Рішення № 7086526, 10.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2009 Справа № 9/122-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Мілео”, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 36719 грн. 24 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Панюшкіна Л.М., представник, довіреність від 08.09.2009р.;

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 від 24.01.1996р.

Позивач 25.08.2009р. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 36719 грн. 24 коп. заборгованості з якої: 29176 грн. 37 коп. - основного боргу; 2604 грн. 13 коп. - інфляційне збільшення; 558 грн. 00 коп. - 3% річних та 4380 грн. 74 коп. - пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору поставки товару №091 від 05.03.2008р. укладеного з відповідачем, положення ст.ст. 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України.

29.09.2009р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 78935 грн. 72 коп. з якої: 29176 грн. 37 коп. - сума основного боргу; 2604 грн. 13 коп. - інфляційні збільшення, 2428 грн. 57 коп. - 3% річних; 45726 грн. 65 коп. - пеня. В поданій заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача судові витрати та накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві у розмірі ціни позову.

Ухвалою по справі від 29.09.2009р. суд прийняв до розгляду дану заяву позивача та відхилив клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

22.10.2009р. відповідач надіслав до суду письмовий відзив на позов у якому позовні вимоги позивача не визнає та вважає їх недоведеними.

22.10.2009р. представник позивача подав клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, яке суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.10.2009р. представник позивача та відповідач подали суду письмове взаємопогоджене клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи на 20 календарних днів у звязку з поданням додаткових доказів, необхідних для розгляду справи. Дане клопотання суд прийняв до розгляду, долучив до матеріалів справи та задовольнив.

У судовому засіданні 22.10.2009р. оголошувалась перерва до 16 год. 00 хв. 22.10.2009р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 22.10.2009р. представником позивача було подано письмове клопотання про визначення ціни позову в сумі 42493 грн. 55 коп., яке суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

05.11.2009р. відповідач надіслав до суду письмове клопотання про витребування доказів, яке суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

10.11.2009р. відповідач подав суду заяву в якій просить суд у звязку з хворобою представника позивача продовжити строк вирішення спору поза межами строків, встановлених ст. 69 ГПК України. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судове засідання 10.11.2009р. позивач надіслав телеграму в якій просить суд перенести судове засідання на інший строк у звязку з хворобою представника позивача. Дану телеграму суд прийняв до розгляду, долучив до матеріалів справи та відклав розгляд справи на 17.11.2009р.

У судовому засіданні 17.11.2009р. представник позивача подала письмову заяву про продовження строку розгляду справи №9/122-09 поза межами строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Також у судовому засіданні 17.11.2009р. представником позивача було подано письмові клопотання про залучення документальних доказів до матеріалів справи та витребування доказів у відповідача. Дані клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

'Відповідач у судовому засіданні 17.11.2009р. також подав письмове клопотання про витребування у позивача документальних доказів. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

09.12.2009р. позивач надіслав до суду заяву про зміну підстав позову та просить стягнути з відповідача 35851 грн. 01 коп. заборгованості, з якої: 29176 грн. 37 коп. - сума основного боргу; 1886 грн. 40 коп. - інфляційне збільшення суми боргу; 3% річних - 1175 грн. 75 коп.; 3612 грн. 49 - пені та понесені судові витрати. Також позивач просить суд повернути надмірно сплачене державне мито у розмірі 430 грн. 84 коп.; Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.12.2009р. представник позивача подав письмове пояснення в порядку ст. 22 ГПК України щодо документальних доказів, якими обгрунтовуються позовні вимоги. Дане пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позивач підтримав позовні вимоги за заявою від 09.12.2009р. в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до заяви про зміну підстав позову, яку суд приймає до розгляду, оскільки вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України і є правом позивача до прийняття рішення по справі позивач просить суд стягнути з відповідача 35851 грн. 01 коп. заборгованості, з якої: 29176 грн. 37 коп. - сума основного боргу; 1886 грн. 40 коп. - інфляційне збільшення суми боргу; 3% річних - 1175 грн. 75 коп.; 3612 грн. 49 - пені та понесені судові витрати. Також позивач просить суд повернути надмірно сплачене державне мито у розмірі 430 грн. 84 коп.

Позовні вимоги обгрунтовуються тими обставинами, що позивачем протягом 2008 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 178797 грн. 59 коп. за який відповідач не розрахувався в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Мілео” та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

Відносини сторін підтверджуються відповідними документальними доказами - видатковими накладними наданими до матеріалів справи.

05.03.2008р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки товару №091.

Умовами п.1.1 даного договору сторони погодили, що постачальник зобовязується систематично постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.2 договору покупець зобовязаний проводити розрахунки з постачальником за кожну отриману партію товару за умови відсрочки платежу 14 банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Положеннями розділу 8 договору №091 від 05.03.2008р. сторони обумовили відповідальність, зокрема, п.8.3 договору передбачено, що покупець за даним договором у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар на користь постачальника сплачує пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу з урахуванням індексу інфляції.

Матеріали справи свідчать, що всього у 2008р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 178797 грн. 59 коп., повернено товар на суму 2064 грн. 05 коп., оплачено товар на загальну суму 147557 грн. 17 коп.

Станом на час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 29176 грн. 37 коп., яка складається із заборгованості за товар, поставлений по накладних (ТД-0000182 від 10.04.2008р.; №ТД-0000197 від 18.04.2008р.; № ТД-0000228 від 24.04.2008р.; №ТД-0000222 від 26.04.2008р.; №ТД-0000321 від 02.06.2008р.) у розмірі 17383 грн. 80 коп. та товар, поставлений відповідно до договору від 05.03.2008р. № 091 у сумі 11792 грн. 57 коп. (накладна №865 від 26.11.2008р.), що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 22.10.2009р.

Позивачем вживалось заходів щодо досудового врегулювання спору, у звязку з чим, він направляв в порядку ст. 530 ЦК України відповідачу претензії про сплату боргу №22 від 18.03.2009р., №58 від 18.11.2009р., які відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиданний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України закріплено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

На підставі умов договору та положень чинного ЦК України позивачем нараховано відповідачу за неналежне виконання зобовязань 3612 грн. 49 коп. пені; 1175 грн. 75 коп. - 3% річних та 1886 грн. 40 коп. - інфляційних збитків.

Доказів сплати боргу в повному обсязі відповідачем суду не надано. Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відхиляє заперечення відповідача як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та не грунтуються на положеннях чинного законодавства.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 358 грн. 51 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Одночасно суд звертає увагу позивача на ту обставину, що державне мито у сумі 430 грн. 84 коп. поверненню йому не підлягає, оскільки воно було сплачено позивачем в межах його процесуальних повноважень, встановлених ст. 22 ГПК України під час їх реалізації.

При вирішенні даного спору суд також звертає увагу на ту обставину, що позивачем платіжним дорученням №236 від 04.08.2009р. сплачено 315 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в той час, як станом на час вирішення спору в суді його розмір становить 236 грн. 00 коп., відповідно до Постанови КМУ від 05.08.2009р. № 825, у зв'язку з чим, суд повертає позивачу надмірно сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 79 грн. 00 коп.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги за заявою про зміну підстав позову задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в АКІБ “Укрсиббанк”, м.Харків МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Мілео”, (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, офіс 305, р/р 260046552 Банк “ЕРСТЕ БАНК”, м.Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 35331085) 29176 грн. 37 коп. основного боргу; 1886 грн. 40 коп. інфляційних збитків; 1175 грн. 75 коп - 3% річних; 3612 грн. 49 коп. - пені, 358 грн. 51 коп. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Мілео”, (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, офіс 305, р/р 260046552 Банк “ЕРСТЕ БАНК”, м.Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 35331085) з Державного бюджету 79 грн. 00 коп. надмірно сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати довідку.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

15 грудня 2009 року.