Постанова № 70889717, 11.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі коллегії:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, треті особи - Управління патрульної поліції у м.Дніпрі Департаменту патрульної поліції, Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, треті особи - Управління патрульної поліції у м.Дніпрі Департаменту патрульної поліції та Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції по позбавленню премії в розмірі 3750,97грн. у квітні місяці 2017 року, лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції;

- стягнути (зобов’язати нарахувати та виплатити) з Департаменту патрульної поліції на користь лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції заробітну плату (премію) в розмірі 3750,97 грн. за квітень 2017 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем вчинено протиправно дії щодо виплати позивачу грошового забезпечення за квітень 2017 року, через що останній за вказаний період отримав на 3750,97 грн. менше ніж мав отримати. При цьому, жодних порушень службової дисципліни під час несення служби, що могли стати підставою для зменшення та/або перерахунку премії не було.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та не заперечували щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те що виплата позивачу грошового забезпечення за квітень 2017 року здійснена відповідно до норм чинного законодавства та жодних порушень процедури таких нарахувань та виплати допущено не було.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити та не заперечував щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Треті особи у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положеньст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.01.2016р. № 9 о/с позивача призначено на посаду інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції.

Згідно довідки від 29.05.2017р. №1070 грошове забезпечення позивача складає 8223,35грн., в тому числі: посадовий оклад – 2400,00грн., оклад за спеціальним званням – 1400,00грн., надбавка за вислугу років – 190,00грн., премія – 4233,35грн.

Відповідно до довідки про доходи від 29.05.2014р. за №1071 в квітні 2017 року позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 4472,38грн., яка на думку позивача, є меншою на 3750,97грн.

Отже, незгода позивача із розміром виплаченого грошового забезпечення у квітні 2017 року і стала підставою для звернення з означеним позовом до суду.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VІІІ), який 2 липня 2015 року прийняла Верховна Рада України та який набрав чинності 7 листопада 2015 року.

Як передбачено ч.1 ст.94 Закону №580-VІІІ, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі – Порядок), який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016р. за №669/28799, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 13 Розділу 1 Порядку виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць.

Так, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 13.03.2017р. №1209 позивачу, який навчається на п'ятому курсі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, на підставі рапорту останнього була надана додаткова оплачувана відпустка тривалістю 20 діб з 13 березня по 01 квітня 2017 року на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.

Відповідно до абз. 5 п. 8 Розділу 3 Порядку поліцейським на період проведення вступного конкурсу (вступних випробувань, співбесіди) до вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, а також за час навчання у вищих навчальних закладах на період проведення сесії надається додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення за посадою, крім премії.

Разом з тим, як слідує з розрахункового листа за березень – квітень 2017 року, позивачу у березні 2017 року нараховано та виплачено повний розмір щомісячної премії за 31 день в розмірі 4223,35 грн.

На виконання вимог п.8 Розділу 3 Порядку та враховуючи, що позивачу у березні 2017 року надано додаткову оплачену відпустку тривалістю 20 діб, в той час як премію за березень 2017 року виплачено за повний робочий місяць, відповідачем в квітні 2017 року зроблено перерахунок надмірно нарахованої премії за березень 2017 року, що підтверджується вищевказаним розрахунком та листом від 31.05.2017р. за вих. №2679/41/5/03-2017р.

Також, судом встановлено, що на підставі заяви позивача від 01.03.2017р. з його грошового забезпечення утримується членські профспілкові внески у розмірі 3% від грошового забезпечення.

Так, у квітні 2017 року з грошового забезпечення позивача утримано членські профспілкові внески у сумі 134,17грн.

В силу приписів підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Із наведеної законодавчої норми вбачається, що встановлення премій є правом керівника, а не його обов'язком, а також встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

При цьому, вищевказані премії до грошового забезпечення не можуть бути визнані обов'язковими для нарахування та оплати позивачу в максимальних розмірах. Керівнику надано право встановлювати розмір виплат у нормативно встановлених межах і з урахуванням не лише займаної посади працівника, але й інших обставин, зокрема, особистого вкладу в загальний результат служби.

Пунктом 12 розділу ІІ Порядку встановлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Наказом ДПП Національної поліції України від 14.12.2015 року №60 затверджено, зокрема, Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції (далі Положення).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення за результатами служби за місяць розмір премії визначається за такими показниками:

- неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та поліцейського;

- професійність виконання своїх службових обов’язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

- виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції; виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів поліції у містах);

- своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів поліції;

- стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів;

- виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

- вживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; службова дисципліна.

Згідно підпункту 2.5 пункту 2 Положення зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника Департаменту патрульної поліції і повідомляється поліцейським під розписку.

Умови зменшення розміру або позбавлення премії встановлені пунктом 4 Положення.

Підпункт 4.1 пункту 4 Положення передбачає, що у разі несвоєчасного виконання та/або неналежної організації виконання в установлені строки завдань поліцейськими, начальники органів структурних підрозділів патрульної поліції, начальники управлінь, самостійних відділів, секторів Департаменту патрульної поліції мають право зменшувати розмір премії.

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Положення начальник Департаменту патрульної поліції має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково за:

- невихід на службу без поважних причин;

- уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп’яніння);

- порушення статутних правил несення служби у добовому наряді або під час патрулювання;

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо збереження державної таємниці;

- порушення службової дисципліни;

- скоєння аварій, подій, пов’язаних із загибеллю людей з вини поліцейського під час виконання ними службових обов’язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вжили заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам);

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до псування спеціальної техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров’ю поліцейським або інших осіб.

Згідно підпункту 4.4 пункту 4 Положення поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформляється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії поліцейських протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Як слідує з матеріалів справи, т.в.о. командира роти №3 батальйону №3 ОСОБА_5, керуючись п.2.2.37 Посадової інструкції командира роти УПП в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції, затвердженої Департаментом патрульної поліції від 15.02.2017р. №789, подано рапорт старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 щодо зменшення розміру премії ОСОБА_4 на 1000,00грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім покладених на нього службових обов’язків.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1932 від 14.04.2017р. на виконання Закону України «Про Національну поліцію», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», від 8 лютого 2017 року № 71 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15», від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Департаменту патрульної поліції від 25 листопада 2016 року №4377, та з метою підвищення рівня соціального захисту працівників патрульної поліції, установлено розміри премій працівникам Департаменту патрульної поліції за квітень 2017 року.

Відповідно до списку на преміювання поліцейських підрозділ УПП в м. Дніпрі ДПП за квітень 2017 року позивачу зменшено премію на 1000,00грн.

З вищевказаним списком позивача було ознайомлено під підпис, що підтверджується списком ознайомлення про зняття премії батальйон №3 за квітень 2017 року, а тому безпідставними є посилання позивача щодо неповідомлення його про це.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що при зменшені розміру премії ОСОБА_4 відповідачем було враховано результати його служби, а саме, неналежне виконання службових обов’язків, доказів та обґрунтованих пояснень щодо спростування означеного позивачем не надано.

При цьому, позивачем не заявлено позовної вимоги щодо скасування наказу №1932 від 14.04.2017р. в частині преміювання ОСОБА_4

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а відтак суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.