Постанова № 7086758, 10.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2009 року Справа № 16/101

          Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопенко А.Є. –доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання Савін В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Малахова Т.Ю. представник, довіреність №1131 від 01.09.09;

від відповідача: Крімченко Т.Г. представник, довіреність №б/н від 14.10.09;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2009р. у справі №16/101

за позовом комунального підприємства “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

до відкритого акціонерного товариства Олександрійської фірми “Віра-Сервіс”, м.Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 230 849 грн. 95 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.09.09р. по справі № 16/101 (суддя Коротченко Л.С.) частково задоволено позовні вимоги комунального підприємства “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради про стягнення з відкритого акціонерного товариства Олександрійської фірми “Віра-Сервіс” основного боргу в сумі 111 680 грн. 26 коп., пені в сумі 111 680 грн. 26 коп., інфляційних втрат в сумі 7 219 грн. 71 коп., трьох відсотків річних в сумі 269 грн. 72 коп., а також судових витрат. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства Олександрійської фірми “Віра-Сервіс” на користь комунального підприємства “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради заборгованості за постачання теплової енергії в сумі 130 337 грн. 71 коп., з них 111 680 грн. 26 коп. - основна заборгованість, 11168грн.02коп. - пеня, 7 219 грн. 71 коп. - інфляційні втрати, 269 грн. 72 коп. –3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 308 грн. 49 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

          Оскаржуючи рішення господарського суду комунальне підприємство “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради звернулось з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду в частині зменшення розміру стягуваної пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 111680,26 грн., пені в сумі 111680,26 грн., інфляційних втрат в сумі 7219,71 грн., трьох відсотків річних в сумі 269,72 грн., а також судових витрат.

01.03.08 р. між комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - Енергопостачальна організація) та відкритим акціонерним товариством "Віра-Сервіс" (далі - Споживач) укладено договір № 130 на постачання теплової енергії (далі - Договір, а.с.7-8).

Відповідно до умов Договору Енергопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).

Теплова енергія постачається Споживачеві в об'ємах, зазначених в додатку 1, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.2. Договору).

Пункт 6.1. Договору встановлює, що оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій форм згідно з тарифами (цінами) затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради:

- абонентська палата, яка визначає вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження згідно технічних умов на приєднання Споживача - щомісячно на протязі року;

- вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно протягом опалювального сезону.

Згідно з п. 6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100 відсотків вартості вказаної в цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п. 6.4. Договору) .

Договір укладається терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 1 березня 2009 року. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо за один місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений круглою печатками позивача та відповідача.

Кількість та порядок постачання теплової енергії Споживачу, схема теплотраси, що знаходиться на технічному обслуговуванні Споживача та умови припинення подачі теплової енергії обумовлені в додатку 1, додатку 2 та додатку 3 до Договору відповідно (а.с. 9-11).

Згідно письмових пояснень позивача, на підставі п. 10.1. Договору, він вважається пролонгованим до 01.03.2010 року (а.с. 57).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 1 червня 2009 року відповідач має заборгованість за теплову енергію перед позивачем в сумі 111 680,26 грн., що виникла з листопада 2008 року.

Вказана заборгованість також підтверджується копіями рахунків на оплату за спожиту теплову енергію, а саме:

- за листопад 2008 року в сумі 15298,32 грн. згідно рахунку - фактури № 130/11 від 30.11.08 р.;

- за грудень 2008 року в сумі 26887,38 грн. згідно рахунку-фактури № 130/2 від 31.12.08 р.;

- за січень 2009 року в сумі 27488,94 грн. згідно рахунку - фактури № 130/01 від 31.01.09 р.;

- за лютий 2009 року в сумі 19353,53 грн. згідно рахунку-фактури № 130/02 від 28.02.09 р.;

- за березень 2009 року в сумі 20910,27 грн. згідно рахунку-фактури № 130/03 від 31.03.09 р.;

- за квітень 2009 року в сумі 1741,82 грн. згідно рахунку-фактури № 130/04 від 13.04.09 р. (а.с. 13-19).

Однак, відповідач вказану заборгованість за спожиту теплову енергію не сплатив, у зв'язку з чим і виник даний спір.

Господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги по стягненню основного боргу в сумі 111 680 грн. 26 коп.

Господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача інфляційні втрати в сумі 7219,71 грн. та 3% річних в сумі 269,72 грн.

За прострочення оплати основного боргу відповідачу нараховано пеню в сумі 133 725 грн. 44 коп.

Господарським судом встановлено, що з урахуванням п.п. 6.8, 6.9 договору, яким визначено, що сума пені не повинна перевищувати 100% загальної суми заборгованості, розмір пені позивачем обґрунтовано нараховано в сумі 111 680 грн. 26 коп.

Також господарський суд при розгляді справи дійшов висновку про зменшення розміру стягуваної пені до 10%,що становить суму в розмірі 11 168 грн. 02 коп., врахувавши причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, а також нарахування відповідачу збитків від інфляції та відсотків річних.

Також господарським судом враховано тяжкий фінансовий стан підприємства –відповідача.

Так, згідно довідки № 725 від 21.09.09 р., станом на 01.09.09 р. за відповідачем рахується кредиторська заборгованість по заробітній платі працівникам в сумі 2 189,30 тис. грн., по внесках до Пенсійного фонду в сумі 1651,10 тис. грн., по внесках до фондів соціального страхування в сумі 145,80 тис. грн., по податках до бюджетів всіх рівнів в сумі 1505,10 тис. грн. Кредиторська заборгованість відповідача перед іншими підприємствами складає 18 640,80 тис. грн. (а.с. 67).

Пунктом 3 ст.83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Аналогічні положення містить п. 1 ст. 233 ГК України ,яким передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Також апеляційним господарським судом взято до уваги надані відповідачем докази про порушення справи про банкрутство підприємства що підтверджується ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2009р. по справі №11/75, що також свідчить про тяжке становище відповідача.

Враховуючи наведене апеляційний господарський суд погоджується з доводами господарського суду в частині зменшення розміру стягуваної пені до визначеної суми в розмірі 11 168 грн. 02 коп.

Поряд з цим апеляційний господарський суд зазначає, що резолютивна частина рішення господарського суду підлягає зміні за підстав не зазначення в резолютивній частині висновків про часткове задоволення позову.

          Керуючись ст.ст. 102-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні апеляційної скарги комунального підприємства “Теплокомуненерго” Олександрійської міської ради відмовити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2009р. у справі №16/101 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Олександрійська фірма "Віра-Сервіс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 1, р/р 26007001020654 ВАТ АКБ "Автокразбанк", МФО 323679, код 00211369) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, вул. 50 років Жовтня 32-А, р/р 2600930127281 ВАТ "Ощадбанк № 3070", МФО 323806) заборгованість за постачання теплової енергії в сумі 130 337,71 грн., з них 111 680,26 грн. - основна заборгованість, 11 168,02 грн. - пеня, 7 219,71 грн. - інфляційні втрати, 269,72 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2 308,49 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.”

Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий                                                                                 А.Є. Прокопенко

Суддя                                                                       В.І. Крутовських

Суддя           А.К. Дмитренко