Постанова № 70891570, 01.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2017 року № 826/90/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві

третя особа ПАТ «БМ Банк»

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2016

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2016 № 0021501306, № 0021511306, № 0021521306 щодо сплати податкових забов'язань та штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем норм Податкового кодексу України є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Від представника третьої особо надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка .

За результатами проведеної перевірки ДПІ складено акт від 06.02.2016р. №521/26-57-13-06/НОМЕР_1, яким встановлено порушення «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, а також пп.1.2, 1.3, п.161 підр.10, розд. ХХ Податкового кодексу України та пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1, п. 179.2 ст.179 Податкового кодексу України. А сама ОСОБА_2 не задекларувала дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

На підставі встановленого порушення, ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 21.12.2016р. №0021521306 на суму 13423,70грн. (основний платіж - 10738,96 грн, штрафні санкції - 2684,74грн.), №0021501306 на суму 178221,36грн. (основний платіж - 142577,09грн., штрафні санкції - 35644,27грн.), №0021511306 на суму 170,00грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством «БМ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» та ОСОБА_1 укладено договір Невідновлюваної кредитної лінії № 568/150908 від 15.09.2008 року.

Відповідно до ч. 1 Кредит надається у формі невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами в межах Ліміту кредитної лінії в іноземній валюті в сумі 92000,00 доларів США, за умови своєчасної сплати Позичальником в повному обсязі всіх платежів, передбачених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 446384 грн. 00 коп. за курсом Національного банку України на день укладення договору. Процентна ставка за користування кредитом складала 16% річних.

15.06.2016 Позивачем направлено лист керівнику AT «БМ Банк» з проханням зменшити остаточну суму кредиту в два рази. У свою чергу, позивач у своєму листі зобов'язувався заплатити 50% від суми зазначеного боргу, а саме 33000 доларів США одним платежем протягом одного місяця.

Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», у своєму листі від 02.07.2015, повідомило позивача про те, що рішенням кредитного комітету погоджено повне врегулювання правовідносин за кредитним договором № 568/150908 від 15.09.2008 при умові погашення заборгованості за кредитом у сумі 33000 доларів США.

07.08.2015 між ПАТ «БМ Банк» та Позивачем було укладено Додатковий договір від 07.08.201.

Відповідності до п. 1.2 додаткового договору клієнт зобов'язується на момент підписання цього Додаткового договору оплатити Банку кошти в розмірі 33000 доларів США.

Згідно п. 1.3 Додаткового договору від 07.08.2015, Банк, відповідно до ст. 605 ЦК України на момент підписання цього Додаткового договору, здійснює прощення частини боргових зобов'язань, що обчислюється як сума залишків на рахунках на день сплати: строкова заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за кредитом.

Крім того, п. 4 Додаткового договору, сторони дійшли згоди припинити з 07.08.2015 дію Кредитного договору №568/150908 від 15.09.2008.

Також Банком видана довідка від 07.08.2015 № БТ-1763/08-15, якою ПАТ «БК «Банк» підтвердив, в повному обсязі, виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором № 568/150908 від 15.09.2008.

Однак, податковим органом на суму прощених процентів, винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки на думки відповідача це є доходом позивача з якого необхідно сплатити податок.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3 ст.164 ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

У відповідності до абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Разом з тим пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як встановлено судом Позивачу прощено нараховану раніше частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками, а відтак, з урахуванням вимог пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, сума в розмірі 33323,74 долари США не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку, внаслідок чого нарахування позивачеві суми податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.

Враховуючи викладене, винесення податкових повідомлень-рішень від 21.12.2016р. №0021521306 на суму 13423,70грн. (основний платіж - 10738,96 грн, штрафні санкції - 2684,74грн.), №0021501306 на суму 178221,36грн. (основний платіж - 142577,09грн., штрафні санкції - 35644,27грн.), №0021511306 на суму 170,00грн.є неправомірним, оскільки у позивача не виникало обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб.

Суд також, звертає увагу на наступне.

ДФС України своїм листом від 01.08.2016р. №8077/Л/99-99-13-02-03014 повідомив наступне. А саме: «Так, підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено п.8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Тобто, не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п.8 підр.1 р.ХХ Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2016р. №0021521306, №0021501306, №0021511306.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21.12.2016 № 0021521306, № 0021501306, № 0021511306.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук