Ухвала суду № 70865003, 05.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Саліхова В.В., Шкоріної О.І.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю: представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №761/6740/17-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/9831/2017 Головуючийусудіпершоїінстанції: Рибак М.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ТОВ «БНК-Україна» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 01 квітня 2011 року по 01 листопада 2016 року ОСОБА_5 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «БНК-Україна».

28 жовтня 2016 року позивач дізнався, що за наявною в Енергетичній митниці ДФС інформацією станом на 21 жовтня 2016 року у позивача обліковується податковий борг у Славутській ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області.

31 жовтня 2016 року керівником ТОВ «БНК-Україна» було видано наказ № 77, яким створено комісію та доручено провести службове розслідування по факту виявлення податкового боргу за І-ІІ квартали 2016 року та відповідачу було вручено запит про надання пояснень.

Відповідач надала пояснення з приводу того, що заборгованість виникла в результаті змін кодів типу об'єкта житлової/нежитлової нерухомості у формі звітності, відповідальною особою за складання якої є головний бухгалтер. Відповідач також зобов'язана здійснювати контроль за повнотою та правильністю відображених у податковій звітності даних.

За результатами проведеного службового розслідування, комісія дійшла висновку про те, що податковий борг з податку на нерухоме майно виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, оскільки відповідач відобразила невірний код типу об'єктів нерухомості ТОВ «БНК-Україна», що сталось внаслідок того, що при заповненні податкових декларацій був вказаний код типу нерухомості зі старої нечинної форми звітності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 735 від 01.07.2014 року, в якій нерухоме майно має всього 3 типи визначення, в той час як 22.05.2015 року наказом Міністерства фінансів України № 408 від 10.04.2015 року «Про затвердження форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким потрібно було керуватись в 2016 році, були внесені зміни та додані ще 6 типів визначення нерухомого майна.

Протягом 28.10.2016 року - 04.11.2016 року для ліквідації заборгованості, відповідачем в порядку п. 50.1. статті 50 Податкового кодексу України були подані уточнюючі податкові декларації та самостійно розраховано та сплачено штраф в розмірі 3 % від суми заниженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І-ІІІ квартали 2016 року, що склало 1885,33 грн. (950,57 грн. за заниження податкового зобов'язання у І-ІІ кварталах 2016 року та 934,76 грн. у І-ІІІ кварталах 2016 року).

Окрім того, 10.11.2016 року за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Шепетівським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області було складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за № 699/22-20-13/36949031, яким встановлено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за І та ІІ квартали 2016 року, кількість днів затримки сплати складає 182 дні та 91 день відповідно. Року

10.11.2016 року Шепетівським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області було складно податкові повідомлення-рішення та нараховано штрафи в сумі 6410,41 грн. (за затримку сплати зобов'язання з податку на нерухоме майно у І-ІІ кварталах 2016 року в розмірі 20 %, що складає 6337,14 грн. та за затримку сплати зобов'язання з податку на нерухоме майно у ІІІ кварталі 2016 року в розмірі 10 %, що складає 73,27 грн.).

Окрім того, 22.12.2016 року за результатами камеральної перевірки про порушення терміну сплати податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «БНК-Україна», Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було складено Акт камеральної перевірки про порушення терміну сплати податкових зобов'язань з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 7242/13-04, яким встановлено, що в порушення пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 Податкового кодексу затримка суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «БНК-Україна» (код 36949031) допущена в межах: від 1 до 30 календарних днів в одному випадку; більше 30 календарних днів в двох випадках.

Також 23.12.2016 року Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до Акту камеральної перевірки № 7242/13-04 від 22.12.2016 року були складені податкові повідомлення-рішення: від 23.12.2016 року № 0028781304, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 279 календарних дні, був нарахований штраф у розмірі 20%, що складає 4154,50 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 року № 0028781304, яким позивачу визначено порушення п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2 календарних дні, та нараховано штраф у розмірі 10%, що складає 1038,63 грн.

Таким чином, всього позивачу було нараховано штрафи в розмірі 11603,54 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями та 1885,33 грн. самостійно сплачених штрафів, а всього на суму 13488,87 грн.

Позивач вказував, що зазначене сталось внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов'язків головного бухгалтера та просив суд стягнути вказану матеріальну шкоду з ОСОБА_5

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» матеріальну шкоду в сумі 13488,87 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем ОСОБА_5, представником позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу, в якій вони просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засідання позивач ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_6, підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 01 квітня 2011 року по 01 листопада 2016 року ОСОБА_5 працювала в ТОВ «БНК-Україна», а саме, з 01 квітня 2011 року по 01 жовтня 2011 року на посаді головного бухгалтера (т.1 а.с. 29, 30), з 01 листопада 2011 року по 20 травня 2012 року на посаді головного бухгалтера - фінансового директора товариства (т.1 а.с. 30, 31), з 21 травня 2012 року по 01 листопада 2016 року на посаді головного бухгалтера (т.1 а.с. 31, 32, 42).

28 жовтня 2016 року до ТОВ «БНК-Україна» надійшов лист Енергетичної митниці ДФС № 28-70-3/19/10-3311 від 21 жовтня 2016 року, в якому остання повідомила позивача про те, що за наявною в Енергетичній митниці інформацією, станом на 21 жовтня 2016 року у ТОВ «БНК-Україна» обліковується податковий борг у Славутській ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Згідно із наказом ТОВ «БНК-Україна» від 31 жовтня 2016 року № 77 створено комісію для проведення службового розслідування та доручено провести службове розслідування по факту виявлення податкового боргу за І-ІІ квартали 2016 року, що обліковується у Славутській ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області (т.1 а.с. 34).

31 жовтня 2016 року голова комісії ОСОБА_4 звернувся до відповідача із запитом про надання пояснень з приводу виникнення податкового боргу за І-ІІ квартали 2016 року, що обліковується у Славутській ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області (т.1 а.с. 35).

Того ж дня, 31 жовтня 2016 року ОСОБА_5 надала службову записку - пояснення, в якій повідомила голову комісії про те, що вказана заборгованість виникла в результаті змін кодів типу об'єкта житлової/нежитлової нерухомості у формі звітності, відповідальною особою за складання якої є головний бухгалтер, який також зобов'язаний здійснювати контроль за повнотою та правильністю відображених у податковій звітності даних (т. 1 а.с. 36).

За результатами проведеного службового розслідування, яке знайшло своє відображення у висновку комісії від 31 жовтня 2016 року, комісія дійшла висновку про те, що податковий борг з податку на нерухоме майно виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, оскільки відповідач відобразила невірний код типу об'єктів нерухомості ТОВ «БНК-Україна», що сталось внаслідок того, що при заповненні податкових декларацій був вказаний код типу нерухомості зі старої нечинної форми звітності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 735 від 01.07.2014 року, в якій нерухоме майно має всього 3 типи визначення, в той час як 22.05.2015 року наказом Міністерства фінансів України № 408 від 10.04.2015 року «Про затвердження форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким потрібно було керуватись в 2016 році, були внесені зміни та додані ще 6 типів визначення нерухомого майна. В зв'язку із чим, з урахуванням раніше застосованих до ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень, комісія надала рекомендацію про застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України (т.1 а.с. 37-41).

Згідно із наказом ТОВ «БНК-Україна» від 01 листопада 2016 року № 214-к, ОСОБА_5 було звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (т.1 а.с. 42).

Відповідно до пп. а п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

31 жовтня 2016 року позивачем було сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 950,57 грн. та 934,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 87, 103, т.2 а.с.4,5).

10 листопада 2016 року за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Шепетівським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області було складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за № 699/22-20-13/36949031, яким встановлено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за І та ІІ квартали 2016 року, кількість днів затримки сплати складає 182 дні та 91 день відповідно (т.1 а.с. 104-105).

10 листопада 2016 року Шепетівським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області було складно податкове повідомлення-рішення № 0001101702, за яким нараховано штраф за затримку сплати зобов'язання з податку на нерухоме майно у І-ІІ кварталах 2016 року в розмірі 20 %, що складає 6337,14 грн. (т.1 а.с. 106) та повідомлення-рішення № 0001091702, за яким нараховано штраф за затримку сплати зобов'язання з податку на нерухоме майно у ІІІ кварталі 2016 року в розмірі 10 %, що складає 73,27 грн. (т.1 а.с. 107)

Крім того, 22 грудня 2016 року за результатами камеральної перевірки про порушення терміну сплати податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «БНК-Україна», Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було складено Акт камеральної перевірки про порушення терміну сплати податкових зобов'язань з податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 7242/13-04, яким встановлено, що в порушення пп. 266.10.1 п.266.10 ст. 266 Податкового кодексу затримка суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «БНК-Україна» (код 36949031) допущена в межах: від 1 до 30 календарних днів в одному випадку; більше 30 календарних днів в двох випадках (т.1 а.с. 108-109)

23 грудня 2016 року Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до Акту камеральної перевірки № 7242/13-04 від 22.12.2016 року були складені податкові повідомлення-рішення: № 0028781304, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 279 календарних дні, був нарахований штраф у розмірі 20%, що складає 4154,50 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0028781304, яким позивачу визначено порушення п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2 календарних дні, та нараховано штраф у розмірі 10%, що складає 1038,63 грн. (т.1 а.с. 110, 111, 112, 113).

Згідно із пп. а), б) п. 266.10.1. статті 266.10 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

08 листопада 2016 року та 15 листопада 2016 року ТОВ «БНК-Україна» було сплачено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (т.1 а.с. 114, 115, т.2 а.с.7,8).

З огляду на зазначене, позивачу було нараховано всього штрафних санкцій за податковими зобов'язаннями на загальну суму 13488 гривень 87 копійок.

Вказані податкові повідомлення-рішення не були скасовані у передбаченому законом порядку. При цьому, ані позивач, ані відповідач на час розгляду справи, не порушували питання перед адміністративним судом про їх скасування.

Згідно із п.п. 1.4., 4.4.2, 4.6.4, 4.7.1. посадової інструкції головного бухгалтера, яка затверджена генеральним директором ТОВ «БНК-Україна» та з якою ОСОБА_5 була ознайомлена 08.01.2014 року, передбачено, що у своїй роботі головний бухгалтер керується чинним в Україні законодавством, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положеннями (статутами) бухгалтерського обліку, положенням про відділ бухгалтерського обліку та звітності. Головний бухгалтер забезпечує формування і своєчасне представлення повної й достовірної бухгалтерської інформації про діяльність товариства, його майнове положення, доходи і витрати. Забезпечує правильне нарахування й перерахування податків і зборів у державний, регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, за рухом грошових коштів шляхом погодження платежів з фінансово-економічним відділом (т.1 а.с. 47-52).

Згідно із п. 7.1. Посадової інструкції головний бухгалтер несе персональну відповідальність за порушення фінансової дисципліни, ведення бухгалтерського обліку та звітності в товаристві.

Відповідно до п.п. 4.2.2. Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності, затвердженого генеральним директором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» 08.01.2014 року, на головного бухгалтера покладається персональна відповідальність за надання достовірної звітності (а.с. 116-120).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виявлений податковий борг з податку на нерухоме майно виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, а також Положенням про відділ бухгалтерського обліку та звітності, оскільки відповідач відобразила невірний код типу об'єктів нерухомості ТОВ «БНК-УКРАЇНА», що сталось внаслідок того, що при заповненні податкових декларацій був вказаний код типу нерухомості зі старої нечинної форми звітності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 735 від 01.07.2014 року, в той час як 22.05.2015 року наказом Міністерства фінансів України № 408 від 10.04.2015 року «Про затвердження форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Відповідно до статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Згідно із ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14, судовому розгляду підлягають заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, а також в розмірі, що не перевищує цей заробіток (перевищує, але законом встановлена відповідальність в межах середнього місячного заробітку), якщо відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати (наприклад, у випадку припинення працівником трудових відносин з даним підприємством, у зв'язку з закінченням строку на видання розпорядження про відрахування.

Пунктом 4 вказаної Постанови судам роз'яснено, що за правилами ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 при виконанні своїх трудових обов'язків були допущені порушення та заподіяно шкоду підприємству в сумі штрафних санкцій на загальну суму 13488 гривень 87 копійок.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача та її представника про те, що відповідальність також має нести директор товариства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

В даному випадку, на товаристві було створено відділ бухгалтерського обліку та звітності, очолювала який відповідач.

Виходячи з викладеного, керівником позивача було належним чином організовано бухгалтерський облік на підприємстві, а тому відсутні правові підстави покладати на нього відповідальність за невиконання головним бухгалтером її посадових обов'язків.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: