Постанова № 7086858, 08.12.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.12.2009 р.                                                             справа №40/230пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Волкова Р.В.

суддівГези Т.Д. , Запорощенка М.Д.

за участю представників сторін: від позивача:Войлов В.В. - довір. № 2375 від 07.12.2009р., від відповідача:Бібердієв С.Ф. - довір. б/н від 01.09.2009р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський електромашинобудівний завод", м. Луганськ на рішення господарського суду Донецької області

від20.10.2009 року

по справі№ 40/230пд (Підченко Ю.О.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Луганський електромашинобудівний завод", м. Луганськ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Марвей", м. Маріуполь Донецької області

про

зустрічний позов

до

пророзірвання договору оренди

товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей", м. Маріуполь Донецької області

товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський електромашинобудівний завод", м. Луганськ

розірвання договору оренди В С Т А Н О В И В:           Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2009р. по справі № 40/230пд відмовлено:

- в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” щодо розірвання договору оренди від 01.05.2008р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей” та товариством з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод”, предметом якого є - двоповерхова будівля, розташована за адресою: м. Луганськ, вул. 30 лет Побєди, буд. 43а.

- в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” щодо стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 212 162 грн. 21 коп.

- в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” щодо стягнення з останнього штрафу в розмірі орендної плати за 3 (три) місяця в сумі 120 000 грн. за прострочення внесення орендних платежів.

Вказаним рішенням суду задоволено зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” до товариства з обмеженою відповідальністю „ Луганський електромашинобудівний завод”.

Розірвано договір оренди б/н від 01.05.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей” та товариством з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод”, предметом якого є двоповерхова нежитлова будівля, загальною площею 1762,0 кв. м, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. 30 лет Побєди, буд. 43а.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод”, 91029, м. Луганськ, Артемівській район, вул. 2 Краснознамьонна, буд. 16, ід код. 31995235, р/р 26003301008199 в ЛФ АКБ „Форум”, МФО 304870, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, 87553, м. Маріуполь, вул. Мєламєда, буд. 30, ід. код 25604035, п/р 2600201773709 у філії ВАТ „Укрексімбанк”, м. Маріуполь, МФО 335957, надмірно сплачену суму в розмірі 123 225 грн. 84 коп., витрати по державному миту в сумі 1317 грн. 26 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач за первісним позовом , товариство з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод” звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За ствердженням заявника скарги відсутність акту-приймання–передачі орендованого майна не є доказом та перешкодою виникнення прав та обов’язків за договором оренди та його виконання.

Відповідач за первісним позовом вимоги скаржника не визнав. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а вимоги викладені в апеляційній скарзі такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

01.05.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод” (далі Орендодавець, позивач за первісним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей” (далі Орендар, відповідач за первісним позовом) укладено договір оренди б/н, відповідно до умов п. 1.1 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у користування двоповерхову будівлю загальною площею 1762,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 30 лет Побєди, буд. 43а.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, об’єкт оренди передається для здійснення комерційної діяльності.

За вимогами п. 3.1 Договору протягом 3-х днів після його підписання, Орендодавець зобов’язаний передати об’єкт оренди Орендатору, що повинно підтверджуватися актом прийому-передачі (акт прийому-передачі є невід’ємною частиною договору). Сторонами визначено розмір орендної плати, яка дорівнює 40000 грн., в тому числі ПДВ щомісячно.

Відповідно до пункту 4.2 договору за орендований об’єкт Орендар сплачує щомісячно орендну плату з дня підписання акту прийому-передачі, однак не пізніше 10-го числа кожного місяця, шляхом перерахування суми орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення грошових коштів до каси Орендодавця.

Строк дії договору визначено сторонами у пункті 8.1, згідно якого він набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.03.2011 року.

Позивач за первісним позовом просить розірвати спірний договір посилаючись на те, що Орендар свої обов’язки щодо внесення орендної плати не виконує, у зв’язку з чим за період з січня по червень 2009 року виникла заборгованість в сумі 212162 грн. 21 коп., що підтверджено актами здачі - прийомки робіт (надання послуг).

Умовами Договору передбачено, що у випадку порушення Орендарем строків перерахування будь-яких платежів на користь Орендодавця, Орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення від суми заборгованості. Коли тривалість прострочення перевищує тридцять днів –Орендодавець має право на дострокове розірвання договору оренди зі сплатою штрафу у розмірі орендної плати за три місяці. А тому позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за період прострочення з січня по травень 2009 року штраф у розмірі 120000 грн.

Підставою для звернення позивача до суду стало відмова відповідача від пропозиції орендодавця про розірвання договору, надіслана на адресу орендаря в порядку ст.. 188 Господарського кодексу України 21.03.2009р.

Відповідач за первісним позовом , товариство з обмеженою відповідальністю „Марвей” також звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про розірвання договору оренди від 01.05.2009р. двоповерхової нежитлової будівлі загальною площею 1762,0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 30 лет Побєди, буд. 43а та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський електромашинобудівний завод” надмірно сплаченої суми в розмірі 123 225 грн. 84 коп.

Вимоги зустрічного позову ґрунтуються на порушенні позивачем умов договору оренди в частині користування спірним майном, порядку припинення правовідносин за договором оренди, відсутністю акту на передачу та повернення майна - двоповерхової нежитлової будівлі, що суперечить вимогам ст. 795 ЦК України та ст. ст. 188, 284, 291 ГК України.

Стаття 33 ГПК України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалось раніше, 01.05.2009р. між сторонами укладено договір оренди двоповерхової нежитлової будівлі загальною площею 1762,0 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 30 лет Побєди, буд. 43а. Відповідно до умов договору сторони дійшли згоди щодо його істотних умов, а саме:          передача нежитлового приміщення відбувається за актом прийому-передачі, шляхом його підписання, який є невід’ємною частиною договору оренди (пункт 3.1); орендар має право на користування приміщенням тільки після підписання вказаного акту (пункт 3.2 договору);          за об’єкт оренди, орендар сплачує щомісячно орендну плату, тобто після підписання акту прийому-передачі ( пункт 4.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем за первісним позовом в порушення вимог частини першої статті 795 ЦК України та умов договору оренди спірне приміщення за актом прийому-передачі не передавалось, що позбавило товариство з обмеженою відповідальністю „Марвей” користуватися вказаним приміщенням у межах строку дії договору оренди б/н від 01.05.2008р.

За умовами п. 7.3 договору оренди б/н від 01.05.2008р. у випадку порушення строків передачі приміщення, що перевищує 30 днів, орендар має право відмовитися від прийняття приміщення та достроково розірвати договір оренди.

Пунктом 9.4 договору передбачено умови його розірвання за ініціативою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до договору у належній формі. Разом з тим, наявні в матеріалах справи акт прийому-передачі ( повернення) до договору оренди б\н від 26.01.2009р. та Додаткова угода №3 від 26.01.2009р. до договору оренди б/н від 01.05.2008р. щодо розірвання спірного договору не підписано Орендодавцем, що суперечить вимогам ст. 785 ЦК України та умовам договору.

В період з 01.05.2008р. по 11.02.2009р. на розрахунковий рахунок Орендодавця з посиланням на договір оренди б/н від 01.05.2009р. перераховано грошові кошти в сумі 320000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 4.2 договору за орендований об’єкт Орендар сплачує щомісячно орендну плату з дня підписання акту прийому-передачі, однак не пізніше 10-го числа кожного місяця, шляхом перерахування суми орендної плати на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення грошових коштів до каси Орендодавця.

Враховуючи відсутність акту приймання–передачі об’єкту оренди, перерахована сума не може вважатися орендною платою в межах договору оренди б/н від 01.05.2008р.

15.01.2009р. Орендарем на адресу Орендодавця було надіслано листа за №15 з пропозицією достроково припинити будь-які орендні відносини з 26.01.2009р., на що Орендодавець відповів відмовою.

В період з 26.01.2009р. по 30.04.2009р. орендна плата не сплачувалася, оскільки спірне приміщення не використовувалося у господарської діяльності товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей”.

В результаті чого, за весь період орендних відносин, Орендодавцем безпідставно було отримано грошові кошти в сумі 123225 грн. 84 коп. (з урахуванням взаємозаліку).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти.

Особа зобов’язана повернути майно ( грошові кошти) і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зважаючи на те, що спірний договір оренди припинив свою дію з 30.04.2009р та наявність заперечень сторін, договір не продовжено на новий термін - до 30.04.2010р.;

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За вимогами ч.2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі одержання відмови наймодавця від договору оренди (найму) договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Долучені до матеріалів справи докази свідчать, що передача спірного приміщення в порушення вимог п. 3.1 договору оренди б/н від 01.05.2008р. за актом приймання–передачі не відбулась, в той час, як орендар має право на користування приміщенням тільки після підписання вказаного акту (пункт 3.2 договору).

Відсутність актів передачі та повернення майна суперечить вимогам статті 795 ЦК України позбавляє встановити момент, з якого обчислюється строк договору оренди та умови його припинення.

Таким чином, відповідачем за первісним позовом надано докази в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України стосовно припинення правовідносин, наявності порушень з боку Орендодавця умов договору в частині складення акту прийому-передачі спірного майна та набрання чинності спірного договору оренди.

Разом з тим, позивачем за первісним позовом на надано суду належних доказів, які б давали правові підстави для розірвання спірного договору оренди за законом та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ”Марвей” орендної плати в сумі 212162, 21 грн. та штрафу в сумі 120000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві. Разом з тим, первісні позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Як відповідач по справі, так і позивач, заявник апеляційної скарги зазначають, що спірному договору передував договір оренди б/н від 23.05.2006р. На виконання умов договору між сторонами було підписано акт приймання передачі майна в оренду. Проте, як зазначають обидві сторони, належного припинення договору та повернення за актом приймання–передачі майна не відбулося. Не підтверджується також і ствердження позивача стосовно відсутності розбіжностей та необхідності складання актів повернення майна орендодавцю та акту передачі орендарю відповідно до умов спірного договору. За договором, укладеним між сторонами 23.05.2006р. та Додаткової угоди до нього від 20.06.2006р. площа орендованого приміщення складає 1756,1 кв.м., в ой час, як за договором від 01.05.2008 р. –1762 кв.м.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський електромашинобудівний завод", м. Луганськ на рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2009р. по справі № 40/230пд - залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2009р. по справі № 40/230пд - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий          Р.В. Волков

Судді:          Т.Д. Геза

          М.Д. Запорощенко

          Надруковано: 5 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1- госп. суду

          1-у справу

          1-ДАГС