Постанова № 7087164, 27.10.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27.10.2009           Справа № 2-а-7455/08/1/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Лядової Т.Р. , Щепанської О.А. секретар судового засідання          Колб Т.П.                              

за участю представників сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Зора"- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зора" на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 23.03.09 у справі № 2-а-7455/08/1/0170

за позовом Приватного підприємства "Зора" (вул. Будівельників, 1, кв.8, Артек, Ялта, місто, Автономна РеспублікаКрим,98645)

до           Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання дій протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Трещова О.Р.) від 23 березня 2009 року у справі № 2-а-7455/08/1 ( № 2-а- 7455/08/1/0170) у задоволенні позову Приватного підприємства «Зора» до Державної податкової інспекції у м. Ялта про визнання дій протиправними та скасування рішення було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Приватне підприємство «Зора» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 березня 2009 року, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи а висновки суду про встановлення обставин не є вичерпними і не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Так, заявник апеляційної скарги вказує, що відповідачем не надані направлення на проведення перевірки як не наданій і відповідний план щодо проведення перевірки. Факти допуску посадових осіб податкової інспекції до перевірки не може бути підставою для висновків суду щодо законності проведення перевірки. Заявник апеляційної скарги посилається на очевидні дописки у акті перевірки, на які суд першої інстанції увагу не звернув і не надав даної обставині належної оцінці. У клопотанні від 05 вересня 2009 року позивач посилається на Наказ Державної податкової адміністрації України № 327 щодо порядку проведення перевірок та ще раз наполягає на відсутності у відповідача відповідного плану - графіку перевірок.

У судових засіданнях представник заявника підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 березня 2009 року відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з’ясування усіх обставин справи, що мають значення для вирішення справи. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вказав, що вимоги до податкового органу проводи планову перевірку за письмовим рішенням керівника, надіслання письмового повідомлення платнику податків про проведення перевірки, які встановлені частинами 2 і 4 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» стосуються лише документальних перевірок.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Ялта прийнято рішення за № 0011272303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Приватного підприємства «Зора»у сумі 4500,00 грн. відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підставою для прийняття вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій сталися висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 23 серпня 2008 року № 01120745/23-30 з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу у торгівельному об’єкті –АГЗС у смт. Гурзуф, вул.. Ялтинська, 22 про порушення Приватним підприємством «Зора»вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося у невідповідності суми готівкових коштів на місце проведення розрахункових операцій сумі готівкових коштів, що зазначено у денному звіті РРО, а саме – на місце проведення розрахунків знаходилася сума грошових коштів у розмірі 0,00 грн., в той час як згідно до денного звіту РРО, сума готівкових коштів складає 900,00 грн. Штрафні фінансові санкції застосовані у п’ятикратному розмірі суми невідповідності (900,00 грн. х 5= 4500,00 грн.).

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 22 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місце проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач вважає, що перевірку АГЗС у смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, 22 з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу, що проведено Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим, здійснено відповідачем у порушення вимог діючого законодавства України, а висновки акту перевірки від 23 червня 2008 року про незабезпечення відповідності суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, що зазначена у денному звіті РРО – не відповідають дійсності.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка АГЗС у см. Гурзуф, вул.. Ялтинська, 22, що належить Приватному підприємству «Зора» здійснено посадовими особами податкової служби Кобильським О.О. та Рудько М.М., які зареєструвалися у Журналі реєстрації перевірок ПП «Зора», вказав, що перевірку здійснено на підставі направлень за № 02474 від 22 серпня 2008 року та за № 02473 від 22 серпня 2008 року.

Судової колегії надано Наказ за № 503 Державної податкової адміністрації України від 30 липня 2008 року «Про надання допомоги органам ДПС в АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Миколаївський, Одеській, Херсонській областях та м. Севастополі на період проведення курортного сезону 2008 року» з додатком та Журнал обліку працівників, що прибувають у відрядження у Державну податкову інспекцію у м.Ялта, з яких вбачається, що Кобильський О.О. та Рудько М.М. є посадовими особами органів податкової служби Полтавської області та перебували у Державній податковій інспекції у м. Ялта АР Крим у відрядженні з метою здійснення належного рівня контролю податкових органів за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення готівкових та касових розрахунків, наявністю ліцензій і патентів та вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення такими суб’єктами господарювання сплати податків, зборів, обов’язкових платежів у повному обсязі.

В матеріалах справи є направлення від 22 серпня 2008 року за № 002473 та за № 002474, з яких вбачається, що Рудько Марині Миколаївні та Кобільському Олексію Олександровичу було доручено начальником ДПІ у м. Ялта Охріменко В.П. проведення у період з 22 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року планової перевірки ПП «Зора»24495696 з питань дотримання вимог, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Відповідно статей 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Контролюючи органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Вважаючи, що у направленнях посадових осіб податкової служби було вказано, що їм доручається проведення планової перевірки позивача, судова колегія керується законодавством, що регулює питання проведення саме планової перевірки органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах повноважень та у порядку, встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок визначені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Таким чином, перевірка, що було здійснено відповідачем 23 серпня 2008 року у об’єкті –АГЗС у смт. Гурзуф, вул.. Ялтинська, 22, не відповідає за своїми підставами та порядком проведення під ознаки «планової». При цьому, відповідачем а ні суду першої інстанції а ні судової колегії, незважаючи на покладений судом обов’язок, не був наданий податковою інспекцією відповідний план, згідно до якого перевірку було здійснено і на який посилався відповідач у направленнях від 22 серпня 2008 року (а.с. 11, 12).

Усе викладено свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки 23 серпня 2008 року і взагалі відсутність підстав для її проведення.

Таким чином, відповідач вчинив неправомірні дії щодо позивача, здійснивши 23 серпня 2008 року перевірку з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового і безготівкового обігу без законних підстав для її проведення і з порушенням порядку проведення даного виду перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Для органів податкової служби належним доказом вчинення суб’єктом господарської діяльності правопорушення, зокрема, у сфері готівкового та безготівкового обігу, є акт перевірки.

Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням законом, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, з урахуванням усього вищевикладеного, судова колегія дійшла до висновку про те, що акт перевірки від 23 серпня 2008 року № 01120745/23-30 Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим не може вважатися як належний доказ вчинення позивачем порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Але, суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув та виходив з факту допущення позивачем відповідача до проведення перевірки, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо обставин справи та доказів по справі, висновки суду, викладені в судовому рішенні не відповідають обставинам справи, а судове рішення є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому судове рішення підлягає скасуванню.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зора» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23 березня 2009 року у справі № 2-а-7455/08/1 (№ 2-а-7455/08/1/0170) скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим щодо проведення перевірки Приватного підприємства «Зора»23 серпня 2008 року з питання контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу у господарській одиниці АГЗС у смт. Гурзуф, вул.. Ялтинська, 22.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 жовтня 2008 року № 0011272303.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту складання постанови у повному обсязі

Повний текст судового рішення виготовлений 02 листопада 2009 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                         Т.Р.Лядова                               О.А.Щепанська