Постанова № 7087181, 03.11.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03.11.2009 С права № 2-а-414/09/2770

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняКолб Т.П.

за участю представників сторін:

представник позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3- ОСОБА_4 довіреність № 923 від 15.04.09 ; представник відповідача Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя- Токарева Любов Володимирівна довіреність № 22/10-013 від 26.09.08 ; представник відповідача Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя- Новікова Інна Василівна довіреність № 11/10-013 від 23.04.08 ; представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружний адміністративний суд міста Севастополя (суддя Єфременко О.О. ) від 25.06.09 у справі № 2-а-414/09/2770 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014) Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі (вул. Балаклавська, 9,Севастополь,99011) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання здійснити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Єфременко О.О.) від 25 червня 2009 року у справі № 2-а-414/09/2770 позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання здійснити певні дії було задоволено у повному обсязі. Визнані незаконними дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 14 травня 2009 року № 0000591720/0 про зменшення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 614492,00 грн. Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополя було зобовязано надати Головному управлінню Державного казначейства України у м. Севастополі висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 614492,00 грн. Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3. Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі зобовязано перерахувати з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 614492,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25 червня 2009 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при ухваленні судового рішення норм матеріального права, а саме підпункту 7.7.7, 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 ( у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 6/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445. Заявник апеляційної скарги вважає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами субєктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні основних фондів та товарів є, як і для платників податку на додану вартість юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник другого відповідача Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі у судове засідання не зявився. Причина неявки суду не відома. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування судом усіх обставин справи, що мають суттєве значення для справи. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача посилався на доведений факт застосування придбаного обєкту нерухомості у господарської діяльності позивача та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25 червня 2009 року без змін.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2009 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000591720/0 про зменшення Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у сумі 614492,00 грн.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 614492,00 грн. сталися висновки податкової інспекції про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у зазначеній сумі, викладені у акті позапланової невиїзної перевірки Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2008 року з правових відносин з ЗАТ «Севастопольстрой» ЄДРФОУ 01271342 за вересень, жовтень 2008 року від 14 травня 2009 року № 416/1720/НОМЕР_2.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків податкової інспекції про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2008 року сталися висновки про неправомірне включення позивачем у склад податкового кредиту з ПДВ у вересні 2008 року суми витрат по сплаті податку на додану вартість при придбанні позивачем, який є платником ПДВ, у вересні 2008 року обєкту нерухомості у ЗАТ «Севастопольстрой» комплексу будинків, будівель та споруд, що знаходиться за адресою м. Севастополь, вул.. Вакуленчука, 33 загальною площею 1748,10 кв.м. на суму 4365000 грн., у тому числі ПДВ, за договором купівлі-продажу від 19 серпня 2008 року.

Вказане у договорі майно було передано позивачу за актом прийому-передачі від 19 серпня 2008 року та проведені розрахунки платіжними дорученнями від 20 серпня 2008 року № 592 на суму 158400,00 грн., № 593 від 19 серпня 2008 року на суму 873000,00 грн., № 154 від 19 серпня 2008 року на суму 3333600,00 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 727500,00 грн.

Спірні правовідносини виникли у звязку з тим, що придбаний обєкт нерухомості зареєстрований у БТІ за ОСОБА_3 не як за субєктом господарювання, а як за фізичною особою, тому, на думку відповідача, позивач не має права на включення у суму податкового кредиту суми витрат по сплаті ПДВ.

Судова колегія вважає, що такі висновки податкової інспекції є помилковими у звязку з наступним.

Реєстрація обєкту нерухомості за позивачем як фізичною особою здійснена у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 із змінами та доповненнями, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, згідно до якого дійсно передбачена реєстрація прав власності або за фізичними особами або за юридичними особами. Діючим законодавством України не передбачена реєстрація прав власності на нерухоме майно за фізичними особами підприємцями.

Але, вказані обставини не впливають на право фізичної особи-підприємця на включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ у звязку з придбанням обєктів нерухомості, з метою використання їх у господарської діяльності.

З нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу комплексу будинків, будівель та споруд за адресою м. Севастополь, вул.. Вакуленчука, 33 від 19 серпня 2008 року вбачається, що позивач придбав нерухоме майно саме як приватний підприємець, розрахунки за договором проведенні з розрахункового рахунку позивача як субєкта господарювання, податкові накладні за операцією по придбанню нерухомого майна надані позивачу як фізичної особі-підприємцю. Використання позивачем комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою м. Севастополь, вул.. Вакуленчука, 33, у господарської діяльності як фізичної особи-підприємця підтверджується актом вводу у експлуатацію вказаного обєкту від 25 вересня 2008 року, довідкою з амортизації основних фондів, згідно до якої на обєкт нерухомості начисляються амортизаційні відрахування у розмірі 2%, торгівельним патентом на право здійснення підприємницької діяльності у сфері оптової торгівлі за № 253743, який наданий на торговий обєкт позивача склад по вул.. Вакуленчука, 33 у м. Севастополі; довідкою № 2705002536 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та реєстраційним посвідченням за № 2705002536 про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій для здійснення розрахункових операцій у господарський одиниці складі за адресою м. Севастополь, вул.. Вакуленчука, 33.

Відповідач не заперечує проти наявності вказаних доказів, та не заперечує проти того, що позивач дійсно здійснює підприємницьку діяльність у обєкті нерухомості за адресою м. Севастополь, вул.. Вакуленчука, 33.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Вважаючи, що позивач як субєкт господарювання придбав основні фонди, які використовує у поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності, має відповідні податкові накладні у звязку з придбанням цих основних фондів, фактично сплатив податок у попередніх податкових періодах постачальнику (продавцю) основних фондів, то судова колегія вважає, що позивач не припустив порушення вимог підпункту 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 614492 грн., тому суд першої інстанції правильно скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 14 травня 2009 року за № 0000591720/0.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у декларації за жовтень 2008 року позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування не тільки відємне значення податку, яке створилося за операцією з придбання обєкту нерухомості, но й за іншими операціями. При цьому, актом від 24 грудня 2008 року за № 2196/17-247 «Про результати позапланової виїзної ДПІ у Гагарінському районі перевірки СГД ОСОБА_3 (іпн.НОМЕР_2), з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2008 року»(т.1 а.с. 16-27) було підтверджено відображене позивачем в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 115582 грн., у тому числі 107492 грн. по операціям з ВАТ ПБК «Славутич» та 8090 грн. по операціям з іншими постачальниками з обсягом поставки менш 3% від суми податкового кредиту. Але, спірним податковим повідомленням рішенням зменшено усю суму бюджетного відшкодування.

Що стосується визнання судом першої інстанції незаконним дій Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя та зобовязання Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя надати Головному управлінню державного казначейства України у м. Севастополі висновок про відшкодування позивачу з Державного бюджету України суми ПДВ за жовтень 2008 року у сумі 614492,00 грн. та зобовязання Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі перерахувати з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 614492,00 грн., то судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково ухвалив судове рішення у даній частині у звязку з наступним.

По - перше, суд першої інстанції не вказав які саме дії податкової інспекції він визнає незаконними. Не зазначив і позивач у заяві про збільшення та зміну позовних вимог (т.1 а.с. 57-60) які саме конкретні дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя вин просить визнати незаконними, а саме чи дії стосовно проведення повторної позапланової невиїзної перевірки за декларацією за жовтень 2008 року чи дії щодо ненадання у відповідний строк органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або будь-яки інші дії.

По-друге, відповідно до підпунктів 7.7.4, 7.7.5, 7.7.7, 7.7.8 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за насідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2008 року позивач надав до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, де у рядках 25 та 25.1 зазначив, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок становить 614516 грн. До вказаної податкової декларації було надані відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Протягом з 15 грудня по 19 грудня 2008 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі у встановлений 30-денний строк здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2008 року, про що складений акт від 24 грудня 2008 року за № 2196/17-247. За результатами перевірки було підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 115582 грн., у тому числі 107492 грн. по довідці зустрічної перевірки від 18 грудня 2008 року № 520/08-04 ДПІ з ВПП у м. Запоріжжі ВАТ ПБК «Славутич» та 8090 інші постачальники з обсягом поставки менш 3% від суми податкового кредиту.

Бюджетне відшкодування у сумі 498910 грн. на момент перевірки не було підтверджено у звязку з відсутністю результатів зустрічної перевірки ЗАТ «Севастопольстрой» від ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя. Також було встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 24 грн. у звязку з арифметичною помилкою платника податку.

З акту позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року від 14 травня 2009 року № 416/1720/2402018230 вбачається, що після одержання Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя матеріалів зустрічної перевірки ЗАТ «Севастопольстрой»від 16 січня 2009 року № 9/23-1/01271342 та Довідки КП «Бюро технічної інвентаризації й державної реєстрації обєктів нерухомого майна» Севастопольської міської ради від 12 травня 2009 року, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя 14 травня 2009 року проведена позапланова невиїзна перевірка позивача за декларацією з ПДВ за жовтень 2008 року та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для висновків про неправомірні дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя.

Вважаючи, що згідно до положень підпункту 7.7.8 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»обовязок податкової інспекції по наданню органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету виникає протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення після закінчення процедури судового оскарження, судова колегія вважає, що зобовязання податкової інспекції по наданню відповідного висновку органу державного казначейства, а останнього здійснити відповідні перерахування є у даному випадку передчасним, тому що вказані обовязки у відповідачів ще не виникли.

Але, суд першої інстанції на дані обставини увагу не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у гагарінському районі м. Севастополя задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25 червня 2009 року у справі № 2-а-414/09/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя від 14 травня 2009 року № 0000591720/0.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту складання постанови у повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 листопада 2009 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.В.Дугаренко В.А.Омельченко