Рішення № 70967633, 05.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/2215/17

Провадження № 22-ц-/790/5110/17 Головуючий І інстанції: Колодяжна І.М.

Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого – Сащенко І.С.

суддів – Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря – Бойко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 24.05.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 24.05.2007 року було укладено кредитний договір №839/3/27/38/7-211, відповідно до якого банк надав останньому кошти в сумі 34985 дол. США зі сплатою 11% річних. Відповідач умови договору щодо своєчасного повернення коштів не виконав, у зв'язку з чим станом на 22.02.2017 року утворилася заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом - 28902,62 дол. США, за відсотками – 32263,41 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредиту – 9785,14 дол. США, пені за несвоєчасне повернення відсотків – 10220,48 дол. США.

Посилаючись на вказані обставини та виходячи з принципу розумності та справедливості, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 61166,03 дол. США., а саме: за кредитом - 28902,62 дол. США, за відсотками – 32263,41 дол. США.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а саме після закінчення строку дії договору. Вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції виходив із того, що трирічний строк для звернення до суду із позовом пропущено, оскільки останній платіж відповідач здійснив 30.09.2008 року.

Проте погодитись з такими висновками судова колегія апеляційного суду не може, оскільки суд дійшов його у зв’язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Встановлено, що 24.05.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №839/3/27/38/7-211 , відповідно до умов якого банк надав останньому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання гроші кошти в сумі 34985 дол. США зі сплатою 11% річних з погашенням суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно встановленого графіку з кінцевим строком повернення основної заборгованості до 10.05.2014 року.

Загальними зборами акціонерів 09.03.2010 року прийнято рішення про зміну типу товариства на публічне акціонерне товариство та змінено найменування (назву) банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч.1 ст.1048 ЦК).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зобов’язання за кредитним договором позивач виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується заявою про видачу готівки від 24.05.2007 року.

Відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

У суд першої інстанції відповідач через свого представника подав заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інте­ресу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Так, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, суд установив, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов’язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19.03.2014 року по справі №6-20цс14.

У зв’язку з наведеним висновок суду про початок перебігу позовної давності з дня останнього платежу не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами до 10 числа кожного місяця, а процентів — кожного 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.

Згідно штампу на конверті, банк звернувся до суду з позовом 03.04.2017 року.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають платежі, визначені графіком погашення заборгованості за квітень та травень 2014 року у сумі 416,48 та 417,16 дол. США відповідно, а всього - 833,64 дол. США.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення першої інстанції – скасуванню з підстав, передбачених ст.309 ЦПК України.

Питання про розподіл судових витрат судова колегія вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 , 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» – задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №839/3/27/38/7-211 на купівлю транспортних засобів від 24.05.2007 року у сумі 833,64 долари США.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір за подання позовної заяви у сумі 335,50 грн. та апеляційної скарги у сумі 369,05 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді