Рішення № 70976373, 12.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/61/17 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 27 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 серпня 2017 року,

встановила:

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі Банк) звернулось з даним позовом, в якому просило стягнути в солідарному порядку з фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за договором овердрафту в сумі 17486 грн. 36 коп. та судові витрати.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2017 відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 та відмовлено у відкритті провадження до фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 2ст. 122 ЦПК України.

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що 06.03.2015 між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Позичальник) укладено договір № 232/03/2015 про надання овердрафту, згідно умов якого остання отримала кредит у вигляді овердрафту із лімітом у сумі 20000 грн. строком до 05.03.2016, з оплатою процентів за користування кредитом в розмір 34% річних.

У забезпечення виконання зобовязань за даним договором 06 березня 2015 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобовязання перед позивачем відповідати по зобовязаннях ОСОБА_3, які виникають з умов договору овердрафту. Банк посилається на порушення Позичальником умов договору овердрафту, внаслідок чого станом на 06 червня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 17486 грн. 36 коп.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Банк подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Неправильно застосовано положення ст. 559 ЦК України, та як наслідок невірно встановлено строк дії поруки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Банком було пропущено визначений законом строк звернення до суду з позовом до поручителя.

Однак з таким висновком суду не можна погодитися з огляду на наступне.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.03.2015 між ПАТ "Кредобанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (позичальник) укладено договір № 232/03/2015 про надання овердрафту. За умовами договору Банк зобовязується надати у власність позичальнику грошові кошти у національній валюті зі сплатою 34% річних строком до 05.03.2016 для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобовязується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним (а.с.9-14).

В якості забезпечення виконання зобов'язань по Договору овердрафту, 06.03.2015 між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобовязався відповідати перед кредитором у повному обсязі за виконання позичальником зобовязань щодо сплати основного зобовязання за Договором овердрафту №232/03/2015 від 06.03.2015 (а.с.23-24).

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1009цс17 від 14.06.2017.

Як вбачається із умов договору поруки «цей договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобовязання за кредитним договором» (п. 4.7 договору поруки, (а.с.23-24).

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Статтею 559 ЦК України передбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку установленого договором поруки; припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

В даному випадку сторони встановили строк дії поруки в п.4.7 договору поруки, отже договором поруки встановлено строк її припинення після закінчення трьох років від дня настання строку виконання основного зобовязання за кредитним договором.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 у справі №6-438цс15.

Таким чином,у відповідності до положень частини 4статті 559 ЦК України, підстав вважати, що у спірних правовідносинах порука припинена немає, оскільки позовні вимоги до поручителя були заявлені вчасно.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на момент звернення до суду заборгованість по договору овердрафту становить 17486 грн. 36 коп., яка складається із: основного боргу в сумі 16525 грн. 44 коп., простроченої комісії 19 грн. 93 коп. та 940 грн. 99 коп. пені (а.с. 6-8). Відповідачем будь-яких доказів у спростування вказаного розрахунку не надано.

З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак у відповідності до п. 4ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відтак, із ОСОБА_2 на користь Банку підлягають стягненню судові витрати в сумі 2893 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити.

Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 серпня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (код 09807862) заборгованість за кредитним договором № 232/03/2015 від 06.03.2015 в сумі 17486 грн. 36 коп. та 2893 грн. 80 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: