Рішення № 70980927, 06.12.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2852/17

Номер провадження 2/570/1350/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

його представника адвоката ОСОБА_3,

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне вул.П.Могили 24) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

покликаючись на ненаданням відповідачів коштів на утримання їх малолітніх дітей, позивач у поданій до суду 10 липня 2017 року позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх двох малолітніх дітей у розмірі по 2 000 грн. на кожну дитину щомісячно.

У судовому засіданні позивач підтримала позов повністю і по аналогічних мотивах.

Відповідач позов визнав частково у розмірі половини прожиткового мінімуму на кожну дитину. По суті спору показав, що дружина безпідставно вигнала його з будинку в травні 2017 року, він поїхав на заробітки до Польші, і коли став заробляти кошти, вислав дружині на карточку у серпні 4 тис. грн. та у листопаді ще 4 тис. грн. По приїзду старшому сину привіз планшет, меншому солодощі.

Його представник, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, вважає, що 8 тис. грн., які дав батько дітей їх матері на їх утримання, що нею не заперечується, необхідно відмінусувати з суми аліментів.

Суд, заслухавши їх пояснення, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.214 ЦПК України зобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Відповідно до ст.16 цього Кодексу звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, сторони мають синів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Непорушним правом неповнолітньої дитини, закріпленим ст.51 Конституції, є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Крім того, такий обов’язок батьків передбачений ст.180 СК України.

Відповідач, на думку позивача, не надає позивачу достатніх коштів на утримання неповнолітньої дитини, що є підставою для стягнення аліментів. У п.17 постанови Пленуму ВС від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 роз’яснено: за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, із ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте має нерегулярні, мінливі доходи. Таку обставину відповідач не заперечує і суд визнає її такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 вказаної Постанови враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно працевлаштованим і має можливість виплачувати аліменти. Згідно з п.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини» незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими. Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб’єктивні права дитини на утримання її батьком є порушеними, визначений розмір аліментів при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину, з урахуванням її віку та потреб є обґрунтованим, не є завищеним в нинішніх умовах проживання, відповідає засадам розумності і справедливості та таким, що не створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Відповідач є особою працездатного віку, є фізично здоровою особою і може працювати та виконувати обов’язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначений розмір аліментів, який б забезпечував необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і повністю спростовуючих позицію позивача, відповідач не надав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгрунтованість позову по суті.

Відповідно до ч.1 ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови.

Відповідно до ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Позов до суду пред'явлений 10 липня 2017 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитину повинні стягуватися з указаної дати.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі, визначеному на день винесення рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2) щомісячно, починаючи з 10 липня 2017 року і до досягнення ними повноліття, аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1) в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області /№ рахунку 1217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, банк ГУДКСУ в Рівненській області ЄДРПОУ суду 26406260/ судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Повне судове рішення виготовлено 06 грудня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які не були при цьому присутні, отримання його копії.

Суддя: Кушнір Н.В.