Рішення № 7086524, 10.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2009 Справа № 9/121-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Тріумф Пак", м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до Відкритого акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія", м. Херсон

про стягнення 53718,45 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Кулик С.А., представник, довіреність від 25.02.2009р;

від відповідача - не прибув.

          Позивач 25.08.2009р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 53718,45 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 7 від 24.03.2009р., з яких: 50759,12 грн. сума основного боргу, 773,47 грн. інфляційні збитки, 1925,68 грн. пеня, 260,18 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору № 7 від 24.03.2009р., документальні докази-видаткові накладні, положення ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст. 55, 173, 174, 175, 193, 198 ГК України.

          29.09.2009р. представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

У письмовому відзиві на позов відповідач відхиляє позовні вимоги позивача у повному обсязі.

          Свої заперечення відповідач обгрунтовує тими обставинами, що сторонами не підписувалося жодних специфікацій до договору, а тому не було досягнуто згоди щодо таких істоних умов договору як: обсяг, кількість, марка, ціна та асортимент партій товару. За таких обставин, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з нього заборгованості.

          20.10.2009 року представник позивача у судовому засіданні в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просить суд зтягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 57702,29 грн., з яких: 50759,12 грн. - сума основного боргу, 900,76 грн. - інфляційні, 5319,08 грн. - пеня, 723,33 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача 577,02 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Ухвалою від 20.10.2009р. суд, за клопотанням сторін продовжив строк розгляду справи № 9/121-09 поза межами строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник позивача заперечує проти доводів відповідача, які викладені ним у відзиві на позов, вважає їх необгрунтованими, а дії відповідача такими, що спрямовані на умисне невиконання своїх зобов'язань протягом тривалого часу.

          Представник відповідача 10.12.2009р. у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою від 17.11.2009р. суд, зобов'язав сторони подати акт звірки взаєморозрахунків, дану вимогу суду сторони не виконали, жодних пояснень не надали. За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - приватним підприємством "Тріумф Пак" та відповідачем - відкритим акціонерним товариством "Індустріальна скляна компанія" виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          24.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 7.

          Згідно умов розділу 1 та 2 даного договору сторони погодили його предмет, ціну і порядок розрахунків.

          Відповідно до умов п.2.3. договору поставки розрахунок за товар здійснюється по факту поставки на протязі двадцяти банківських днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.           

          На виконання умов договору поставки, позивач (постачальник) в період з 26.03.2009р. по 06.04.2009р. поставив відповідачу (покупець) товар - стретч плівку та стрічку поліпропіленову на загальну суму 55759,12 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 15-16).

          Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором, розрахувався з позивачем лише частково у розмірі 5000,00 грн., у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем становить 50759,12 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частина 1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

          Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          20.10.2009 року представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просить суд зтягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 57702,29 грн., з яких: 50759,12 грн. - сума основного боргу, 900,76 грн. - інфляційні, 5319,08 грн. - пеня, 723,33 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача 577,02 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Оскільки заява позивача про збільшення та уточнення позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і визначає ціну позову у розмірі 57702,29 грн.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 50759,12 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50759,12 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків, пені та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. позивач має право на нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 900,76 грн., пені у розмірі 5319,08 грн. та 3-х % річних у розмірі 723,33 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наявними документальними доказами у справі.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 577,02 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          При вирішенні даного спору суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою платіжним дорученням №370 від 07 серпня 2009р. сплачено 315,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в той час, як станом на час вирішення спору в суді його розмір становить 236,00 грн., відповідно до Постанови КМУ від 05.08.2009р. № 825, у зв'язку з чим, суд повертає позивачу надмірно сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 79,00 грн.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В :

          1. Позовні вимоги за збільшеним розміром позовних вимог задовольнити повністю.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія" (73035, м. Херсон, пров. Янтарний, 2, код ЄДРПОУ 35568570, р/р №26007310053001 в ХФ АБ “Південний”, МФО 352640) на користь приватного підприємства "Тріумф Пак" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 37, кв. 47, код ЄДРПОУ 34600884, р/р №2600668034 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) суму основного боргу у розмірі 50759,12 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 900,76 грн., суму пені у розмірі 5319,08 грн., суму 3-х % річних у розмірі 723,33 грн., 577,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. Повернути приватному підприємству "Тріумф Пак" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 37, кв. 47, код ЄДРПОУ 34600884, р/р №2600668034 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) з Державного бюджету надмірно сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 79,00 грн. Видати довідку.

          4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

14 грудня 2009 року.