Рішення № 7086484, 01.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р. Справа № 11/181-09

вх. № 9268/4-11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Крутас О.І., дов. б/н від 29.12.2008 року

відповідача - Пономаренко В.М., дов. № 588 від 18.08.2009 року

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя

до Військової частини А 1451 МОУ, м. Харків

про стягнення 3922,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Військової частини А 1451 суму боргу у розмірі 3922,19 грн., з яких: 3472,32 грн. - заборгованість за отримані послуги, 44,38 грн. - пеня, 329,96 грн. - інфляційні, 75,53 грн. - 3% річних, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог договору №8310 від 24.03.2005р. "Про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації". Крім того, позивач у позовній заяві просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому визнав суму боргу в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази, встановив наступне.

24 березня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центра обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач по справі) та Військовою частиною А 1451 (відповідач по справі) був укладений договір про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації № 8310. Відповідно до п.1.1. договору позивач надав відповідачу в платне користування місце в телефонній каналізації.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до п.3.1. договору плата за використання місця у каналі телефонної каналізації вноситься відповідачем щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за поточним, на підставі рахунку Укртелекому , виставленого до 5-го числа наступного місяця. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою , діючою на момент оплати.

У відповідності до п.8.1. зазначеного договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє протягом одного року . Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цих договорів здійснити остаточні розрахунки за ними.

Відповідно до приписів ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму , то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк , який був раніше встановлений договором.

Оскільки сторонами суду не було надано доказів на підтвердження заперечень щодо продовження строку дії договору або доказів звільнення каналів, то на час розгляду справи договір № 8310 є діючими.

З матеріалів справи вбачається , що позивач свої зобов'язання за договором № 8310 від 24.03.2005 року виконав в повному обсязі, своєчасно надав відповідачу рахунки на оплату , докази чого містяться в матеріалах справи (арк. 77-81).

Відповідно до пункту 3.3 договору позивач вправі змінювати в односторонньому порядку розмір плати за послуги в порядку, передбаченому підпунктом 2.1.2 цього договору, а саме шляхом письмового повідомлення за 7 днів до запровадження нового розміру плати.

Як свідчать матеріали справи, з 01.07.2009 року були введені в дію нові Тарифи на послуги доступу та користування місця в каналі кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком», згідно наказу від 15.06.2009 р. №210 ВАТ «Укртелеком» «Про затвердження Тарифів на послуги з бронювання, доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком» (з наступними змінами та доповненнями).

До матеріалів справи додані листи від 25.06.2009 р. №7/111/3645 та від 29.07.2009 р. №7/111/4471 (отримано 26.08.2009 р.), якими позивач повідомив відповідача про зміну розміру оплати за договором.

Пункт 3.4 договору передбачає обов'язок відповідача в разі незгоди зі зміною цін негайно повідомити про це Центр і припинити використання послуги (демонтувати кабель).

Станом на 06.11.2009 р. відповідач не припинив використовувати місце в каналі телефонної каналізації позивача, тому з 26.08.2009 р. розмір плати за користування місцем в каналі кабельної каналізації за Договором нараховуються, згідно наказу від 15.06.2009 р. №210 ВАТ «Укртелеком» «Про затвердження Тарифів на послуги з бронювання, доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації ВАТ «Укртелеком» (зі змінами і доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, не сплатив у визначений договором строк порядку та розмірі плату за отримані послуги, внаслідок чого станом на 06.11.2009 року утворилась заборгованість у сумі 3472,32 грн., яка до цього часу не погашена. Крім того в судовому засіданні відповідач повністю визнав суму заборгованості у розмірі 3472,32 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за надані послуги в сумі 3472,32 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач - Військова частина А 1451, визнається судом таким, що не виконав своїх зобов’язань, передбачених договором про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації № 8310, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за порушення строків сплати, передбачених договором, відповідач має сплатити пеню в розмірі облікової ставки Національного Банку України від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення, згідно статті 36 Закону України «Про телекомунікації».

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року, тому позовні вимоги в частині 44,38 грн. обґрунтовані та підлягаючи задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 329,96 грн. інфляційних витрат та 75,53 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Військової частини А 1451 (61018, м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 3, код ЄДРПОУ 08208941, р/р 35214016000423 Банк УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центра телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (61018, м. Харків, вул. Дерев'янко, 3, р/р 26002364 в ЗОД ВАТ "Райффайзенбанк Аваль" м. Запоріжжя, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) 3472,32 грн. основного боргу, 44,38 грн. пені, 329,96 грн. інфляційних витрат, 75,53 грн. трьох відсотків річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 02.12.2009 року.