Постанова № 70955461, 05.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 925/1383/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Грищенко О.М. - довіреність б/н від 02.06.2016

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017

у справі № 925/1383/17 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Фермерського господарства "Вікторія"

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (відповідач 2)

про визнання угоди не дійсною і застосування наслідків недійсності угоди шляхом зобов'язання відповідача повернути 25057 грн. 09 коп. та повернути накази Господарського суду Київської області без виконання

В судовому засіданні 05.12.2017 відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 у справі №925/1383/17 прийнято позовну заяву Фермерського господарства "Вікторія", призначено справу №925/1383/17 до розгляду, задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення за наказами Господарського суду Київської області від 30.06.2016 у справі №911/1388/15 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, ст.ст. 32-34, 36, 37, 43 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача - 2 16.11.2017 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Корсакова Г.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2017, у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

05.12.2017 на електрону адресу суду від голови комісії з припинення (ліквідатор) фермерського господарства «Вікторія» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття уповноваженого представника у судове засідання 05.12.2017 через велику відстань між с. Благодатне Херсонської області, Високопільського району та м. Київ, відсутністю квитків на транспорт на вказану дату та забезпечення проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції. Заявником до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження викладеного.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання апеляційної інстанції 05.12.2017, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, причини неявки представника відповідача 1 суду не відомі.

Оскільки явка в судове засідання представників позивача та відповідача 1 обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду та відсутність підстав для задоволення клопотання голови комісії з припинення (ліквідатор) позивача про відкладення розгляду справи та призначення наступного судового засідання в режимі відеоканференції, оскільки ним належними та допустимими доказами не доведено неможливість прибуття в судове засідання апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали оскарження, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню в частині вжиття заходів до забезпечення позову, виходячи з наступного.

У жовтні 2017 Фермерське господарство "Вікторія" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про визнання угоди не дійсною і застосування наслідків недійсності угоди шляхом зобов'язання відповідача повернути 25057,09 грн. та повернути накази Господарського суду Київської області без виконання.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, якій позивач просить суд вжити наступні заходи забезпечення, а саме до набрання чинності рішення у справі зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі №911/1388/15 про стягнення грошових коштів з Фермерського господарства "Вікторія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

В обґрунтування цієї заяви позивач вказав на існування ймовірності реалізації арештованого майна Фермерського господарства "Вікторія" на виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 у справі № 911/1388/15.

Позивач вважає, що невжиття наведених заходів до забезпечення позову матиме наслідком порушення прав позивача, призведе до значних матеріальних втрат та ускладнить виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, серед яких є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному або іншому порядку.

Також вказаною статтею передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами; не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Отже перелік встановлених статтею 67 ГПК України заходів до забезпечення позову є вичерпним.

Згідно п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (надалі - постанова пленуму №16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд посилається на можливість Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області до завершення розгляду господарським судом цієї справи реалізувати арештоване на виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 у справі №911/1388/15 майно фермерського господарства "Вікторія", що утруднить або зробить не можливим виконання прийнятого у цій справі судового рішення у разі задоволення заявленої позивачем у позові вимоги про повернення вказаних наказів без виконання.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення гоcподарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, приймаючи спірну ухвалу місцевий господарський суд послався лише на доцільність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може, на його думку, утруднити чи взагалі унеможливлювати виконання рішення по даній справі.

При цьому, господарський суд взагалі не здійснив оцінку, яким саме чином не вжиття такого заходу забезпечення позову утруднить виконання рішення по цій справі, як цей захід співвідноситься з забезпеченням збалансованості інтересів сторін по цій справі, а також інших учасників процесу.

При винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом не було досліджено матеріалів виконавчого провадження №52943884 та №54943752.

Так, постановою Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області від 21 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження №52943884 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 30 червня 2016 року по справі №911/1388/16 про стягнення із Фермерського господарство „ВІКТОРІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 20 000,00 грн.

Постановою Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області від 21 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження №52943752 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 30 червня 2016 року по справі №911/1388/16 про стягнення із Фермерського господарство „ВІКТОРІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»157 186,44 грн. штрафу, 5 322,75 грн. витрат на послуги адвоката та 2 357,80 грн. судового збору. Всього 164 866,99 грн.

Натомість відповідно до постанов Високопільського РВДВС ГТУЮ у Херсонській області від 06.10.2017 накази Господарського суду Київської області від 30.06.2016 у справі № 911/1388/16 повернуті стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставами для винесення вказаних постанов слугувало те, що каса підприємства відсутня, зібраний врожай з земель постійного користування та суборендованих земельних ділянок в 2017 році в кількості 50 т. гороху був описаний та на нього накладено арешт Високопільським РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області. В подальшому описане майно, а саме горох було направлено для реалізації через систему електронних торгів арештованого майна «Сетам». Однак зберігачем майна було допущено його приховування та розтрату. Матеріали щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності направлені до правоохоронного органу. На відомі рахунки боржника накладено арешт. Нові рахунки не відкривались. Іншого майна, цінностей, грошових коштів, транспортних засобів на яке можливо звернути стягнення за боржником не виявлено.

Оскільки на момент звернення позивача з позовом та заявою про забезпечення позову до суду 30.10.2017, та на день прийняття судом 02.11.2017 ухвали про забезпечення позову та зупинення стягнення за наказами суду, існували постанови від 06.10.2017 органу виконавчої служби про повернення виконавчих документів стягувачу у справі №911/1388/15, у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для зупинення стягнення за наказами суду від 30.06.2016 у справі №911/1388/15.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтувалось лише на припущеннях, що не може бути достатньою підставою для його задоволення, у розумінні ст. 66 ГПК України.

Таким чином, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин порушень прав позивача, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, з яким пов'язується застосування обраного заходу до забезпечення позову.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 у справі №925/1383/17 підлягає скасуванню в частині задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 у справі №925/1383/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.11.2017 у справі №925/1383/17 в частині задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - скасувати.

3. У задоволенні заяви Фермерського господарста "Вікторія" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

4. Матеріали оскарження у справі №925/1383/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

І.А. Іоннікова