Постанова № 70998325, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/5373/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві

до

Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду звернулось Центральне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві з позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в якому просило суд:

- скасувати постанову Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.02.2017р. (ВП № 53416799);

- зобов’язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження по вимозі № Ю-21 від 03.01.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.02.2017р. на адресу Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві надійшла постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.02.2017р. в якій вказувалось, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичної особи з кодом з кодом ЄДРПОУ 19259054 не знайдено з чим позивач не погоджується.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2017р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вирішив продовжити розгляд справи без участі представників сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції з вимогами про скасування постанови Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.02.2017р. (ВП № 53416799) та зобов’язання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження по вимозі № Ю-21 від 03.01.2017р.

Однак в матеріалах справи відсутня оскаржувана постанова, а додатково позивачем до суду не надана.

Окрім цього, з відповіді Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.03.2017р. вбачається, що виконавчий документ надійшов до виконання та його було передано державному виконавцю Бойко М.Д. 15.02.2017р. Відповідно до вимог п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», 17.02.2017р. державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в якому зазначено: «вимогами пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. У виконавчому документі та у заяві стягувача зазначено невірний код ЄДРПОУ боржника: 19259054, оскільки згідно даних ЄДР, юридичної особи з даним кодом ЄДРПОУ не існує.» (а.с. 6)

Таким чином, з вищезазначеного документу вбачається, що державним виконавцем винесено повідомлення від 17.02.2017р., а не постанову. (а.с. 5)

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відсутній предмет оскарження.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Я.І. Добрянська