Постанова № 7087015, 08.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2009                                                                                           № 49/183

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           Попікової О.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Сергєєва-Кожуховська Н.В. – представник, дов. № 106 від 28.08.2009 року;

від відповідача - не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Рондо торгівля та фінанси"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2009

у справі № 49/183 (суддя

за позовом                               ТОВ "Рондо торгівля та фінанси"

до                                                   Дочірнє підприємство "Регіон-Маркет"

про                                                   стягнення 31745,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Дочірнього підприємства „Регіон-маркет” (надалі відповідач) 25863,24 грн. заборгованості за поставлений товар та 2896,50 грн. пені (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.07.2009р.). Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 231 Господарського кодексу та статями 526, 599, 602 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що відповідач отримавши товару на суму 668208,80 грн., оплатив його частково, залишок несплаченої суми становить 25863,24 грн. Зважаючи на прострочення з боку відповідача оплати за поставлений товар, позивачем на підставі п. 8.6 Договору відповідачеві нарахована пеня в сумі 2896,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року у даній справі в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача 31745,84 грн., за умови недоведеності факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 88Л від 01.01.2008р.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2009 року у цій справі просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-          відповідач, наголошує на тому, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, і відповідно висновки викладені в оскаржуваному рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи;

-          апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції помилково встановлено, що в період з 03.01.2008р. по 14.10.2008р. було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 28850,24 грн., тоді як загальна сума фактично поставленого товару складає 668208,80 грн.;

-          також, заявник наголошує на тому, що заборгованість у сумі 28850,24 грн. була визнана відповідачем, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 року було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” до провадження та призначено розгляд справи на 17.11.2009р.

У судовому засіданні 17.11.2009р., у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 08.12.2009 року.

08.12.2009 року у судовому засіданні присутній представник позивача усно підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 08.12.2009р. не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Як вбачається з позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресою відповідача є: 04107 м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21.

За вказаною адресою Київським апеляційним господарським судом і направлялись ухвали про порушення справи і призначення її до розгляду від 04.11.2009р., а також ухвала про відкладення розгляду справи від 17.11.2009р..

Однак, з залученого до матеріалів справи повідомлення про вручення № 504728 вбачається, що відповідач із згаданої адреси: 04107 м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, вибув.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" викладено правову позицію, згідно якої до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З огляду на викладене, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв’язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено Договір поставки № 88Л, згідно умов якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів „Фуршет”.

Відповідно до п. 3.1 Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару, та актів виконаних робіт (наданих послуг), що додаються до цього Договору (п. 7.3 Договору).

Умовами договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок постачальника після його реалізації кожні 14 днів. При цьому, покупець здійснює оплату поставленого товару у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500,00 грн. з кожного магазину (п. 7.4 Договору).

Також, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2ВЗ від 01.01.2008р., згідно якої покупець бере на себе зобов’язання надавати постачальнику інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги стосовно товару, поставленого постачальником в мережу магазинів «Фуршет», та виконати ряд певних дій по просуванню цього товару на ринок, в порядку і на умовах, визначених цим Додатком.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Суд І інстанції, відмовляючи ТОВ „Рондо торгівля та фінанси” у задоволенні позовних вимог посилався на той факт, що позивачем в період з 03.01.2008р. по 14.10.2008р. було поставлено товару на загальну суму 28850,24 грн., а відповідачем сплачено поставлений товар у розмірі 31200,00 грн.

Однак, апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне:

Предмет позову у даній справі складають вимоги ТОВ „Рондо торгівля та фінанси” про стягнення з ДП „Регіон-маркет” 25863,24 грн. – залишок несплаченого товару та 3078,08 грн. пені за невиконання відповідачем свого зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати товару (з урахуванням уточнення від 06.07.2009р., у зв’язку із сплатою відповідачем 2900,00 грн. та зарахуванням взаємозаліку в сумі 87,00 грн.).

Наведене підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 28850,00 грн.

Як було встановлено під час апеляційного провадження, на виконання умов згаданого Договору від 01.01.2008р. № 88Л, позивач – ТОВ „Рондо торгівля та фінанси” в період з 03.01.2008р. по 14.10.2008р. поставив на замовлення ДП „Регіон-маркет” товар на загальну суму 668208,80 грн., а відповідач прийняв цей товар, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних з 03.01.2008р. по 14.10.2008р. (скріплених печатками та підписані сторонами).

Надані документи є належними доказами на підтвердження факту виконання з боку позивача обов’язку за Договором від 01.01.2008р. № 88Л щодо поставки відповідачеві товару загалом на суму 668208,80 грн.

На підтвердження оплати з боку відповідача поставленого товару, позивачем до матеріалів справи залучено копії банківських виписок за період з 21.04.2008р по 17.11.2008р., з яких вбачається, що відповідачем було оплачено поставлений, згідно Договору поставки від 01.01.2008р. № 88Л, товар частково на загальну суму 428700,00 грн.

Доказів погашення відповідачем в добровільному порядку решти заборгованості за поставлений товар, останнім надано не було.

Апеляційною колегією було встановлено, що позивачем поставлено товару на загальну суму 668208,80 грн., здійснено повернення товару на загальну суму 9525,87 грн. (накладні на повернення товару з 24.01.2008р. по 06.11.2008р.), оплачено товар на загальну суму 428700,00 грн., зараховано в рахунок оплати взаємозаліком інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг 6105,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи актами здачі-прийому виконаних робіт. Отже, залишок несплаченої суми відповідачем суми коштів за отриманий товар становить 223877,30 грн.

Наведені обставини визнаються апеляційною інстанцією доведеними та підтверджується матеріалами справи.

Предметом договору є поставка товару, за який відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата поставленого товару формує зміст прав і обов’язків відповідача. Документами, які підтверджують поставку товару, тобто виконання позивачем своїх обов’язків є видаткові накладні (копії наявні в матеріалах справи). Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містить інформацію як про асортимент, кількість, так і про вартість поставленого товару.

Умовами Договору від 01.01.2008р. № 88Л, зокрема п. 7.4, сторони погодили, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок постачальника після його реалізації кожні 14 днів. При цьому, покупець здійснює оплату поставленого товару у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500,00 грн. з кожного магазину.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2009 року позивачем на адресу відповідача скеровано претензію № 4 від 12.01.2009р. щодо сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 30225,48 грн. Зазначену претензію було отримано відповідачем 27.01.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення останньому поштового відправлення № 671336.

Отже, зважаючи на умови Договору від 01.01.2008р. № 88Л та вимоги статті 530 Цивільного кодексу України, апеляційна інстанція встановила, що прострочення боржника – відповідача слід рахувати з 04.02.2009 року (тобто через 7 днів після отримання відповідачем вимоги про сплату заборгованості за поставлений товар).

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 25863,24 грн., є обґрунтованими та правомірними.

Стосовно стягнення з відповідача 2896,50 грн. пені, апеляційна інстанція зауважує наступне:

Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 статті 546 та 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами п. 8.6 Договору поставки № 88Л від 01.01.2008р., сторони погодили, що у випадку затримки постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним Договором, він зобов’язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБКУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, апеляційна колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 935,21 грн. (25863,24 грн. *55 днів (04.02.2009р. по 30.03.2009р.)*2* 12% (розмір облікової ставки НБУ)/365).

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи приписи чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв’язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2009р. у цій справі підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі п. 3 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009р. у справі №49/183 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким „позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Регіон-маркет” (04107, м. Київ, вул. Богговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 33239892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” (84617, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 24653403) 25863 (двадцять п’ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 24 коп. основного боргу, 935 (дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 21 коп. пені, 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 80 коп. державного мита та 109 (сто дев’ять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 1961,29 грн. пені – відмовити. ”

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Регіон-маркет” (04107, м. Київ, вул. Богговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 33239892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рондо торгівля та фінанси” (84617, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 24653403) 147 (сто сорок сім) грн. 90 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Справу №49/183 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Попікова О.В.

16.12.09 (відправлено)