованого майна в разі припинення договору.

Так, строк дії Договору оренди № 127 від 31.12.2013 року встановлено до 31.12.2014 року. Додатково угодою від 17.12.2014 року сторонами пролонговано даний Договір на термін з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Згідно з част.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.3 Договору оренди сторони погодили, якщо орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов'язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору подати орендодавцю письмову заяву з додаванням копії правовстановлюючих документів. За умовами відсутності в орендодавця заперечень договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку договір припиняє свою дію відповідно до п.6.1 договору.

Позивач, посилаючись на п.6.3 договору, вважає, що договір припинив свою дію 31.12.2015 року, оскільки відповідач за місяць до закінчення терміну дії даного договору не подав письмової заяви про намір укласти договір на новий термін.

Відповідно до п.7.3 Договору, взаємовідносини, що не врегульовані договором, регулюються законодавством України.

Згідно з ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

При цьому, вказана норма кореспондується із приписами ч.4 ст.284 ГК України.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди останній може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Тобто законодавець фактично передбачив переважне право та законне очікування відповідача на укладення з позивачем нового договору оренди майна (продовження його дії), за умови відсутності заперечень протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для продовження відносин найму стосовно орендодавця є, по суті, його мовчазна згода, яка виявляється у відсутності заперечень і вимог до орендаря повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, з боку ж орендаря бажання продовжувати відносини оренди висловлюється активними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору оренди.

Отже, враховуючи умови п.п.6.3, 7.3 Договору та ст.764 ЦК України, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір слід вважати таким, що припинив свою дію.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що позивач у відповідності до ст.764 ЦК України протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечував проти продовження користування позивачем орендованим майном.

Щодо повідомлення позивача № 14 від 19.01.2016 року шляхом радіомовлення про припинення дії договору та акт від 19.01.2016 про відмову від отримання відповідачем повідомлення про припинення дії договору, судова колегія зазначає, оскільки вказані документи є односторонніми, тому не можуть розцінюватись як належний доказ повідомлення відповідача про припинення дії договору.

Крім того, повідомлення позивача № 14 від 19.01.2016 року не було направлено на адресу відповідача у спосіб, встановлений сторонами відповідно до п.7.4 Договору оренди № 127.

Апеляційним судом критично оцінюється акту, складений позивачем 19.01.2016 року, адже зазначений акт про відмову від отримання відповідачем повідомлення про припинення дії договору складено лише працівниками ПР "Кооперативний ринок" без участі незаінтересованих осіб, при цьому в акті не зазначено місце його складання, а тому останній не може безумовно свідчити про належне повідомлення відповідача про припинення дії договору.

Варто також зазначити, що зі змісту зазначених вище документів вбачається, що позивач не заперечував щодо продовження строку дії договору оренди майна № 127 від 31.12.2013 року, а лише попереджав про припинення правовідносин сторін у зв'язку із закінченням терміну дії Договору.

Разом з тим, пунктом 4.2.5 Договору сторони погодили право орендодавця у разі якщо орендар після припинення дії договору в семиденний термін не звільнить об'єкт оренди на переміщення тимчасової споруди, що встановлена на орендованому торговельному місці, на штрафмайданчик ринку.

Позивач доказів переміщення тимчасової споруди орендаря на штрафмайданчик ринку до суду не подав.

За наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що сторонами на підставі ст.764 ЦК України пролонговано договір оренди № 127 від 31.12.2013 на період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. та відповідно з 01.01.2017р. по 31.12.2017р.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що договір оренди № 127 від 31.12.2013 на час звернення до суду продовжував діяти, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 13851,00 грн. неустойки за неповернення об'єкту оренди є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Інші заперечення позивача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані. Слід зазначити, що відкладення розгляду справи в порядку ст.77 ГПК України є правом суду, а не обов'язком, за наявності обставин, за яких спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А тому висновки інших судових рішень, зокрема у справах № 906/66/17, № 906/496/17, судом апеляційної інстанції у даній справі не беруться до уваги.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, на підставі ст.49 ГПК України у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у справі № 906/748/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/748/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.