Рішення № 7093766, 22.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/595 22.10.09

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіки Крим та місті Севастополі До Верховної Ради Автономної Республіки Крим

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд майна Автономної Республіки Крим

Про визнання недійсною постанови № 558-3/03 від 21.05.2003 р.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Погорілко Н.М. (за дов. № 90 від 14.10.2009 р.)

Від відповідача Ганіна І.Л. (за дов. № 28-43/153 від 22.04.2009 р.)

Від третьої особи Аметов С.Д. (за дов. № 155-Д від 29.12.2008 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до Верховної Ради Автономної Республіки Крим про визнання недійсною постанови № 558-3/03 від 21.05.2003 р. «Про перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим, та підлягає приватизації у 2003 році».

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутні повноваження на включення майнового комплексу бази відпочинку «Мис Айя»до обєктів, що підлягають приватизації, оскільки він належить до державної власності.

Ухвалою суду від 06.09.2007 р. було порушено провадження у справі № 6/595 та залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд майна Автономної Республіки Крим.

23.10.2007 р. провадження у справі № 6/595 зупинено до вирішення справи № 17/367.

Позивач звернувся до суду з заявою про поновлення провадження у справі, яка мотивована усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від 30.07.2009 р. було поновлено провадження у справі № 6/595 і призначено її розгляд на 24.09.2009 р..

Представники учасників процесу на виклик суду не зявились.

На адресу суду надійшла телеграма, направлення від імені Фонду майна Автономної Республіки Крим, з проханням відкласти розгляд справи.

У звязку з неявкою у судове засідання представників учасників процесу, невиконанням ними вимог ухвали суду від 30.07.2009 р., враховуючи клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, судом було відкладено розгляд справи на 22.10.2209 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що діяв в межах своїх повноважень, оскільки майно належить Автономній Республіці Крим, у звязку з чим позовні вимоги є безпідставними.

Третя особа заперечила проти позову з аналогічних підстав.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.05.2003 р. постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 558-3/03 «Про перелік майна, що належить Автономної Республіки Крим та підлягає приватизації у 2003 р.»було затверджено перелік майна належного Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації у 2003 році (далі - Постанова).

До Переліку майна, що підлягає приватизації, включена частина майнового комплексу бази відпочинку «Мис Айя», визначеного як майно, що належить Автономній Республіці Крим у вигляді частини майнового комплексу бази відпочинку «Мис Айя», як майно, що не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Юждорстрой», і розташованого за адресою: 99805, м. Севастополь, с. Ор лине.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1994 р. № 238 «Про розмежування державного майна між загальнодержавною власністю та власністю Республіки Крим», до власності АР Крим передається майно орендних підприємств, що розташоване на її території.

Згідно зі ст. 26 Конституції Автономної Республіки (далі - АР) Крим, Верховна Рада АР Крим визначає порядок управління майном, що належить АР Крим.

У межах своїх конституційних повноважень, Верховна Рада АР Крим затвердила цілий ряд актів, якими врегульоване питання щодо управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Загальний порядок управління майном, що належить автономній Республіці Крим, затверджено постановою Верховної Ради АР Крим від 21.04.1999 р. № 459-2/99 «Про Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або переданим в її управління». Цим Положенням визначені обєкти та субєкти управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, встановленні повноваження субєктів управління та інші питання.

Фонд майна АР Крим, відповідно до вищевказаного Положення та положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Уряду АР Крим від 02.11.1995 р. № 325, здійснює повноваження, зокрема, органу управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, що не увійшло до статутних фондів, створених в процесі приватизації господарських товариств.

