Рішення № 70864590, 04.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріПотапьонок К.В.,за участю представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Чубко Яни Сергіївни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року

У справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 117-121/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Укрсоцбанк» Чубко Я.С. подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема безпідставно відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності. Суд першої інстанції не звернув уваги на неодноразову зміну істотних умов кредитного договору: 19.02.2008 р., 13.07.2009 р., 24.09.2015 р.; систематичне невиконання позичальником умов договору в частині сплати чергових платежів; змінений графік платежів та визнання боргу відповідачем у розмірі 80207, 82 доларів США станом на 24.09.2015 р. у зв'язку з чим невірно встановлено момент настання права на дострокове стягнення заборгованості, оскільки не перевірено дату останнього платежу. Вказувала на те, що позивач звернувся в межах трьохрічного строку позовної давності, оскільки її перебіг було перервано шляхом підпису договору про внесення змін №2 від 24.09.2015 р. до кредитного договору. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі наступного.

Судом встановлено, що 24.02.2006 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_8 укладено кредитний договір №08-038/41к, згідно умов якого банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 82 000,00 доларів США, зі сплатою 12,75% річних та комісії, з кінцевим терміном погашення 24.02.2023р. включно /а.с. 16-18/.

13.07.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору кредиту, за умовами якої встановлено розмір процентної ставки за користування кредитом - 15% річних та кінцевий термін погашення суми основної заборгованості до 24.02.2028 року. Погашення кредиту здійснюється до 20 числа (включно) кожного місяця /а.с. 13-14/.

24.09.2015 р. сторонами також укладено Договір про внесення змін №2.

Відповідно до вказаного договору ОСОБА_8 і ПАТ "Укрсоцбанк" погодили, що станом на 24.09.2015 р. - дату укладення вказаного договору, заборгованість за кредитом складає 80 207, 82 долари США, заборгованість по нарахованим та не сплаченим процентам за користування Кредитом складає 73 212, 87 долари США. /п.п.2.1, 2.2 Договору а.с. 136/.

Зазначеним договором змінено процентну ставку за користування кредитом на 10 % - п. 3.12 Договору /а.с.137/. Також погоджено новий графік погашення кредиту, відсотків.

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_8 здійснено платіж у розмірі 3 000 доларів США, а сторонами погоджено, що неустойки (штрафи, пені) передбачені Договором кредиту за порушення, які мали місце до 31.12.2015 р. не застосовуються починаючи з 01.01.2016 р., неустойки застосовуються в порядку, передбаченому Договором кредиту. /а.с. 136-143/

Заявлено Банком вказаний позов у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 порушила умови вже цього Договору від 24.09.2015 р., внаслідок чого виникла заборгованість ОСОБА_8 перед Банком, яка становить 160327,67 доларів США і складається із:

- строкової заборгованості по тілу кредиту в розмірі 74207,82 доларів США;

- поточної заборгованості за процентами в розмірі 72427,58 доларів США;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 31.05.2015 року по 30.05.2016 року в розмірі 4264,84 доларів США (що за курсом НБУ еквівалентно 107328,97 грн.);

- пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 31.05.2015 року по 30.05.2015 року в розмірі 9427,43 доларів США (що за курсом НБУ еквівалентно 237314,39 грн.)/а.с. 7-8/.

№ справи 758/13818/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/9022 /2017Головуючий у суді першої інстанції: Супрун Г.Б.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався нормами ст. 1050 ЦК України, якою передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу; ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Також суд першої інстанції послався на те, що судам необхідно встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу строку позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Тому суд першої інстанції вважав, що переривання строку позовної давності, як і визнання свого боргу в даному випадку проплатами у 2015 році, після спливу позовної давності не свідчить про переривання такої давності.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2010 р. позивачем було пред'явлено вимогу про негайне дострокове повернення заборгованості за кредитним договором в розмірі 6943, 42 доларів США за кредитом, 1102, 86 доларів США за процентами, 3520, 99 доларів США пені за прострочення платежів. /а.с. 47-48/

Виходячи з цього, суд першої інстанції послався на порушення Банком строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, суд першої інстанції погодився з запереченнями відповідача в частині того, що проплати, які відповідач здійснила у 2015 році, не є перериванням строку позовної давності, оскільки ці дії були вчинені вже після спливу цього строку, а не в його межах.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінило строк виконання зобов'язань, враховуючи заяву відповідача ОСОБА_8 про застосування строків позовної давності, на підставі ст. 267 ЦК України, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Позовні вимоги заявлені у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору про внесення змін №2 від 24 вересня 2015 року. до Договору кредиту. Заборгованість за кредитом, відсотками станом на 24.09.2015 року погоджена сторонами, про що свідчать їх підписи на цьому договорі, як і відсоткова ставка, новий графік та умови погашення.

Зважаючи до укладену між сторонами угоду від 24.09.2015 р. та двосторонньо погоджені зміни умов основного договору, визнання боргу за основним договором у розмірі 80 207, 82 долари США, внесення ОСОБА_8 на виконання угоди платежу у розмірі 3 тисячі доларів США 24.09.2015 р., строк позовної давності, про який зазначено судом першої інстанції, не може застосовуватись з моменту пред'явлення вимоги про дострокове погашення заборгованості від 31.03.2010 року, оскільки після цього сторонами укладено договір на нових умовах.

Звертаючи з позовом, Банк наголошував на таких змінах від 24.09.2015 р. /а.с.2/, у зв'язку з чим і виник спір, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно наданого розрахунку, сума заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором від 24.02.2006 року, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №2 до Договору кредиту від 24.09.2015 р. становить 160327,67 доларів США, яка складається із:

- строкової заборгованості по тілу кредиту в розмірі 74207,82 доларів США;

- поточної заборгованості за процентами в розмірі 72427,58 доларів США;

- пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 31.05.2015 року по 30.05.2016 року в розмірі 4264,84 доларів США (що за курсом НБУ еквівалентно 107328,97 грн.);

- пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 31.05.2015 року по 30.05.2015 року в розмірі 9427,43 доларів США (що за курсом НБУ еквівалентно 237314,39 грн.)/а.с. 7-8/.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням положень ст. 88 ЦПК України та стягненням з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 60 522 гривні 10 копійок, за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 66 574 гривні 31 копійка.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Чубко Яни Сергіївни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року - задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2017 року - скасувати, постановивши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1/ на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» /ЄДРПОУ 00039019/ заборгованість у розмірі 146 635 доларів США по тілу кредиту та відсоткам та 344 579, 69 гривень пені по тілу кредиту та процентам.

Стягнути з ОСОБА_8 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1/ на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» /ЄДРПОУ 00039019/ судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 60 522 гривні 10 копійок, за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 66 574 гривні 31 копійка.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: