Постанова № 7086795, 02.12.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.12.2009 р.                                                             справа №10/110

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.

суддівСкакуна О.А. , Акулової Н.В.

за участю представників сторін: від позивача:представник Татусь О.А. за довір. № 36/10 від 29.07.2009р. від відповідача:представник Рябошапка Д.С. за довір. № 05/6347 від 09.12.2008р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргудочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від13.10.2009 року по справі№10/110 (Приходько І.В.) за позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ довідкритого акціонерного товариства з газопостачання та газіфікації "Донецькміськгаз" м. Донецьк простягнення 11 403 965, 35грн.           Господарський суд Донецької області (суддя Приходько І.В.) рішенням від 13.10.2009р. частково задовольнив позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ (далі по тексту –ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України») до відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькміськгаз" м. Донецьк (далі по тексту - ВАТ "Донецькміськгаз") про стягнення заборгованості у сумі 11 403 965,35 грн., з яких: основний борг у сумі 7 441 188,84 грн. за договором № 06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006р., індекс інфляції в сумі 2 658 223,64 грн., три процента річних у сумі 418 322,16 грн. В частині стягнення пені у сумі 886 230,71 грн. відмовив, у зв"язку зі спливом строку позовної давності.           Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 23 518,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 288,21 грн.           Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі № 10/110 просить скасувати в частині відмови у стягненні пені у сумі 886 230,71 грн. та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.           Зокрема, заявник послався на пункти 6.3, 9.6 Договору поставки, якими передбачено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Крім того, сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюються тривалістю у три роки.           Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому позовні вимоги визнав частково: основний борг в сумі 5 678 534,96 грн., індекс інфляції в сумі 2 023 853,06 грн., пеню в сумі 677 700,56 грн. та три процента річних в сумі 350 748,98 грн., посилаючись на Постанову КМУ "Про внесення змін до Правил надання населенню послуг з газопостачання" № 821 від 13.06.2007р., якою були внесені зміни щодо перерахунку оплати споживачам вартості спожитого природного газу.           У зв"язку з цим, представник відповідача просив рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі № 10/110 в частині відмови у стягненні пені в сумі 886 230,71 грн. залишити без змін та перевірити рішення суду в частині стягнення основного боргу та штрафних санкцій.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

          ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до суду з позовом до ВАТ "Донецькміськгаз" про стягнення заборгованості у сумі 11 403 965,35 грн., з яких: основний борг в сумі 7 441 188,84 грн., індекс інфляції в сумі 2 658 223,64 грн., три процента річних в сумі 418 322,16 грн. та пеня в сумі 886 230,71 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору №06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006р. щодо оплати поставленого газу.

          Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2006р. між сторонами укладено договір № 06/06-795 на постачання природного газу, за яким ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) зобов"язався передати у власність ВАТ "Донецькміськгаз" (Покупець) в січні 2007р. природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), а покупець зобов"язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

          Строк дії договору сторони визначили з моменту підписання до 31.01.2007р. (п. 10 Договору).

          Додатковими угодами від 31.01.2007р. термін дії договору був продовжено з лютого до грудня 2007р. включно (а. с. 18-28).

          31.01.2007р. сторонами підписаний протокол розбіжностей до договору № 06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006р., яким у пункті 5.1 Договору передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної плати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25 числа, наступного за місяцем поставки газу.

          Відповідно до п. 3.3. Договору приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу.

          На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу протягом січня-грудня 2007р. природний газ в об"ємі 227 562,737 кв.м. на загальну суму 69 380 542,07 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, підписаними представниками обох сторін (а.с.29-40).

          Відповідач свої зобов"язання за договором виконав частково, сплатив 61 939 353,23 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складає 7 441 188,83 грн.

          Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 441 188,84 грн., оскільки відповідачем не надано суду доказів щодо погашення цієї заборгованості.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 2 658 223,64 грн. та трьох процентів річних в сумі 418 322,16 грн.

          Апеляційна інстанція не погоджується з рішенням суду щодо відмови у стягнені пені з наступних підстав.

          Згідно до ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для виникнення господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

          Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

          Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимоги про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

          Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України).

          Пунктом 9.6 Договору поставки сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у три роки.

          За таких обставин, висновок суду щодо спливу строку позовної давності стосовно вимоги про стягнення пені є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

          Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

          В договорі на постачання природного газу сторони передбачили, що неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п. 6.3). Позивачем пеня нарахована за період з 06.11.2008р. по 06.05.2009р. в сумі 886 230, 71грн., що відповідає вимогам ст. 258 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України з врахуванням умов договору на постачання газу.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області в цій частині підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає нормам матеріального права.

          Апеляційна інстанція також вважає безпідставними доводи відповідача щодо неврахування позивачем суми 2635 284, 00грн., сплачених в січні 2008р. платіжними дорученнями № № 40, 49, 71, 83, 87, оскільки ВАТ «Донецькміськгаз»просило зазначені платежі рознести в бухгалтерському обліку з призначенням платежу «за газ населення січень 2008р.». Втим, предметом позову була заборгованість за газ, поставлений в 2007р. Не є предметом спору і відкориговані відповідачем акти передачі-приймання природного газу за січень-липень 2007р., які не підписані позивачем і на які посилається відповідач у відзиві на апеляційну скаргу.

          Посилання відповідача на постанову КМУ «Про внесення змін до Правил надання населенню послуг з газопостачання»апеляційною інстанцією до уваги не приймається, оскільки ці правила не регулюють правовідносини між продавцем та покупцем природного газу.

          На підставі вищезазначеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі № 10/110 підлягає частковому скасуванню в частині відмови у стягненні пені у сумі 886 230,71 грн., а апеляційна скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ задовольнити.

          Рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі № 10/110 скасувати частково.

          Викласти пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі № 10/110 в наступній редакції:

          «Позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькміськгаз" м. Донецьк задовольнити».

          Абзац перший пункту другого резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

          «Стягнути з відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькміськгаз" м. Донецьк (83015, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, р/р 26035310018501 філія АБ „Південний” м. Луганськ, МФО 304999, ЄДРПОУ 03361081) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз" м. Київ (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк” м. Київ, МФО 300365, ЄДРПОУ 31301827) основний борг у сумі 7441188,84грн., індекс інфляції у сумі 2658223,64 грн., три процента річних у сумі 418322,16 грн., пеня у сумі 886 230,71 грн., державне мито у сумі 25550,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.».

          Абзац другий пункту другого резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2009р. у справі № 10/110 виключити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькміськгаз" м. Донецьк витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 4 432,00 грн.

          Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий          Т.М. Колядко

Судді:          О.А. Скакун

          Н.В. Акулова

           Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5. г/с Дон. обл.