Пунктом 3 статті 138 Конституції України до віддання Автономної Республіки Крим віднесене управління майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Аналогічні повноваження Автономної Республіки Крим закріплено п.10 ч.1 ст.18 Конституції АР Крим.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передано в її управління, затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 21.04.1999 р. № 459-2/99, субєктом права власності Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Згідно зі ст. 86 Цивільного кодексу Української РСР та ст. 4 Закону України «Про власність», які були чинним на момент прийняття оспорюваних актів, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим»та п. 5 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесене визначення порядку управління майном, що належить Автономній Республіці Крим та визначення переліку майна, що підлягає і не підлягає приватизації. Відповідно до підпункту 5.2 пункту 5 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, рішення про приватизацію майна, що належить Автономній Республіці Крим, приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 17/367 від 17.12.2008 р. по справі за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Верховної Ради Автономної Республіки Крим встановлено наступне.

Орендне підприємство трест «Юждорбуд»увійшло до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Майно бази відпочинку «Мис Айя», перебуваючи на балансі підприємства, що увійшло до складу автономії, не може бути віднесено до державної власності, не зважаючи на його територіальне розташування. Оскільки база відпочинку «Мис Айя» перебувала на балансі «Юждорбуд», а він, в свою чергу, відносився до власності Автономної Республіки Крим, база відпочинку є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

В 1997 році була здійснена приватизація орендного підприємства трест «Юждорстрой»шляхом створення відкритого акціонерного товариства. У ході приватизації тресту «Юждорстрой»база відпочинку «Мис Айя»не увійшла до статутного фонду створеного ВАТ, але залишилась на його балансі.

Реалізуючи свої повноваження, Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла постанову від 15.03.2000 р. № 982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим», згідно з якою ВАТ «Юждорбуд», разом з майном бази відпочинку «Мис Айя», включено до складу майна Автономної Республіки Крим.

Відповідно до витягу з Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), який надано Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві 08.05.2007 р. за № 21-10/2787, база відпочинку «Мис Айя»(код 31156076) є окремою юридичною особою з організаційно-правовою формою господарювання державне підприємство. Тобто, база відпочинку «Мис Айя»не є структурним підрозділом тресту «Юждорстрой», що розташовується на території м. Севастополя, і відноситься до майна Автономної Республіки Крим.

Таким чином, рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 17/367 від 17.12.2008 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 р. та Вищого господарського суду України 21.05.2009 р. встановлено, що майновий комплекс база відпочинку «Мис Айя»є майном Автономної Республіки Крим.

Твердження прокурора та позивача по справі про те, що право власності на будівлі бази відпочинку «Мис Айя»літер А, Б, З, Г, Е, Ж за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона ЮБК, № 33, зареєстровано за державою Україна в особі Державної служби автомобільних доріг України Міністерства транспорту та звязку України (відповідно до свідоцтва від 12.12.2002 р.) є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки постановою Господарського суду АР Крим від 19.11.2007 р. по справі № 2-20/15572-2007А державна реєстрація права власності за державою Україна в особі Державної служби автомобільних доріг України Міністерства транспорту та звязку України на обєкти нерухомого майна, що входять до складу бази відпочинку «Мис Айя»: спальний корпус (літера А), будівля медпункту (літера Б), будівля дизельної (літера З), будівля каналізаційної насосної станції (літера Є, Ж), була скасована.

Таким чином, Верховна Рада АР Крим мала повноваження приймати рішення про включення майна, що належить Автономній Республіці Крим, у вигляді частки майнового комплексу бази відпочинку «Мис Айя», визначеного як майно, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Юждорстрой», до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації у 2003 році.

Також суд не вбачає підстав, для визнання недійсною Постанови в частині включення до переліку майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації у 2003 році іншого майна, оскільки жодними доказами позивачем не доведено, що майно наведене в переліку, належить до державної власності.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування обставин, на які сторона посилається, покладено на сторону.

Позивачем не доведено обставин щодо невідповідності закону постанови Верховної Ради АР Крим від 21.05.2003 р. № 558-3/03 «Про перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації у 2003 році». За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки постанова Верховної Ради АР Крим від 21.05.2003 р. №558-3/03 прийнята на основі конституційних повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, підстави для визнання її недійсною за рішенням суду відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 11.12.2009 р.