Ухвала суду № 70865002, 08.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________

Справа №755/9543/17

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/12976/2017

У Х В А Л А

8 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Кулікова С.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди,

встановив:

ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

27 листопада 2017 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу судді разом з клопотанням про поновлення строку, посилаючись на те, що отримав копію ухвали 23 листопада 2017 року.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду є неповажними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суддею постановлена одноособово, її копія була направлена на адресу позивача та отримана ним 17 листопада 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 84) та наявним на копії наданого позивачем конверту ідентифікатору поштового відправлення (а.с.92), тому строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу судді для позивача закінчився 22 листопада 2015 року.

Посилання позивача на поштовий штемпель на конверті та його підпис у журналі поштового відділення не підтвердженні належними доказами, а тому не можуть бути прийняти, як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження ( п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007р. у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, вважаю, що зазначені ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки апеляційна скарга подана з порушенням строків, визначених статтею 294 ЦПК України, при цьому зазначені позивачем причини пропуску строку визнаються неповажними, вважаю необхідним залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без руху та надати позивачу строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій необхідно зазначити інші підстави для поновлення строку.

Також позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У п. 29постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивач не надав документи, які б підтвердили матеріальний стан позивача та його неможливість оплатити судовий збір, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не встановлено.

Згідно підпункту 9 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» апеляційна скарга на ухвалу суду, подана фізичною особою, має бути оплачена судовим збором у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320грн.

Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 320 грн. та направити на адресу апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок № 31210206780010

- отримувач УДКС у Солом'янському районі м. Києва

- банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

- ЄДРПОУ 38050812

- код банку отримувача 820019.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 295 ЦПК України, до апеляційної скарги не додано її копії для відповідача.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 необхідно надати до апеляційного суду копії цієї апеляційної скарги відповідно кількості осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 294, 295, 297 ЦПК України, суддя

ухвалив:

визнати причини, зазначені ОСОБА_2, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року, неповажними.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій та бездіяльності, відшкодування шкоди залишити без руху, надавши позивачу тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Надати ОСОБА_2 строк в п'ять днів з дня отримання копії ухвали для надання документів про оплату судового збору.

У разі невиконання ухвали суду в цій частині, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя