Постанова № 7086962, 10.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2009                                                                                           № 20/88

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача: Березинець О.В. (дов. №7 від 31.12.2008 року, );

відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК”

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2009

у справі № 20/88 (суддя

за позовом                               Відкритогоакціонерноготовариства"Облтеплокомуненерго"

до                                                   Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК”

про                                                   стягнення 22957,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Облтеплокомуненерго” (далі - ВАТ “Облтеплокомуненерго”, позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до дочірнього підприємства “УкрСіверБуд” закритого акціонерного товариства “ДСК”(далі – Підприємство, відповідач) про стягнення 22957,54грн., з них 20957,07 грн. заборгованості, 1155,87 грн. пені, 669,48 грн. інфляційних, 175,12 грн. 3% річних за надані послуги згідно договору на постачання теплової енергії № 1-0783 в період з листопада 2008р. по квітень 2009 року.

Рішенням господарського суду Чернігівської області позов задоволено частково.

Стягнуто з дочірнього підприємства „УкрСіверБуд” закритого акціонерного товариства „ДСК” (14014, вул. Попова,8/а, м. Чернігів, р/р 2600701763259 в Чернігівській філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 353649, код 30042170) на користь відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” (14000, вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, р/р 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код ЄДРПОУ 03357671) 20957,07грн. основного боргу, 1151,75грн. пені, 669,48грн. інфляційних, 143,93грн. 3% річних, а всього 22922,23грн., а також 229,22грн. державного мита, 312,16грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, Дочірнє підприємство “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові Відкритогоакціонерноготовариства"Облтеплокомуненерго" про стягнення 22957,54 грн., відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що оспорюване рішення прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильно застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт стверджує, що не було враховано, що згідно п. 6.5. договору № 1-0783 на постачання теплової енергії на опалення від 01.02.2007 року укладеного між позивачем та відповідачем, ДП «УкрСіверБуд» розраховується за фактично спожиту теплову енергію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2009 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 30 хв. 15.09.2009 року.

15.09.2009 року в судовому засіданні представник позивача надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” без задоволення, а спірне рішення від 20.07.2009 року – без змін. Також, в судовому була оголошена ухвала про відкладення розгляду справи на 20.10.2009 року на 10 год. 45 хв., для більш детального вивчення справи.

20.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2009 року на 10 год. 00 хв., оскільки позивача було зобов’язано надати суду докази постачання теплової енергії на спірні об’єкти, також зобов’язано відповідача надати суду докази відключення в установлено порядку спірних об’єктів від теплової мережі.

Також, 20.10.2009 року в судовому засіданні було задоволено заявлене сторонами клопотання про продовження строку розгляду справи.

03.12.2009 року в судовому засіданні була оголошена перерва в судовому засіданні до 10.12.2009 року на 11-45 год.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву позивача на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2007р. між ВАТ “Облтеплокомуненерго” та підприємством укладено договір на постачання теплової енергії №1-0783 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виробник (позивач) бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати Споживачеві (відповідач) теплову енергію для опалення, а Споживач зобовязується сплачувати Виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачені Договором.

Судом визначено, що об’єкти, яким постачається теплова енергія, згідно додаткової угоди від 02.11.2007р. до Договору є квартири №№2,3,4,37,39,96 в будинку 263 по пр. Миру, загальною площею 511,76 м2 та квартири №№ 1-5,14,16,17,19, 20, 24-27, 30-32, 34-36, 40,41,45 в будинку 41а корп. 1 по вул. Інтернаціоналістів з загальною площею 2268 м2.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що розрахунок за теплову енергію, що споживається Споживачем, здійснюється у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виробника по затвердженим тарифам.

Сторони визначили, що відповідно до п. 1.2. Договору, тарифи на послуги на момент укладення Договору становлять на опалення 178,24 грн./1Гкал або 2,21 грн./1м.кв.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені рахунки відповідачеві, (здійсненні на підставі методики розрахунку кількості теплоти, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006р. №359) за надані послуги з постачання теплової енергії з листопада 2008 року по квітень 2009 року №1-0783 від 30.11.2008 на суму 3335,41грн., №1-0783 від 31.12.2008р. на суму 3624,06 грн., №1-0783 від 31.01.2009р. на суму 6053,82грн., „1-0783 від 28.02.2009р. на суму 3088,62грн., №1-0783 від 31.03.2009р. на суму 2852,74грн., №1-0783 від 30.04.2009р. на суму 2002,42грн., а всього на загальну суму 20957,07грн.

Договором також передбачено (п. 6.4.), що розрахунки Споживача з Виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.04.2009 року № 1353 позивачем надіслано відповідачу акти акти про надання послуг з жовтня 2008р. по березень 2009р. по Договору №1-0783. Так, як відповідачем дані акти не були повернуті, то суд приходить до висновку, що позивачем були виконанні умови Договору і надані послуги щодо відпуску теплової енергії до вищезазначених квартир відповідача, з листопада 2008 року по квітень 2009 року.

Договором передбачено, а саме п. 6.1 та 6.2, що розрахунки за теплову енергію здійснюються за такими розрахунковим одиницями, за опалення:

- за 1 Гкал- при наявності приладів обліку теплової енергії, згідно з їх показниками;

- за 1 кв.м. опалювальної площі в опалювальний сезон для нежитлових приміщень - при відсутності приладів обліку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не розрахувався за надані послуги і станом на час розгляду спору заборгованість перед позивачем залишається в сумі 20957,07грн. і є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій ” від 20.05.1999р., суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 7.3.3 Договору, порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п.6.5. цього Договору - споживач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Загальна сума пені за перерахунком суду становить 1151,75грн., яка і підлягає стягненню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума інфляційних за період з 02.12.2008р. по 01.05.2009р. за перерахунком суду становить 692,47грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційні в сумі 669,48грн., вони підлягають задоволенню та стягненню на його користь.

Загальна сума 3% річних за період з 02.12.2008р. по 01.05.2009р. за перерахунком суду становить 143,93грн., яка і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Дочірнім підприємством “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” не було доведено вимоги апеляційної скарги, отже вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Чернігівської області від 20.07.2009 року по справі № №20/88 за позовом Відкритогоакціонерноготовариства"Облтеплокомуненерго" до Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” про стягнення 22957,54 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “УкрСіверБуд”Закритого акціонерного товариства “ДСК” – без задоволення.

2.          Справу № 20/88 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.12.09 (відправлено)