Рішення № 7086518, 10.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2009 Справа № 17/59-О-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Головного управління ветеринарної медицини в Херсонській області, м.Херсон

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору:

Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини, смт.Нижні Сірогози Херсонської області

до Нижньосірогозької районної ради, смт.Нижні Сірогози Херсонської області

про визнання нечинним рішення.

за участю представників сторін:

від позивача - Лучко В. М., дов. № 15-5-1-26/1350 від 24.09.09р.

від третьої особи на стороні позивача - Лучко В. М., дов. № 15-16-1-87 від 24.09.2009р.

від відповідача - Жданова Н. В., дов. № 140/03-10 від 15.10.09р.

          Головне управління ветеринарної медицини в Херсонській області (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання незаконним рішення XXXVI сесії Нижньосірогозької районної ради (відповідач) п’ятого скликання від 28.05.2009 року № 433 „Про звернення районної ради до суду з метою повернення майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини до комунальної власності”. Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідача суперечить приписам чинного законодавства.

          Розпорядженням голови господарського суду від 26.11.2009 року №734 справу передано на розгляд судді Сулімовській М.Б.

          В судовому засіданні 10.12.2009 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить визнати частково незаконним та скасувати п.2, п.3 рішення XXXVI сесії районної ради п’ятого скликання від 28.05.2009 року №433 „Про звернення районної ради до суду з метою повернення майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини до комунальної власності”. Копію зазначеної заяви в судовому засіданні вручено представнику відповідача.

          Суд долучає зазначену заяву до матеріалів справи та розглядає справу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з урахуванням їх уточнення, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Третя особа на стороні позивача –Нижньосірогозька районна державна лікарня ветеринарної медицини у своєму відзиві підтримала позовні вимоги позивача, вважає їх обґрунтованими і такими, що відповідають приписам чинного законодавства.                               Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала та просить його задовольнити.

          Відповідач звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі, оскільки, на його думку, зазначену справу слід розглядати за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, так як відповідно до ч.1 ст.17 КАСУ спори фізичних або юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів.

          Відповідачем також було надано заперечення на позовну заяву, в якому він, посилаючись на рішення Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України від 23.02.1999р. №10 зазначає, що районна рада може приймати будь-які рішення в межах своєї компетенції, у тому числі і скасовувати власні рішення.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову, про що також зазначено і у письмовому запереченні, представник відповідача зазначила, що підставою скасування спірним рішенням п.1 рішення XXIV сесії районної ради четвертого скликання від 21.03.2006р. №298 „Про передачу майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад району у державну власність” стало те, що зазначене рішення було прийнято з порушенням чинного законодавства, а саме вимог Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”, оскільки даним рішенням навіть не створювалася комісія з приймання-передачі майна; а також те, що при передачі зазначеного майна було порушено порядок передачі майна із комунальної власності у державну.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          Рішенням XXIV сесії районної ради четвертого скликання від 21.03.2006р. №298 „Про передачу майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад району у державну власність” майновий комплекс Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини, розташований за адресою: Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Миру, 31 передано зі спільної власності територіальних громад району у державну власність.

          10.12.2008 року виконавчим комітетом Нижньосірогозької селищної ради було прийнято рішення №214 „Про видачу свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: смт. Нижні Сірогози, вул.Миру, 31”, в п.1 резолютивної частини якого було вирішено оформити право власності на нежилі будівлі, що знаходяться за адресою: Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул.Миру, 31, за Головним управлінням ветеринарної медицини в Херсонській області на праві державної власності.

          На підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету Нижньосірогозької селищної ради 22.12.2008 року Головному управлінню ветеринарної медицини в Херсонській області було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Миру, 31. Право власності на зазначене майно зареєстровано в Генічеському державному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.14).

          Як свідчить довідка від 22.09.2009р. №15-2-1/80 (а.с.15) в теперішній час спірне майно обліковується як державне на балансі Нижньосірогозької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

          28.05.2009р. пунктом 2 рішення XXXVI сесії районної ради п’ятого скликання №433 „Про звернення районної ради до суду з метою повернення майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини до комунальної власності” було скасовано п.1 рішення XXIV сесії районної ради четвертого скликання від 21.03.2006р. №298 „Про передачу майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад району у державну власність” ; а п.3 оспорюваного рішення включено до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням VII сесії районної ради п’ятого скликання від 29 листопада 2006 року №83 „Про розмежування комунального майна, переданого у власність району” майновий комплекс Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини, розташований за адресою: Херсонська область, смт.Нижні Сірогози, вул.Миру,31, у зв’язку з тим, що приймання-передача комплексу не відбулося.

          Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”. За змістом статті 2 зазначеного Закону місцеве самоврядування в Україні –це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до приписів статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

В преамбулі оспорюваного рішення йдеться посилання, крім іншого, на статтю 43 глави 4 (Повноваження районних і обласних рад) Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, в якій визначено питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях. За положеннями цієї статті не віднесено до компетенції районних рад повноважень щодо скасування рішень, раніше прийнятих цими ж радами.

          Пунктом 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

          Тобто, чинним законодавством визначено спосіб, в який можна скасувати рішення ради. Саме в цей спосіб Нижньосірогозька районна рада мала ставити питання про скасування свого рішення.

          Інших способів скасування рішення районної ради чинним законодавством не передбачено.

          Відповідно до статті 19 Конституції України, п.3 статті 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Враховуючи, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено права районної ради скасовувати свої ж рішення, суд дійшов висновку, що скасування рішення XXIV сесії районної ради четвертого скликання від 21.03.2006р. №298 „Про передачу майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад району у державну власність” було проведено з порушенням чинного законодавства.

          Також суд звертає увагу на те, що ухвалюючи оспорюване рішення, районна рада порушила права власника майна –Головного управління ветеринарної медицини. Право власності позивача підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Нижньосірогозької селищної ради від 10.12.2008р. №214.

          Відповідно до приписів ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

          Суд не приймає до уваги зауваження відповідача про те, що позивач не є власником майна і його посилання на статтю 393 ЦК України є незаконними, оскільки, відповідно до положень статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На момент розгляду справи відповідачем не надано належних доказів щодо спростування факту наявності у позивача права власності не об’єкти нерухомості.

          Щодо визначення підвідомчості спору, а саме твердження відповідача про те, що зазначений спір має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

          Як свідчать матеріали справи, між сторонами існує спір про право власності на об’єкти нерухомості.

          Пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 вищезгаданого акту справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 вищезгаданого акту суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до частини 6 статті 319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме адміністрування з боку органів влади неприпустиме.

          Отже наявність спору про право виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

          За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання Нижньосірогозької районної ради про припинення провадження у справі на підставі п.1 статті 80 ГПК України.

          З огляду на встановлені факти та проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що прийнявши спірне рішення від 28.05.2009 року №433 „Про звернення районної ради до суду з метою повернення майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини до комунальної власності”, а саме п.2 та п.3 зазначеного рішення, районна рада перевищила свої повноваження, оскільки, як витікає з положень статті 59 Закону Україні „Про місцеве самоврядування в Україні”, прийняте радою рішення має бути скасоване тільки в судовому порядку.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За правилами статті 49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Таким чином, державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись вищенаведеними нормами матеріального права та ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Прийняти справу до свого провадження.

          2. Позов задовольнити повністю.

          3. Рішення XXXVI сесії п'ятого скликання Нижньосірогозької районної ради від 28 травня 2009 року №433 "Про звернення районної ради до суду з метою повернення майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини до комунальної власності" в частині п.2 "Про скасування п.1 рішення XXIV сесії районної ради четвертого скликання від 21 березня 2006 року №298 "Про передачу майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини зі спільної власності територіальних громад району у державну власність" та в частині п.3 "Про включення до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням VII сесії районної ради п'ятого скликання від 29 листопада 2006 року №83 "Про розмежування комунального майна, переданого у власність району" майнового комплексу Нижньосірогозької районної лікарні державної ветеринарної медицини" визнати незаконним та в цій частині скасувати.

          4. Стягнути з Нижньосірогозької районної ради (Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 26342760, банківські реквізити суду не відомі) на користь Головного управління ветеринарної медицини в Херсонській області (м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 17, код ЄДРПОУ 21278490, банківські реквізити суду не відомі) 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя М.Б. Сулімовська

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

15 грудня 2009 року.